Проблематика нормативно-правового визначення категорій осіб та відповідних послуг щодо медичного забезпечення поліції

Abstract

Проаналізовано законодавчу базу з питань медичного забезпечення поліцейських та членів їх сімей. Наведено три основні моделі забезпечення працівників поліції медичними послугами (медичного страхування, бюджетна, змішана). Зазначено, що Україна здійснює фінансування відомчих закладів охорони здоров’я за рахунок бюджетних коштів та надає на безоплатній основні відповідні послуги. Підкреслено, що фундаментальні норми, які регулюють відповідні питання, містяться в Законі України «Про Національну поліцію». Проаналізовано статтю 95 цього Закону, наведено згідно з нею основні категорії осіб, які мають право на безкоштовне медичне забезпечення в закладах охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ (поліцейські, члени їх сімей – діти до 18 або до 23 років у разі навчання в закладах вищої освіти, жінки/чоловіки, члени сімей загиблих поліцейських або зниклих безвісти поліцейських, поліцейських, що отримали інвалідність на службі). Зазначено, що подібні послуги мають право отримати деякі категорії колишніх міліціонерів та члени їх сімей. Мова йде також про нормативно-правове забезпечення реабілітаційних, санатарно-курортних лікувальних, оздоровчих а також заходів щодо відпочинку у відомчих медичних реабілітаційних центрах, санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах та оздоровчих закладах різних категорій поліцейських, членів їх сімей. Проаналізовано різноманітні інструкції та положення, що уточнюють категорії осіб, які претендують на медичне забезпечення, реабілітацію та відпочинок у відомчих закладах охорони здоров’я, умови безкоштовного відпочинку тощо. Також у дослідженні наведено перелік закладів, що входять до системи відомчої охорони здоров’я.