https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/19 2026-07-12T21:29:16Z 2026-07-12T21:29:16Z Чернобук, Валентина Chernobuk, Valentyna https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16964 2026-07-10T12:30:42Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Реалізація ветеранської політики: досвід США Авторы: Чернобук, Валентина; Chernobuk, Valentyna Краткий осмотр (реферат): Зазначено, що реінтеграція ветеранів у суспільство є одним із найбільших викликів, із якими стикається Україна в результаті російсько-української війни. Успішна реінтеграція ветеранів має вирішальне значення для соціальної стабільності, економічного розвитку та національної безпеки. Розглянуто американську систему реінтеграції ветеранів, що охоплює соціальні, економічні, медичні та психологічні заходи, спрямовані на сприяння поверненню військовослужбовців та ветеранів до цивільного життя. Військові соціальні працівники надають професійну підтримку військовослужбовцям усіх рангів, ветеранам війни та їхнім сім’ям. Акцентовано на важливості врахування досвіду інших країн та інтегрування його у вітчизняну практику – це є необхідним для того, щоб такі цінності, як честь і гідність, патріотизм та любов до країни, виражені ветеранами війни, стали одними з найважливіших цінностей сучасного українського суспільства. This article demonstrates that the reintegration of veterans into society is one of the greatest challenges facing Ukraine following the russian-Ukrainian war. Successful reintegration of veterans is crucial for social stability, economic development, and national security. The experience of the United States with its long-standing veterans support system serves as a valuable example that can be analyzed and adapted to Ukrainian society. The article examines the American system of veteran reintegration, which encompasses social, economic, medical, and psychological measures aimed at facilitating the return of servicemembers and veterans to civilian life. Military social workers provide professional support to servicemembers of all ranks, war veterans, and their families. Furthermore, the article analyzes how the existing veteran social welfare system operates independently of general population social programs and how it is systematically structured. It addresses the key principles of veteran reintegration in the United States, mechanisms to promote entrepreneurship, incentives for employers to hire veterans, and cross-sector partnerships. Particular attention is paid to the analysis of the regulatory and legal framework for programs such as the Work Opportunity Tax Credit (WOTC) and workplace adaptations for veterans with disabilities. Problems within the Ukrainian reintegration system have been identified, including insufficient financial support, limited access to education, psychological barriers, lack of information, and uneven regional development. The reintegration of veterans into society is one of Ukraine’s key challenges. Successful adaptation is crucial for combat veterans and ensures social stability, economic development, and national security. It has been suggested that U.S. practices, particularly in the area of business support, could serve as a foundation for increasing economic activity and improving the quality of life for Ukrainian veterans.

2026-01-01T00:00:00Z Золотухіна, Лілія Zolotukhina, Liliia https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16963 2026-07-10T12:15:23Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Факультативні умови трудового договору як механізм балансу інтересів працівника і роботодавця Авторы: Золотухіна, Лілія; Zolotukhina, Liliia Краткий осмотр (реферат): Здійснено комплексний науково-правовий аналіз факультативних умов трудового договору як важливого інструменту індивідуалізації трудових правовідносин та забезпечення балансу інтересів працівника і роботодавця в умовах трансформації ринку праці. Обґрунтовано, що факультативні умови, не будучи обов’язковими для виникнення трудових правовідносин, після включення до трудового договору набувають обов’язкової юридичної сили та істотно впливають на обсяг трудових прав і обов’язків сторін. Досліджено співвідношення імперативних і диспозитивних засад трудового права, акцентовано увагу на проблемі псевдодиспозитивності факультативних умов, через що формальна згода працівника фактично маскує економічну та організаційну нерівність сторін трудового договору. Проаналізовано судову практику Верховного Суду щодо допустимості змісту індивідуального трудового договору, співвідношення факультативних та колективно-договірних умов праці, а також правових наслідків включення до трудового договору умов, що погіршують становище працівника, як порівняти із законодавством. Особливу увагу приділено аналізу рішень Верховного Суду щодо умов про випробування, матеріальну відповідальність, додаткові підстави припинення трудового договору та односторонньої зміни умов праці. Застосовано порівняльно-правовий метод із залученням міжнародного досвіду, зокрема стандартів Міжнародної організації праці, практики Суду Європейського Союзу та доктрини несправедливих (unconscionable) умов у праві країн загального права. Сформульовано висновок про необхідність доктринального та нормативного уточнення меж допустимості факультативних умов трудового договору з метою недопущення зловживань свободою договору, посилення гарантій захисту трудових прав працівника та забезпечення реального, а не декларативного балансу інтересів сторін трудових правовідносин. The article is devoted to a comprehensive legal analysis of optional (facultative) terms of the employment contract as an instrument for balancing the interests of the employee and the employer in modern labor relations. The relevance of the study is determined by the growing role of individual contractual regulation in labor law, especially under conditions of labor market flexibility, digitalization of work processes, and the functioning of labor relations during extraordinary legal regimes, including martial law. In Ukrainian labor law doctrine, the issue of the content of the employment contract has traditionally been considered through the prism of mandatory (essential) terms established by legislation. At the same time, optional terms of the employment contract, which arise from the agreement of the parties and specify or supplement statutory provisions, remain insufficiently systematized and conceptually underdeveloped. This situation creates legal uncertainty both for employees, who may face unjustified restrictions of their labor rights, and for employers, who risk having such contractual terms declared invalid by courts. The purpose of this article is to determine the legal nature of optional terms of the employment contract, to identify their place in the structure of contractual regulation of labor relations, and to assess their role in ensuring a fair balance of interests between the parties to the employment contract. The study also aims to formulate proposals for improving labor legislation in terms of regulating optional contractual conditions. The methodological basis of the research includes general scientific and special legal methods, in particular: dialectical, formal-logical, systemic-structural, comparative-legal, and doctrinal analysis. Judicial practice of the Supreme Court of Ukraine, acts of international organizations, and foreign legal doctrine are used as empirical and comparative material. The article substantiates that optional terms of the employment contract should not be perceived solely as a manifestation of contractual freedom. Instead, they represent a specific legal mechanism that operates within the limits of labor law principles, primarily the principle of protection of the employee as the weaker party to labor relations. It is argued that optional terms may perform both a positive and a negative function: on the one hand, they allow adapting labor relations to the individual needs of the parties; on the other hand, they may serve as a tool for shifting entrepreneurial risks to the employee or for indirectly limiting statutory labor guarantees. Particular attention is paid to the analysis of judicial practice of the Supreme Court of Ukraine, which demonstrates a tendency to assess optional terms of employment contracts through the criterion of admissibility of restriction of labor rights. The article analyzes court decisions in which contractual clauses concerning probation periods, non-compete obligations, additional grounds for dismissal, and extended working time regimes were evaluated. It is emphasized that the Supreme Court consistently proceeds from the priority of labor legislation over contractual terms and invalidates provisions that worsen the employee’s legal position compared to statutory standards. The article also examines international approaches to regulating optional terms of employment contracts. In particular, reference is made to the standards of the International Labour Organization, which emphasize the inadmissibility of contractual clauses that undermine decent work standards. The experience of European Union countries and the doctrine of European labor law are analyzed, where optional terms are allowed only within clearly defined legal boundaries and under effective judicial control. The works of leading labor law scholars highlight that the expansion of individual contractual regulation must be accompanied by enhanced protective mechanisms for employees. Based on the conducted analysis, the author concludes that Ukrainian labor legislation lacks a clear conceptual framework for regulating optional terms of employment contracts. This gap leads to inconsistent application of the law and increases the number of labor disputes. It is argued that the legislator should move from a fragmented regulation of individual contractual clauses to a systematic approach that would define the legal nature, limits, and criteria of admissibility of optional terms. The article formulates author’s conclusions and practical recommendations aimed at improving labor legislation. In particular, it is proposed to establish at the legislative level the concept of optional terms of the employment contract, to establish a general prohibition on including contractual clauses that worsen the employee’s position, and to define a list of criteria for assessing the validity of such terms. It is also recommended to strengthen the role of judicial review in evaluating optional contractual clauses, especially in conditions of increased contractual flexibility. The scientific novelty of the research lies in the comprehensive doctrinal understanding of optional terms of the employment contract as an independent legal category and in substantiating their role as a balancing mechanism between the interests of the employee and the employer. The practical significance of the article consists in the possibility of using its conclusions in legislative activities, judicial practice, and further scientific research in the field of labor law.

2026-01-01T00:00:00Z Бордиченко-Стеблюк, Ірина Киян, Володимир Bordychenko-Stebliuk, Iryna Kyian, Volodymyr https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16960 2026-07-09T13:32:55Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Щодо окремих питань оплати праці в Україні під час воєнного стану Авторы: Бордиченко-Стеблюк, Ірина; Киян, Володимир; Bordychenko-Stebliuk, Iryna; Kyian, Volodymyr Краткий осмотр (реферат): Існуюча проблематика питань оплати праці, зокрема в умовах воєнного стану, викликає необхідність наукового дослідження правового регулювання цього питання. Оскільки від належного правового врегулювання істотних умов трудового договору, до яких відносять і оплату праці, будуть залежати стабільність трудових відносин та їхній тривалий характер. Проаналізовано правові питання щодо оплати праці окремих категорій працівників, досліджено механізм застосування цієї інституції в умовах воєнного стану. Водночас проведено порівняльний аналіз трудового законодавства та окремих спеціальних нормативно-правових актів, що тимчасово запроваджені у вітчизняне законодавство для стабілізації трудових відносин. Визначено, що зміни у чинному трудовому законодавстві відбулися внаслідок початку військової агресії з боку російської федерації та введення воєнного стану, що призвело до необхідності застосування тимчасових конституційних обмежень прав працівників, зокрема у сфері праці. Установлено, що трудове законодавство потребує оновленого Трудового кодексу України, адаптованого до норм міжнародного права, що сприятиме зменшенню правової невизначеності та забезпечить виведення зайнятості з тіні. Throughout the period of the Russian Federation’s ongoing military aggression, Ukraine’s legal framework has been undergoing continuous transformation, necessitated by the imperative to refine the national body of laws in general and labor legislation in particular. The article analyzes legal issues regarding the remuneration of specific categories of employees and examines the mechanism for applying this legal institution under the conditions of martial law. Furthermore, a comparative analysis is conducted between labor legislation and particular special regulatory acts temporarily introduced into domestic law to stabilize employment relations. The article provides a legal analysis regarding the remuneration of specific categories of employees and examines the mechanisms for applying this legal institution under the conditions of martial law. A comparative analysis has been conducted between general labor legislation and specific special regulatory acts temporarily integrated into domestic law to stabilize employment relations. High unemployment rates and the mass migration of the working-age population are factors that adversely impact the national economy and diminish the state’s defense capacity. Numerous employers are compelled to terminate employment relations, place employees on mandatory unpaid leave, delay wage payments, and resort to violations of labor law provisions. To stabilize labor relations, the state has implemented a series of extraordinary measures, including the restriction of certain constitutional guarantees for citizens. A number of temporary laws governing the organization of labor relations under martial law have been enacted, introducing a mechanism for the suspension of employment relations and a reduction in liability for the non-fulfillment of contractual obligations by the parties to an employment contract. It is determined that the military aggression by the Russian Federation and the subsequent imposition of martial law necessitated changes to the current labor legislation, leading to the required application of temporary constitutional restrictions on employees’ rights, particularly in the sphere of labor. It is established that labor legislation currently requires an updated Labor Code, harmonized with the norms of international law. Such a reform would facilitate the reduction of legal uncertainty and ensure the transition of employment from the informal economy (de-shadowing of employment). It is proposed that upon the termination of martial law, the restoration of employee confidence in the remuneration system shall become a key objective for the state. This entails not only a return to fundamental social guarantees but also the construction of a modern model of labor relations characterized by transparent wage calculation rules, stable indexation, and robust protection against abuses.

2026-01-01T00:00:00Z Дзюба, Ірина Dzyuba, Iryna https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16950 2026-07-08T14:02:49Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Перспективи функціонування територіальних громад у післявоєнний період Авторы: Дзюба, Ірина; Dzyuba, Iryna Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена комплексному аналізу післявоєнного відновлення територіальних громад України, які зіштовхнулися з масштабними інфраструктурними руйнуваннями, демографічними змінами та зростанням соціальних потреб. Розглянуто проблеми недостатньої фінансової, управлінської та кадрової спроможності, що ускладнюють реалізацію програм відбудови. Наголошено на важливості формування довгострокових стратегій розвитку, спрямованих на модернізацію інфраструктури, цифровізацію управління, підтримку місцевого бізнесу та інтеграцію внутрішньо переміщених осіб. Акцентовано на ролі міжнародної підтримки як чинника, що посилює можливості громад у реалізації проєктів. Підкреслено, що ефективне відновлення можливе лише за умови поєднання внутрішнього потенціалу, зовнішніх ресурсів та активної участі населення у процесах ухвалення рішень, що забезпечить стійкий розвиток громад у післявоєнний період. The article examines the key challenges and prospects for the post-war recovery of Ukraine’s territorial communities, which, in the context of decentralization reform, have gained expanded powers and become the main actors in local development. It is emphasized that the war has caused large-scale destruction of critical, social, and economic infrastructure, changes in the demographic structure, and an increased burden on the social services system. In these conditions, the effectiveness of communities largely depends on their institutional capacity, ability to adapt management models, and mobilize internal and external resources. Scientific approaches to the transformation of local self-government are analyzed, in particular the importance of strategic planning, infrastructure modernization, human resource development, and strengthening partnerships with state bodies, business, international organizations, and the public. It is emphasized that reconstruction should be viewed not as a return to the pre-war state, but as an opportunity for structural modernization of the economy, the introduction of innovative management solutions, and the expansion of digital services. Special attention is paid to issues of social reintegration of the population, support for internally displaced persons and veterans, restoration of small and medium-sized businesses, and creation of a favorable investment environment. It has been determined that the key conditions for sustainable development are the combination of the internal management potential of communities with external financial and expert support, the formation of transparent resource management mechanisms, and ensuring public participation. The authors conclude that the post-war period will be a time of deep transformation for local communities, and its success will depend on comprehensive solutions, coordination between all development actors, and the ability of communities to integrate reconstruction processes with a strategic vision for the future.

2025-01-01T00:00:00Z