Короткий опис(реферат):
В умовах розгортання глобалізаційних процесів корупція, подолавши державні кордони, стала міжнародним феноменом, який з небезпеки для окремо взятої держави поступово перетворився в глобальну комплексну загрозу для міжнародної спільноти.Сьогодні перед людством ,з усією очевидністю постало питання про створення міжнародної системи «стримувань і противаг» цього явища, тобто, системи протидії корупція. Але, незважаючи на надзвичайну гостроту даної проблеми, на сьогодні політична воля міжнародної спільноти у протидії корупції, вільна від подвійних стандартів, несистемних та протирічливих заходів,чітко не сформувалася. На сьогоднішній день не існує загальноприйнятого, конвенційно закріпленого визначення корупції. Законодавство, як розвинених країн, так і країн з перехідною економікою, по-різному визначає термін «корупція», наповнюючи його різним за природою і сенсом складовими елементами. Цей факт є наслідком небажання багатьох держав обтяжувати себе міждержавними зобов'язаннями в сфері боротьбі з корупцією, а більшість актів міжнародних організацій, спрямованих на боротьбу з корупційними злочинами, вирішують лише окремі аспекти даної проблеми. Але найголовніше, до цих пір не сформовано механізм реалізації цих міжнародно-правових рішень.
E системі суб'єктів, які забезпечують реалізацію антикорупційної політики в більшості держав, включаючи і Україну, безперечно, одне з місць займають громадські організації та рухи. Від успішного вирішення проблеми протидії корупції залежить, в першу чергу, національна безпека держав, подальше їх позиціонування в світовому співтоваристві. Останнім часом практично жоден документ не обходиться без згадки про ліквідацію та необхідність рішучої боротьби з корупцією, зокрема , і в питанні електронного декларування доходів. Тому, в даній статті, з метою врахування міжнародного досвіду при розробці концепцій законодавчих та інших нормативно - правових актів в Україні, що регулюють питання про декларування доходів чиновників, досліджується нормативна і правозастосовча практика зарубіжних
країн в цій сфері.
Суть розробки, основні результати:
At the same time, despite the deadly «topicality» of the problem of corruption, there is still no clearly expressed political will of the international community in combating corruption on a global scale, free from double standards and unsystematic and illogical actions. Currently there is no сommonlyaccepted and conventionally fixed definition of corruption. The legislation of both developed countries and countries with economies in transition defines the term «corruption» in different ways. It is filled with different meanings and constituent elements, different in nature and structure. This fact is a consequence of the disinclination of many states to burden themselves with interstate corruption combat liabilities. Most of the acts of international organizations, which are aimed at combating corruption crimes, solve only single aspects of the said problem. Public organizations and movements undoubtedly occupy one of the key places in the system of subjects that ensure the implementation of anti-corruption policies in most states. This also applies to Ukraine.
