Короткий опис(реферат):
Розглянуто проблемні питання кримінально-правової кваліфікації зґвалтування, що
вчинено військовими держави-агресора в Україні. Автор наголошує на підвищеному ступені
суспільної небезпечності аналізованих кримінальних протиправних діянь та вказує на їх
поширеність на окупованих територіях під час ведення агресивної війни. Безсумнівно, такі
протиправні дії є воєнними злочинами. Проаналізовано правозастосовну практику притягнення до
кримінальної відповідальності за вчинення зґвалтування військовослужбовцями рф, вказано на
неточності формулювань, що вживаються у диспозиції, та недосконалість санкції ч. 1 ст. 438 КК
України. Запропоновано у подібних випадках кваліфікувати дії суб’єктів за сукупністю злочинів –
ч. 1 ст. 438 та відповідною частиною ст. 152 КК України. Така кваліфікація є виправданою, це
дозволить точно і повно врахувати всі обставини кримінального провадження, визначити міру
покарання, яка відповідатиме тяжкості вчинюваних злочинів. The scientific article examines the problematic issues of the criminal-legal
qualification of rape committed by the military of the aggressor state on the territory of Ukraine. The
author emphasizes the increased level of public danger of the analyzed criminal illegal acts and points to
their prevalence in the occupied territories during the aggressive war. Undoubtedly, such illegal actions
are war crimes. International legal acts were studied, on the basis of which it was concluded that all facts
of sexual violence related to the russian-Ukrainian international armed conflict, applied to women, men,
and children in the occupied territories, should be qualified as a violation of the laws and customs of war.
The law-enforcement practice of criminal prosecution for the commission of rape by
servicemen of the russian federation is analyzed, the inaccuracy of the wording used in the disposition
and the imperfection of the sanction of Part 1 of Art. 438 of the Criminal Code of Ukraine.
The author considers it more correct to classify the actions of military personnel of the aggressor
country, who committed rape in the occupied territories, by the totality of crimes – Part 1 of Art. 438 and the
corresponding part of Art. 152 of the Criminal Code of Ukraine due to the high public danger, the prevalence of
rape, the imperfection and inaccuracy of the wording of the provisions of the disposition and sanction of Art.
438 of the Criminal Code of Ukraine, the blanket nature of the norm, the impossibility of taking into account
aggravating circumstances that are characteristic of sexual crimes, etc. The author notes that the use of such an
approach will create the problem of so-called «double incrimination», however, in this legal context, until
appropriate changes are made to the current Criminal Code of Ukraine, this approach is optimal.
