DSpace Общество:https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/76202026-04-05T09:02:49Z2026-04-05T09:02:49ZРоль територіальних громад у системі національної безпеки України: від локальної стійкості до загальнодержавної безпекиДрок, І.Drok, I.https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/168392026-02-16T12:12:28Z2025-01-01T00:00:00ZНазвание: Роль територіальних громад у системі національної безпеки України: від локальної стійкості до загальнодержавної безпеки
Авторы: Дрок, І.; Drok, I.
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено роль територіальних громад у сучасній системі національної безпеки
України, визначено їх значення як ключових суб’єктів формування локальної стійкості й підґрунтя
для зміцнення загальнодержавної безпеки. Показано, що в умовах воєнних викликів і трансформацій
безпекового середовища територіальні громади перетворюються на важливі осередки забезпечення
життєдіяльності населення, організації цивільного захисту, формування горизонтальних зв’язків і
мобілізації внутрішніх ресурсів. Установлено, що їхня спроможність оперативно реагувати на кризові
ситуації, інтегрувати інституції громадянського суспільства, місцевий бізнес та органи державної влади
створює підґрунтя для формування стійких локальних систем, які здатні компенсувати слабкість або
перевантаженість загальнодержавних структур. Проаналізовано концептуальні підходи до посилення
ролі громад у сфері національної безпеки, зокрема через розвиток локальних стратегій безпеки,
інтеграцію з регіональними й державними планами, запровадження механізмів публічно-приватного
партнерства та підвищення рівня участі громадян у процесах прийняття рішень. Наголошено на
необхідності інституційного зміцнення територіальних громад, удосконалення їх ресурсної бази й
кадрового потенціалу, розширення можливостей для використання цифрових технологій управління
безпекою. Обґрунтовано, що ефективна взаємодія держави та громад у сфері безпеки сприятиме
формуванню багаторівневої системи національної безпеки, де локальна стійкість є фундаментом
для зміцнення стійкості загальнонаціональної. Зроблено висновок, що розвиток територіальних
громад у контексті безпеки є стратегічним чинником післявоєнного відновлення, демократичної
стабільності й інтеграції України до європейського безпекового простору. Окрему увагу приділено
аналізу міжнародного досвіду організації локальної безпеки, що демонструє значення багаторівневої
взаємодії між центральною владою, місцевим самоврядуванням і громадянським суспільством.
Підкреслено, що адаптація українських громад до стандартів НАТО та ЄС у сфері безпеки є важливою
передумовою зміцнення їхньої інституційної стійкості й створення спільного безпекового простору з
європейськими державами. The article examines the role of territorial communities in the modern national security system
of Ukraine, identifies their importance as key actors in the formation of local resilience and the basis for
strengthening national security. It is shown that in conditions of military challenges and transformations
of the security environment, territorial communities are turning into important centers for ensuring the
vital activity of the population, organizing civil defense, forming horizontal ties and mobilizing internal
resources. It is established that their ability to respond promptly to crisis situations, integrate civil society
institutions, local business and state authorities creates the basis for the formation of sustainable local systems
that are able to compensate for the weakness or overload of national structures. Conceptual approaches to
strengthening the role of communities in the field of national security are analyzed, in particular through
the development of local security strategies, integration with regional and state plans, the introduction of
public-private partnership mechanisms and increasing the level of citizen participation in decision-making
processes. The need for institutional strengthening of territorial communities, improvement of their resource
base and human resources, and expansion of opportunities for the use of digital technologies for security
management is emphasized. It is substantiated that effective interaction between the state and communities
in the security sector will contribute to the formation of a multi-level system of national security, where local
resilience serves as the foundation for strengthening the resilience of the national one. It is concluded that the
development of territorial communities in the context of security is a strategic factor in post-war recovery,
democratic stability, and Ukraine’s integration into the European security space. Special attention is paid to
the analysis of international experience in organizing local security, which demonstrates the importance of
multi-level interaction between central authorities, local governments, and civil society. It is emphasized that
the adaptation of Ukrainian communities to NATO and EU standards in the security sector is an important
prerequisite for strengthening their institutional resilience and creating a common security space with
European states.2025-01-01T00:00:00ZПоняття та зміст механізму адміністративно-правового забезпечення реалізації освітньої функції державиМагдаліна, І.Mahdalina, I.https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/168372026-02-16T10:22:03Z2025-01-01T00:00:00ZНазвание: Поняття та зміст механізму адміністративно-правового забезпечення реалізації освітньої функції держави
Авторы: Магдаліна, І.; Mahdalina, I.
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено адміністративно-правове регулювання й забезпечення реалізації
освітньої функції держави, визначено поняття й механізм адміністративно-правового регулювання та
забезпечення реалізації освітньої функції держави, розкрито їх системоутворювальні елементи.
Установлено, що під адміністративно-правовим регулюванням у сфері освіти варто
розуміти систему правових норм, що визначають організацію освітнього процесу; права, обов’язки
та відповідальність суб’єктів освітнього процесу; форми, методи, засоби та способи публічного
адміністрування в галузі освіти, а також напрями реформування освітньої політики держави.
Під адміністративно-правовим забезпеченням реалізації освітньої функції держави варто
розуміти систему правових норм, принципів, методів, засобів, інститутів, а також організаційноправових заходів, які використовуються державою для регулювання й управління суспільними
відносинами у сфері забезпечення доступу громадян до якісної освіти, формування умов для
розвитку особистості, підготовки кваліфікованих кадрів, сприяння держави та приватних суб’єктів
у розвитку освітньої інфраструктури. Механізм адміністративно-правового забезпечення реалізації
освітньої функції держави являє сукупність таких елементів: 1) адміністративно-правових норм, що
визначають права й обов’язки учасників освітнього процесу, структуру та функції органів управління
освітою, освітні стандарти, процедури ліцензування й акредитації освітніх закладів тощо; 2)
принципів адміністративно-правового забезпечення реалізації освітньої функції держави; 3) форм,
засобів і способів адміністративно-правового регулювання діяльності суб’єктів реалізації освітньої
функції держави, спрямованої на надання освітніх послуг, здійснення адміністративних процедур у
сфері освіти, організації, контролю й оцінювання якості надання освітніх послуг; 4) видання актів
застосування права – рішень органів публічної адміністрації в результаті реалізації повноважень у
сфері публічного адміністрування системою освіти; 5) оскарження (адміністративного, судового)
рішень, дій чи бездіяльності учасників освітнього процесу; 6) застосування заходів адміністративної
та дисциплінарної відповідальності (до суб’єктів публічної адміністрації) за порушення законодавства
у сфері освіти, а також усунення причин та умов, які зумовили настання таких порушень. The article examines administrative and legal regulation and ensuring the implementation of the
educational function of the state, defines the concept and mechanism of administrative and legal regulation and
ensuring the implementation of the educational function of the state, reveals their system-forming elements.
It is established that administrative and legal regulation in the field of education should be understood
as a system of legal norms that determine the organization of the educational process; rights, obligations
and responsibilities of subjects of the educational process; forms, methods, means and methods of public
administration in the field of education, as well as directions for reforming the state’s educational policy.
Administrative and legal support for the implementation of the educational function of the state should
be understood as a system of legal norms, principles, methods, means, institutions, as well as organizational
and legal measures used by the state to regulate and manage public relations in the field of ensuring citizens’
access to quality education, forming conditions for personal development, training qualified personnel, and
assisting the state and private entities in the development of educational infrastructure. The mechanism of
administrative and legal support for the implementation of the educational function of the state is a set of the
following elements: 1) administrative and legal norms that determine the rights and obligations of participants
in the educational process, the structure and functions of education management bodies, educational standards,
procedures for licensing and accreditation of educational institutions, etc.; 2) principles of administrative and
legal support for the implementation of the educational function of the state; 3) forms, means and methods
of administrative and legal regulation of the activities of subjects implementing the educational function of
the state aimed at providing educational services, implementing administrative procedures in the field of
education, organizing, controlling and assessing the quality of providing educational services; 4) issuance
of acts of application of law – decisions of public administration bodies as a result of the exercise of powers
in the field of public administration of the education system; 5) appeal (administrative, judicial) decisions,
actions or inaction of participants in the educational process; 6) application of administrative and disciplinary
liability measures (to public administration entities) for violations of legislation in the field of education, as
well as elimination of the causes and conditions that led to the occurrence of such violations.2025-01-01T00:00:00ZІнституційне забезпечення формування й реалізації синергетичного потенціалу територіальних громадПастушенко, В.Войтушенко, І.Pastushenko, V.Voitushenko, I.https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/168342026-02-13T13:39:49Z2025-01-01T00:00:00ZНазвание: Інституційне забезпечення формування й реалізації синергетичного потенціалу територіальних громад
Авторы: Пастушенко, В.; Войтушенко, І.; Pastushenko, V.; Voitushenko, I.
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено інституційне забезпечення формування й реалізації синергетичного
потенціалу територіальних громад у контексті сучасних трансформацій публічного управління в
Україні. На основі міждисциплінарного підходу проаналізовано природу синергетичних процесів
у громадському секторі, їх роль у розвитку територій і підвищенні ефективності управлінських
рішень. Показано, що ключовою умовою успішного функціонування об’єднаних громад є здатність
інституцій формувати середовище для взаємодії, довіри, партнерства й обміну ресурсами. Розглянуто
приклади впровадження синергетичних моделей у різних регіонах України, зокрема в Запорізькій,
Дніпропетровській, Львівській, Волинській.
Автори наукового дослідження довели, що в умовах децентралізації інституційне забезпечення
синергетичних процесів має бути гнучким, багаторівневим і зорієнтованим на сталість. Акцент
зроблено на інституціях міжмуніципального співробітництва, агенціях місцевого розвитку, хабах
стратегічного планування, а також цифрових платформах, які сприяють формуванню синергетичного
ефекту. У статті висвітлено приклади успішної кооперації між громадами у сферах освіти, охорони
здоров’я, управління відходами, водопостачання й розвитку туризму.
Результати дослідження можуть використати органи місцевого самоврядування, розробники
політик, громадські об’єднання й міжнародні організації, які підтримують розвиток громад в Україні. The article examines the institutional support for the formation and implementation of the synergistic
potential of territorial communities in the context of modern transformations of public administration in
Ukraine. Based on an interdisciplinary approach, the nature of synergistic processes in the public sector, their
role in the development of territories and increasing the efficiency of management decisions, is analyzed.
It is shown that the key condition for the successful functioning of united communities is the ability of
institutions to form an environment for interaction, trust, partnership and exchange of resources. Examples
of the implementation of synergistic models in different regions of Ukraine, in particular in Zaporizhia,
Dnipropetrovsk, Lviv, Volyn, are considered.
The authors of this scientific study have proven that in the context of decentralization, the institutional
support for synergistic processes should be flexible, multi-level and oriented towards sustainability. The
emphasis is placed on institutions of intermunicipal cooperation, local development agencies, strategic
planning hubs, as well as digital platforms that contribute to the formation of a synergistic effect. The article
highlights examples of successful cooperation between communities in the fields of education, healthcare,
waste management, water supply and tourism development.
The results of this study can be used by local governments, policy makers, public associations and
international organizations that support community development in Ukraine.2025-01-01T00:00:00ZАдміністративно-правові засади відповідальності за порушення у сфері надання соціальних послугВдовиченко, І.Vdovychenko, I.https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/168282026-02-11T13:43:27Z2025-01-01T00:00:00ZНазвание: Адміністративно-правові засади відповідальності за порушення у сфері надання соціальних послуг
Авторы: Вдовиченко, І.; Vdovychenko, I.
Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто адміністративно-правові засади відповідальності за порушення у сфері
надання соціальних послуг як один із найменш досліджених і нормативно врегульованих аспектів
сучасного публічного адміністрування. Автор обґрунтовує, що ефективність реалізації права
громадян на соціальний захист значною мірою залежить від існування чіткої системи юридичної
відповідальності за правопорушення в цій сфері. Виявлено, що чинне законодавство України, зокрема
Кодекс України про адміністративні правопорушення, не містить окремих статей, які б комплексно
охоплювали делікти у сфері надання соціальних послуг, а стаття 29 Закону України «Про соціальні
послуги» має декларативний і відсильний характер.
У роботі здійснено аналіз наукових підходів до визначення адміністративної відповідальності,
яка трактується як санкція, форма правовідносин або процес реалізації публічного примусу.
Установлено, що адміністративна відповідальність як форма юридичної реакції на порушення
публічних обов’язків є найбільш релевантним механізмом впливу у сфері надання соціальних послуг.
Автор класифікує типові порушення та звертає увагу на обмежену правозастосовну практику, що
зумовлена відсутністю уніфікованих норм, механізмів фіксації порушень та ефективного контролю за
діями недержавних суб’єктів надання соціальних послуг.
У статті обґрунтовано необхідність унесення змін до КУпАП із закріпленням спеціального
складу адміністративного правопорушення у сфері надання соціальних послуг. The article examines the administrative-legal principles of liability for violations in the field of social
services as one of the least studied and regulated aspects of modern public administration. The author argues
that the effectiveness of the implementation of citizens’ right to social protection largely depends on the
existence of a clear system of legal liability for violations in this area. It is revealed that the current legislation
of Ukraine, in particular the Code of Ukraine on Administrative Offenses, does not contain separate articles
that would comprehensively cover torts in the field of social services, and Article 29 of the Law of Ukraine
“On Social Services” is declarative and referential in nature. The paper analyzes scientific approaches to the
definition of administrative liability, which is interpreted as a sanction, a form of legal relations or a process
of implementing public coercion. It is established that administrative liability, as a form of legal reaction to
violations of public duties, is the most relevant mechanism of influence in the field of social services. The
author classifies typical violations and draws attention to the limited law enforcement practice, which is due
to the lack of unified norms, mechanisms for recording violations and effective control over the actions of
non-state entities providing social services.
The article substantiates the need to amend the Code of Administrative Offenses to establish a special
category of administrative offenses in the field of providing social services.2025-01-01T00:00:00Z