Protection of intellectual property rights

Abstract

Стаття присвячена аналізу законодавства та наукових праць щодо способів захисту прав інтелектуальної власності. Матеріальна власність існувала задовго до розбудови першої держави, тому, її захист вже давно закріплений у багатьох нормативно-правових актах, достатньо вивчений та випробуваний на практиці. Інтелектуальна власність набула свою важливість набагато пізніше – з появою демократичного суспільства. Цивільно-правові відносини зустрічаються нам на кожному шляху і ми самі не помічаємо, як кожного дня стикаємося з інтелектуальною власністю: читаємо книжки, слухаємо музику, дивимось фільми. Нажаль в Україні навіть самі науковці та розробники не володіють достатніми знаннями щодо захисту власних прав, а споживачі прагнучи не витрачати багато грошей уникають легального способу отримання об’єкта інтелектуальної власності. Споживачі повинні розуміти, що будь-яка робота оплачувана і коли ми користуємось інтелектуальною власністю нелегально, автор, винахідник, творець не отримує дохід за свою діяльність. З розвитком комп’ютерних технологій стало простіше вкрасти чиїсь думки. Безліч різноманітних ресурсів пропонують як оплатно так і безкоштовно отримати тексти будь-яких художніх книг, наукових статей, монографій та підручників, але коли праць стало надто багато, а думки у них були одні й ті самі світове товариство виробило низку засобів виявлення плагіату та відвертого переписування. Визначальною є наявність не лише цивільної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності, а й адміністративної, господарської та кримінальної у яких найлегшим видом відповідальності є попередження, а найтяжчим – позбавлення волі. У матеріалі статті досліджується юридичний зміст інтелектуальної власності. Визначено хто є суб’єктами даного права та що відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності Розкривається визначення даного поняття у цивільному праві України у суб’єктивному та об’єктивному значенні надане різними науковцями. Розглядається законодавча база, що регулює право інтелектуальної власності. Аналізуються форми і способи захисту результатів інтелектуальної діяльності у тому числі самозахист (неюрисдикційна форма захисту). Висвітлюється проблема відсутності структурованого переліку дій, що визнаються порушеннями прав інтелектуальної власності. З використанням методів пізнання, таких як узагальнення та синтез, у роботі здійснено аналіз наукових праць та нормативно-правової бази України та міжнародний досвід, визначено перелік протиправних дій, що направлені на порушення прав інтелектуальної власності та мають місце у даний час. У ході аналізу та отриманих даних виявлено розбіжності нормативно-правової бази та методології України з міжнародним законодавством та проблему практичного застосування певних норм.