Європейський дослідницький простір та Україна: проблеми і перспективи інтеграції

Abstract

У статті обґрунтовано необхідність європейської інтеграції України у науково-дослідній сфері та викладено нормативно-правові засади євроінтеграційних процесів. Розкрито сутність, основні риси, завдання та принципи формування Європейського дослідницького простору, надана характеристика основним програмам науково-технічного співробітництва в рамках ЄС. Особлива увага приділена висвітленню змісту програмам COST, EUREKA, HORIZON-2020, при цьому здійснено аналіз участі України в цих програмах, наявних досягнень та проблем. Зроблено висновок, що Україна не використовує усіх можливостей співробітництва у науково-технологічній сфері з ЄС. Здійснено оцінку змісту розробленої МОН Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору та визначено її слабкі місця. Дорожня карта є внутрігалузевим документом, має обмежену сферу дії, оскільки стосується лише тієї частини національної дослідницької системи, яка підпорядкована МОН, і не охоплює дослідницькі організації академій наук та підприємницького сектору. Також в Дорожній карті науково-дослідна сфера розглядається відірвано від інноваційного процесу. Зроблено висновок, що вона не забезпечує євроінтеграцію усієї дослідницької системи України, тому потребує доопрацювання. Розроблено пропозиції щодо удосконалення інституціональних умов забезпечення ефективної інтеграції України в Європейський дослідницький простір в умовах розгортання нової програми Horizon Europe на 2021-2027 роки. Обґрунтовано, що головну координуючу роль у цьому процесі має відігравати Національна рада України з питань розвитку науки і технологій.