Scientific articles https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/396 2026-04-09T04:49:01Z 2026-04-09T04:49:01Z Наріжний, Юрій Олексійович https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16570 2025-09-17T07:00:33Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Клептократія як політико-правова ідея та як реальність Авторы: Наріжний, Юрій Олексійович

2019-01-01T00:00:00Z М’ячин, Валентин https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16327 2025-07-30T09:30:22Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Світовий досвід післявоєнної відбудови країн: теоретичні та практичні аспекти для України Авторы: М’ячин, Валентин

2025-01-01T00:00:00Z Havrylenko, Olena Гавриленко, Олена https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15710 2024-12-27T08:30:33Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Political and legal ideology as a social phenomenon and legal category Авторы: Havrylenko, Olena; Гавриленко, Олена Краткий осмотр (реферат): The main ways to defining the meaning of the concept of "political and legal ideology" are described. The own way to understanding of the maintenance of the specified category, taking into account the purposes and functions of ideology in a political and legal life of a society is offered. It is proven that political and legal ideology embodies the legal principles of functioning and development of the state, norms of current legislation are legitimate means of forming the legal consciousness of man, his socialization, affirmation of personal, professional and civic features. It is proposed to understand political ideology as a social phenomenon, which is a system of conceptually designed legal ideas and views on political life, which illustrates the interests, worldview and social ideas. Охарактеризовано основні підходи до визначення змісту поняття «політикоправова ідеологія». Запропоновано власний підхід до розуміння змісту означеної категорії, з урахуванням цілей та функцій ідеології у політико-правому житті суспільства. Доведено, що політико-правова ідеологія втілює правові засади (принципи) функціонування та розвитку держави, норми чинного законодавства, є легітимним засобом процесу формування правосвідомості людини, її соціалізації, утвердження особистісних, професійних і громадянських рис. Автором пропонується розуміти під структурними елементами політико-правової ідеології - норми права, правові звичаї та традиції, політичні теорії та ідеї, концепції політичного розвитку та розвитку законодавства, соціально-політичні та правові ідеали, цінності. Визначено такі функції політико-правової ідеології: орієнтаційна, інтегративна, амортизаційна, які зводяться відповідно до визначення ідейної стратегічної лінії діяльності гілок влади щодо досягнення задекларованих цілей; єднання людей довкола життєво значущих правових сенсів; послаблення конфліктів, соціальної напруги в суспільстві, забезпечення соціального захисту, політичних прав, свобод та інтересів людини; ідейна боротьба та протидія соціальної нерівності, політичних утисків; популяризація державної політики в усіх сферах суспільної життєдіяльності. Пропонується розуміти політико-правову ідеологію як суспільне явище, що є системою концептуально оформлених правових уявлень, ідей і поглядів на політичне життя, яка відображає інтереси, світогляд, суспільні ідеали.

2021-01-01T00:00:00Z Markus, Inna Маркус, Інна https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15705 2024-12-27T07:53:57Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Scientific approaches to the definition of lobbyism and its basic concepts Авторы: Markus, Inna; Маркус, Інна Краткий осмотр (реферат): In Ukraine, the phenomenon of lobbying is outside the legislative field, despite the general trend towards institutionalization of instruments for involving citizens in the national policies formation and implementation. The article analyses various approaches to the lobbying definition, compares the positions of scholars, and encyclopedic sources. As a result, the own concept is defined, as an activity of individuals or legal entities and/or their associations, aimed at representatives of public authorities, related persons, to influence certain actions or omissions in the rule-making process. Україні явище лобіювання знаходиться поза межами законодавчого поля, незважаючи на загальну тенденцію до інституціоналізації інструментів залучення громадян до формування та реалізації національної політики. У статті аналізуються різні підходи до визначення лобізму, порівнюються позиції науковців, енциклопедичні джерела. Таким чином, власне поняття визначається як діяльність фізичних чи юридичних осіб та/або їх об’єднань, спрямована на представників органів державної влади, пов’язаних осіб з метою впливу на певні дії чи бездіяльність у процесі законотворчості.

2021-01-01T00:00:00Z