Деякі правові аспекти щодо здійснення приватного обвинувачення

Abstract

Приватне обвинувачення згідно положень кримінального процесуального законодавства можна розглядати у двох формах, а саме: 1) перша форма існує у кримінальному провадженні, що може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором, але лише за заявою потерпілої особи і по кримінальним провадженням, у випадках визначених статтею 477 КПК України; 2) а друга форма існує у випадку, коли під час розгляду кримінального провадження, що може бути розпочате і без заяви потерпілої особи, у суді виникла правова ситуація, за якої прокурор відмовляється від подальшого підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні, а потерпілий, після роз’яснення йому головуючим його права на підтримання обвинувачення, реалізуючи вказане право здійснює подальше підтримання обвинувачення особисто, саме з цього моменту обвинувачення державне, набуває приватної форми, оскільки право щодо подальшого підтримання обвинувачення переходить до потерпілого у цьому провадженні. А з цього, можна дійти висновку, що як в першому, так і в другому випадках до особливостей здійснення в суді кримінального провадження у формі приватного обвинувачення слід віднести вимогу, за якою підтримання обвинувачення по таким категоріям проваджень здійснює потерпілий або його представник.