https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/5129 2026-07-10T22:30:13Z 2026-07-10T22:30:13Z Антонів, Майкл (Майк) Миронюк, Станіслава Дрок, Ірина Antoniv, Michael Myroniuk, Stanislava Drok, Iryna https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16965 2026-07-10T12:43:27Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Діяльність міжнародних волонтерських організацій як запорука національної безпеки України Авторы: Антонів, Майкл (Майк); Миронюк, Станіслава; Дрок, Ірина; Antoniv, Michael; Myroniuk, Stanislava; Drok, Iryna Краткий осмотр (реферат): Здійснено аналіз адміністративно-правового статусу міжнародних волонтерських організацій в Україні та виокремлено особливості його реалізації в умовах захисту національної безпеки. У результаті дослідження встановлено, що система правового забезпечення міжнародної волонтерської діяльності в Україні охоплює Конституцію України, міжнародні угоди, резолюції, рекомендації та конвенції; закони України; укази Президента України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; накази міністерств і відомств. Основними законами України, що регулюють волонтерську діяльність, є «Про волонтерську діяльність» та «Про благодійну діяльність та благодійні організації»; деякі аспекти волонтерської діяльності як складової частини гуманітарної роботи регулюються Законом України «Про гуманітарну допомогу». Встановлено, що з огляду на важливий внесок міжнародних волонтерських організацій у захист незалежності та забезпечення національної безпеки України варто їхній правовий статус урегулювати в окремому законі або закріпити його в окремому розділі діючого Закону України «Про волонтерську діяльність». З’ясовано ключові напрями діяльності міжнародних волонтерських організацій, визначено основні проблеми в їх реалізації, зокрема: бюрократичні перешкоди – складнощі в отриманні волонтерських віз, реєстрації іноземних організацій, процедурі ввезення гуманітарної допомоги; правові прогалини – недостатня правова охорона волонтерів, відсутність чітких механізмів соціальних гарантій та державної підтримки; фінансові та податкові питання – складнощі з оподаткуванням власних коштів волонтерів та необхідність реєстрації в Реєстрі волонтерів, якщо збори перевищують встановлені ліміти; безпекові ризики – волонтери працюють у зоні бойових дій або поблизу неї, що пов’язане з небезпекою для життя; брак інформації – іноземцям важко отримати актуальну та перевірену інформацію про потреби та методи роботи в Україні. Обґрунтовано, що основними чинниками, що стимулюють розвиток міжнародного волонтерського руху в Україні, є: 1) безпекові та гуманітарні виклики (війна) – повномасштабне вторгнення створило безпрецедентну потребу в медичній, психологічній та гуманітарній допомозі, що спричинило залучення іноземних волонтерів; 2) високий рівень самоорганізації та громадянського суспільства – швидке формування волонтерських мереж та організацій, що ефективно працюють у кризових умовах, робить Україну привабливою для міжнародної співпраці; 3) міжнародна солідарність – прагнення громадян інших країн допомогти українцям у боротьбі за незалежність та демократичні цінності; 4) особиста мотивація та самоактуалізація – бажання набути унікального професійного досвіду, допомогти іншим та особисте задоволення від внеску в успіх місії; 5) інформаційна відкритість – розвиток соціальних мереж та медіа, що дозволяють волонтерам легко знаходити запити на допомогу та координувати діяльність. Ці чинники сприяють трансформації міжнародного волонтерства в потужний соціальний інститут, що доповнює функції державних органів в умовах захисту національної безпеки. The article analyzes the administrative and legal status of international volunteer organizations in Ukraine and identifies the features of its implementation in the context of protecting national security. As a result of the study, it was established that the system of legal support for international volunteer activities in Ukraine includes the Constitution of Ukraine, international agreements, resolutions, recommendations and conventions; laws of Ukraine; decrees of the President of Ukraine; resolutions and orders of the Cabinet of Ministers of Ukraine; orders of ministries and departments. The main laws regulating volunteer activities are the Laws of Ukraine «On Volunteer Activities», «On Charitable Activities and Charitable Organizations»; some aspects of volunteer activities as a component of humanitarian work are regulated by the Law of Ukraine «On Humanitarian Aid». It was established that, given the important contribution of international volunteer organizations to protecting the independence and ensuring the national security of Ukraine, their legal status should be regulated in a separate law, or enshrined in a separate section of the current Law «On Volunteer Activities». The main areas of activity of international volunteer organizations were clarified, the main problems in their implementation were identified, in particular: bureaucratic obstacles – the complexity of obtaining volunteer visas, registering foreign organizations, as well as complex procedures for importing humanitarian aid; legal gaps – insufficient legal protection of volunteers, the lack of clear mechanisms of social guarantees and state support; financial and tax issues – difficulties with taxation of volunteers’ own funds and the need to register in the Volunteer Register if the fees exceed the established limits; security risks – volunteers work in or near a combat zone, which is associated with a danger to life; lack of information – it is difficult for foreigners to obtain up-to-date and verified information about the needs and methods of work in Ukraine. It is substantiated that the main factors stimulating the development of the international volunteer movement in Ukraine are: 1) security and humanitarian challenges (war) – a full-scale invasion created an unprecedented need for medical, psychological and humanitarian assistance, which attracts foreign volunteers, as noted in this study; 2) a high level of self-organization and civil society – the rapid formation of volunteer networks and organizations that work effectively in crisis conditions makes Ukraine attractive for international cooperation; 3) international solidarity – the desire of citizens of other countries to help Ukrainians in the struggle for independence and democratic values; 4) personal motivation and self-actualization – the desire to gain unique professional experience, help others and personal satisfaction from contributing to the success of the mission; 5) information openness – the development of social networks and media that allow volunteers to easily find requests for help and coordinate activities. These factors contribute to the transformation of international volunteering into a powerful social institution that complements the functions of state bodies in the protection of national security.

2026-01-01T00:00:00Z Дрок, І. Drok, I. https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16839 2026-02-16T12:12:28Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Роль територіальних громад у системі національної безпеки України: від локальної стійкості до загальнодержавної безпеки Авторы: Дрок, І.; Drok, I. Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено роль територіальних громад у сучасній системі національної безпеки України, визначено їх значення як ключових суб’єктів формування локальної стійкості й підґрунтя для зміцнення загальнодержавної безпеки. Показано, що в умовах воєнних викликів і трансформацій безпекового середовища територіальні громади перетворюються на важливі осередки забезпечення життєдіяльності населення, організації цивільного захисту, формування горизонтальних зв’язків і мобілізації внутрішніх ресурсів. Установлено, що їхня спроможність оперативно реагувати на кризові ситуації, інтегрувати інституції громадянського суспільства, місцевий бізнес та органи державної влади створює підґрунтя для формування стійких локальних систем, які здатні компенсувати слабкість або перевантаженість загальнодержавних структур. Проаналізовано концептуальні підходи до посилення ролі громад у сфері національної безпеки, зокрема через розвиток локальних стратегій безпеки, інтеграцію з регіональними й державними планами, запровадження механізмів публічно-приватного партнерства та підвищення рівня участі громадян у процесах прийняття рішень. Наголошено на необхідності інституційного зміцнення територіальних громад, удосконалення їх ресурсної бази й кадрового потенціалу, розширення можливостей для використання цифрових технологій управління безпекою. Обґрунтовано, що ефективна взаємодія держави та громад у сфері безпеки сприятиме формуванню багаторівневої системи національної безпеки, де локальна стійкість є фундаментом для зміцнення стійкості загальнонаціональної. Зроблено висновок, що розвиток територіальних громад у контексті безпеки є стратегічним чинником післявоєнного відновлення, демократичної стабільності й інтеграції України до європейського безпекового простору. Окрему увагу приділено аналізу міжнародного досвіду організації локальної безпеки, що демонструє значення багаторівневої взаємодії між центральною владою, місцевим самоврядуванням і громадянським суспільством. Підкреслено, що адаптація українських громад до стандартів НАТО та ЄС у сфері безпеки є важливою передумовою зміцнення їхньої інституційної стійкості й створення спільного безпекового простору з європейськими державами. The article examines the role of territorial communities in the modern national security system of Ukraine, identifies their importance as key actors in the formation of local resilience and the basis for strengthening national security. It is shown that in conditions of military challenges and transformations of the security environment, territorial communities are turning into important centers for ensuring the vital activity of the population, organizing civil defense, forming horizontal ties and mobilizing internal resources. It is established that their ability to respond promptly to crisis situations, integrate civil society institutions, local business and state authorities creates the basis for the formation of sustainable local systems that are able to compensate for the weakness or overload of national structures. Conceptual approaches to strengthening the role of communities in the field of national security are analyzed, in particular through the development of local security strategies, integration with regional and state plans, the introduction of public-private partnership mechanisms and increasing the level of citizen participation in decision-making processes. The need for institutional strengthening of territorial communities, improvement of their resource base and human resources, and expansion of opportunities for the use of digital technologies for security management is emphasized. It is substantiated that effective interaction between the state and communities in the security sector will contribute to the formation of a multi-level system of national security, where local resilience serves as the foundation for strengthening the resilience of the national one. It is concluded that the development of territorial communities in the context of security is a strategic factor in post-war recovery, democratic stability, and Ukraine’s integration into the European security space. Special attention is paid to the analysis of international experience in organizing local security, which demonstrates the importance of multi-level interaction between central authorities, local governments, and civil society. It is emphasized that the adaptation of Ukrainian communities to NATO and EU standards in the security sector is an important prerequisite for strengthening their institutional resilience and creating a common security space with European states.

2025-01-01T00:00:00Z Дрок, Ірина https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16631 2025-10-02T08:34:27Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Новели українського законодавства про булінг Авторы: Дрок, Ірина

2025-01-01T00:00:00Z Nalyvaiko, Larysa Наливайко, Лариса https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15611 2024-12-23T10:16:30Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Rights and freedoms of the man and the citizen on temporary occupied territories: major violations and protection mechanisms Авторы: Nalyvaiko, Larysa; Наливайко, Лариса Краткий осмотр (реферат): This article focuses on the identification of primary infringements within the domain of human rights and freedoms in temporarily occupied territories, as well as the delineation of protective mechanisms. The study systematically examines the existing legislation in Ukraine concerning the determination of the legal status of individuals residing in these territories. Extensive evidence is provided to substantiate mass violations of human and citizen rights and freedoms in temporarily occupied areas, with a particular emphasis on the considerable transgressions against personal, economic, social, and cultural rights. A meticulous analysis of these rights’ violations within these territories is conducted. Notably, the article underscores that the list of systematically restricted or violated rights and freedoms may be expanded due to the armed aggression of the russian federation. Furthermore, the study delves into the instruments available for safeguarding human rights in temporarily occupied territories. It has been determined that, with the aim of addressing national security issues amid a state of war and persistent armed aggression, the state is obliged to systematically and efficiently respond to all potential infringements upon the rights and freedoms of individuals residing in temporarily occupied territories. A conclusion has been drawn that, for the effective safeguarding of human rights in the temporarily occupied territories of Ukraine, the legislator has incorporated a series of normative legal acts into the national legislative framework, exerting a direct influence on the protection of the rights and freedoms of individuals situated in these territories. Nevertheless, the temporally occupied territories remain beyond Ukraine’s jurisdiction, rendering the implementation mechanism of normative provisions in this sphere intricate. It is posited that, in light of the substantial and systematic violations of national legislative norms and international treaties in this domain by the russian federation, Ukraine’s primary task lies in the development of an efficacious toolkit for the protection of the rights and freedoms of individuals within the context of temporary occupation. Additionally, it determines the position and role of international cooperation in the protection of rights and freedoms for individuals and citizens in such territories. The article concludes by highlighting the imperative need for a comprehensive approach in the mechanism designed for protecting human rights in temporarily occupied territories to attain the most effective outcomes. . Статтю присвячено визначенню основних порушень у сфері прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованих територіях та визначенню механізмів їх захисту. Досліджено та систематизовано чинне законодавства України з питань визначення правового статусу особи на тимчасово окупованих територіях України. Обґрунтовано масове порушення прав і свобод людини та громадянина на тимчасово окупованих територіях. Визначено, що найбільшого порушення зазнали особисті, економічні, соціальні та культурні права громадян. Проведено детальний аналіз порушень цих прав на тимчасово окупованих територіях. Наголошено, що перелік прав і свобод людини та громадянина, що систематично обмежуються чи порушуються, може бути розширений через збройну агресію рф. Досліджено інструменти захисту прав людини на тимчасово окупованих територіях. Визначено місце і роль міжнародного співробітництва у захисті прав і свобод людини і громадина на тимчасово окупованих територіях. Акцентовано увагу на необхідності застосування комплексного підходу у механізмі захисту прав людини на тимчасово окупованих територіях для досягнення найбільш дієвих результатів.

2023-01-01T00:00:00Z