Проблемні питання встановлення земельних сервітутів

Abstract

Розглянуто питання особливості сервітутів, а саме: їх поняття, зміст основних ознак, сервітут як спосіб здійснення речових прав. Детально розглянуто дослідження та публікації вчених з питань встановлення земельних сервітутів. В юридичній науковій літературі земельний сервітут розглядається в кількох аспектах: 1) як право на чужу земельну ділянку; 2) як правовідносини; 3) як обтяження однієї земельної ділянки на користь іншої. Відповідно до ч. 1 ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Відповідно до ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути. В статті на основі проведеного дослідження надано пропозиції щодо вдосконалення законодавчого, а саме цивільно-правового регулювання сервітуту.