Короткий опис(реферат):
Стаття присвячена висвітленню суспільно-правового обґрунтування обмеження прав
громадян в оперативно-розшуковій діяльності в умовах воєнного стану. Зазначено, що кожне
суспільство, будь-яка держава не застраховані від протиправних проявів, що вчиняються
окремими особами і завдають шкоди суспільству загалом. Більше того, зовнішня агресія росії
вносить додаткові корективи до суспільного сприйняття обмежень прав громадян в
правоохоронній діяльності для суспільного блага. Саме висока мета оперативно-розшукових
заходів – захист громадян від протиправних посягань – виправдовує тимчасове обмеження їх
конституційних прав. При цьому рівень регламентації прав та свобод громадян, а також форми їх
обмеження на законодавчому рівні не є такими, що відповідають реальній оперативно-розшуковій
обстановці та умовам воєнного стану.
Суть розробки, основні результати:
The article is
devoted to the coverage of the social and legal justification of the restriction of the rights of citizens in
operative and investigative activities in the conditions of martial law. It is noted that every society, every
state is not immune from illegal manifestations committed by individuals and causing damage to society
as a whole. Moreover, russia’s external aggression makes an additional correction to the public perception
of restrictions on the rights of citizens in law enforcement activities for the public good. It is the lofty goal
of operative search measures – the protection of citizens from illegal encroachments – that justifies the
temporary limitation of their constitutional rights.
Taking into account the fact that the legitimate restriction of constitutional rights and freedoms
in operative investigative activity, according to a formal assessment, can be equated with their violation,
the question arises whether the introduction of martial law will affect the protection of rights and whether
it will lead to arbitrariness on the part of law enforcement agencies.
However, unjustified caution or indecision in obtaining operational information, including
through the implementation of OIA, can pose a threat not only to individuals, but also to the country’s
defense capability in general. After all, among the persons with regard to whom there is operative
information regarding illegal activities, there may be representatives of sabotage and intelligence groups
of the enemy, who are planning sabotage in the rear.
Russia’s external aggression makes an additional correction to the public perception of
restrictions on the rights of citizens in law enforcement activities for the public good. The lofty goal
of operative investigative activity – protecting citizens from illegal encroachments – justifies the
temporary limitation of their constitutional rights. At the same time, the level of regulation of the
rights and freedoms of citizens, as well as the forms of their limitation at the legislative level, are
not such that they correspond to the real operative and investigative situation and the conditions of
martial law.
