Короткий опис(реферат):
Здійснено спробу обґрунтування перспектив удосконалення законодавчого закріплення
обставин, що виключають адміністративну відповідальність. Наголошено, що сучасні підходи до
врегулювання суспільних відносин адміністративно-правовими нормами зосереджені в межах
трьох складових: адміністративного судочинства, адміністративних справ (адміністративних
процедур) та справ про адміністративні правопорушення (проступки). Звернено увагу на те, що в
перспективному законодавстві України про адміністративну відповідальність має бути враховано
принцип пріоритетності прав, свобод та законних інтересів людини. Вказано на необхідність
конкретизації та імперативності звільнення від адміністративної відповідальності за умови
малозначності вчиненого правопорушення, а також унаслідок вчинення правопорушення під дією
непереборної сили або надзвичайних обставин. Наголошено на доцільності звільнення від
адміністративної відповідальності у зв’язку зі вчиненням адміністративного правопорушення під
дією фізичного та/або психічного примусу. Обґрунтовано доцільність нормативного закріплення
порядку заповнення формулярів про наявність обставин, що виключають адміністративну
відповідальність. Зроблено висновок, що забезпечення всебічного розгляду справ про
адміністративні правопорушення неможливе без розширення й уточнення переліку обставин, що
виключають адміністративну відповідальність. Підкреслено, що у КУпАП не передбачено
спеціальної процедури встановлення обставин, що виключають адміністративну відповідальність.
Такий стан справ заважає ефективному захисту прав та законних інтересів осіб, щодо яких
розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності. Підтримано
позицію про необхідність розробки якісно нового кодифікованого акта про адміністративну
відповідальність в Україні у майбутньому. The article attempts to substantiate the prospects for improving the
legislative consolidation of the circumstances excluding administrative liability. It is emphasized that
modern approaches to the regulation of public relations by administrative and legal provisions are
concentrated within three components: administrative proceedings, administrative cases (administrative
procedures) and cases of administrative offenses (misdemeanors). The author emphasizes that the principle of priority of human rights, freedoms and legitimate interests should be taken into account in the
future legislation of Ukraine on administrative liability. The author emphasizes the need for specification
and imperativeness of exemption from administrative liability if the offense committed is insignificant, as
well because of an offense committed under the influence of force majeure or extraordinary
circumstances. The author emphasizes the expediency of exemption from administrative liability in
connection with the commission of an administrative offense under the influence of physical and/or
mental coercion. The author substantiates the expediency of regulating the procedure for filling in the
forms on the existence of circumstances excluding administrative liability. The author concludes that
ensuring a comprehensive consideration of cases of administrative offenses is impossible without
expanding and clarifying the list of circumstances excluding administrative liability. The author
emphasizes that the Code of Administrative Offenses does not provide for a special procedure for
establishing circumstances excluding administrative liability. This state of affairs hinders the effective
protection of the rights and legitimate interests of person’s subject to administrative liability. The author
supports the position that it is necessary to develop a qualitatively new codified act on administrative
liability in Ukraine in the future.
