Civil Law https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/64 2026-05-01T20:49:30Z 2026-05-01T20:49:30Z Rezvorovych, K. Резворович, К. https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16855 2026-04-27T13:58:18Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Civil-law aspects of using deepfake content in the context of copyright and personal data protection Авторы: Rezvorovych, K.; Резворович, К. Краткий осмотр (реферат): The relevance of this study stems from the rapid development of generative technologies that enable the creation of heavily modified or fully synthesised content using artificial intelligence, particularly deepfakes. Such content not only creates an illusion of authenticity but also poses a threat to the protection of intellectual property rights and personal non-property rights, giving rise to significant legal challenges in the digital environment. The aim of the article was to formulate and justify civil-law approaches to the regulation of deepfake content usage in the context of copyright and personal data protection, considering the challenges of society’s digital transformation. The study employed methods of systems analysis, legal-logical generalisation, formal legal method, and comparative legal research, considering international norms and doctrinal sources. It was established that current Ukrainian legislation does not define deepfake content as a separate legal category, and existing legal mechanisms are fragmented and do not cover all aspects of responsibility for its creation and distribution. Gaps were identified in the regulation of derivative digital works, the protection of biometric features of individuals, and the procedures for identifying violators in the context of automated content generation. The study proved that without proper regulatory response, deepfake technologies may be used as tools of manipulation, identity forgery, and digital defamation. The research emphasised the need for an interdisciplinary approach that integrates legal, technical, and ethical aspects of deepfake regulation. Special attention was given to legal liability in cases of automated content creation without direct human authorship. The importance of digital transparency and informed consent was highlighted as key principles of legal regulation. The results of the study can be used to improve national legislation and to develop international legal mechanisms in the field of artificial intelligence. Актуальність дослідження зумовлена нестримним розвитком генеративних технологій, що дають змогу створювати глибоко змінений або повністю синтезований контент за допомогою штучного інтелекту, зокрема deepfake. Такий контент не лише створює ілюзію достовірності, а й ставить під загрозу дотримання прав інтелектуальної власності й особистих немайнових прав, викликаючи суттєві правові виклики в цифровому середовищі. Мета статті полягала у формулюванні й обґрунтуванні цивільно-правових підходів до врегулювання використання deepfake-контенту в контексті авторського права та захисту персональних даних з урахуванням викликів цифрової трансформації суспільства. У межах дослідження використано методи системного аналізу, логіко-юридичного узагальнення, формально-юридичний метод, а також метод порівняльного правознавства з урахуванням міжнародних норм і доктринальних джерел. Установлено, що чинне українське законодавство не містить окремого поняття deepfake-контенту, а наявні правові механізми є фрагментарними й не охоплюють усіх аспектів відповідальності за його створення та поширення. Виявлено прогалини в регулюванні статусу похідних цифрових творів, захисту біометричних ознак особи, а також у процедурі встановлення правопорушника в умовах автоматизованої генерації контенту. Доведено, що без належного нормативного реагування deepfake-технології можуть використовуватися як інструмент маніпуляцій, підміни ідентичності й цифрової дискредитації. Дослідження підкреслило необхідність міждисциплінарного підходу, що поєднує юридичні, технічні й етичні аспекти регулювання deepfake. Особливу увагу приділено проблематиці юридичної відповідальності в разі автоматизованого створення контенту без безпосередньої участі автора. Акцент зроблено також на важливості цифрової прозорості й інформованої згоди як ключових принципів правового врегулювання. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення національного законодавства та розроблення міжнародних правових механізмів у сфері штучного інтелекту.

2025-01-01T00:00:00Z Резворович, К. Толмачова, Ю. Rezvorovych, K. Tolmachova, Yu. https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16836 2026-02-16T09:46:40Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Цифрові ризики для людських прав: штучний інтелект між прогресом і безвідповідальністю Авторы: Резворович, К.; Толмачова, Ю.; Rezvorovych, K.; Tolmachova, Yu. Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовано цифрові ризики для прав людини в епоху інтенсивного впровадження штучного інтелекту, оцінено вплив ШІ на приватність, свободу вираження, ризики дискримінації та нерівність. Висвітлено проблему правової невизначеності щодо відповідальності й авторства результатів машинної творчості. Запропоновано гібридну модель регулювання з уведенням категорії «електронний агент» і надано рекомендації до змін національного законодавства. Проаналізовано практичні заходи: ідентифікацію, підзвітність систем, механізми ліцензування даних і заходи для захисту прав людини в цифровому середовищі.

2025-01-01T00:00:00Z Нестерцова-Собакарь, О. Nestertsova-Sobakar, O. https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16835 2026-02-13T13:47:39Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості укладення, зміни та припинення шлюбного договору за законодавством України Авторы: Нестерцова-Собакарь, О.; Nestertsova-Sobakar, O. Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена комплексному аналізу особливостей укладення, зміни та припинення шлюбного договору за законодавством України. У роботі розглянуто правову природу шлюбного договору як інституту сімейного права, визначено його місце серед інших цивільно-правових договорів, а також окреслено основні проблеми, пов’язані з його практичним застосуванням. Автор акцентує на значенні шлюбного договору як ефективного інструмента договірного регулювання майнових відносин між подружжям, який дає змогу впорядковувати правові зв’язки, запобігати конфліктам і забезпечувати баланс інтересів сторін. Особливу увагу приділено аналізу положень Сімейного кодексу України, які регламентують умови укладення договору, порядок його нотаріального посвідчення, можливість унесення змін і підстави для припинення. У статті розглянуто доктринальні підходи й наукові позиції вчених, які досліджували проблематику правової природи шлюбного договору, його змісту й меж свободи подружжя у визначенні майнових правовідносин. Зроблено висновок, що, незважаючи на певний рівень наукової розробленості теми, інститут шлюбного договору в Україні залишається малопоширеним і стикається з низкою проблем: недостатністю правових знань серед громадян, негативними соціальними стереотипами, суперечностями в законодавстві та неоднаковою судовою практикою. Обґрунтовано необхідність подальшого вдосконалення правового регулювання шлюбного договору в умовах інтеграції України до європейського правового простору й зростання ролі договірних засобів урегулювання майнових відносин. Зокрема, актуальним є питання законодавчого визначення підстав припинення шлюбного договору, деталізації порядку його зміни, а також вироблення єдиних підходів у правозастосовній практиці. Отримані результати мають важливе теоретичне та практичне значення, оскільки сприяють удосконаленню сімейного законодавства України й формуванню правової культури населення. The article is devoted to a comprehensive analysis of the features of concluding, amending and terminating a marriage contract under the legislation of Ukraine. The work examines the legal nature of the marriage contract as an institution of family law, determines its place among other civil law contracts, and also outlines the main problems associated with its practical application. The author emphasizes the importance of the marriage contract as an effective instrument of contractual regulation of property relations between spouses, which allows to streamline legal relations, prevent conflicts and ensure a balance of interests of the parties. Particular attention is paid to the analysis of the provisions of the Family Code of Ukraine, which regulate the conditions for concluding a contract, the procedure for its notarial certification, the possibility of making amendments and grounds for termination. The article examines the doctrinal approaches and scientific positions of scientists who studied the issues of the legal nature of the marriage contract, its content and the limits of the spouses’ freedom in determining property relations. It is concluded that despite a certain level of scientific development of the topic, the institution of a marriage contract in Ukraine remains underdeveloped and faces a number of problems: lack of legal knowledge among citizens, negative social stereotypes, contradictions in legislation and uneven judicial practice. The need for further improvement of the legal regulation of a marriage contract in the context of Ukraine’s integration into the European legal space and the growth of the role of contractual means of regulating property relations is substantiated. In particular, the issue of legislative definition of the grounds for termination of a marriage contract, detailing the procedure for its amendment, as well as developing unified approaches in law enforcement practice is relevant. The results obtained have important theoretical and practical significance, as they contribute to the improvement of family legislation of Ukraine and the formation of the legal culture of the population.

2025-01-01T00:00:00Z Логінова, Марина Шевченко, Юлія https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16790 2025-12-02T09:25:05Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Цивільно-правове регулювання відшкодування шкоди, завданої внаслідок знищення або пошкодження майна державою-агресором Авторы: Логінова, Марина; Шевченко, Юлія

2025-01-01T00:00:00Z