https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/861 2026-07-12T06:42:35Z 2026-07-12T06:42:35Z Золотухіна, Лілія Zolotukhina, Liliia https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16963 2026-07-10T12:15:23Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Факультативні умови трудового договору як механізм балансу інтересів працівника і роботодавця Авторы: Золотухіна, Лілія; Zolotukhina, Liliia Краткий осмотр (реферат): Здійснено комплексний науково-правовий аналіз факультативних умов трудового договору як важливого інструменту індивідуалізації трудових правовідносин та забезпечення балансу інтересів працівника і роботодавця в умовах трансформації ринку праці. Обґрунтовано, що факультативні умови, не будучи обов’язковими для виникнення трудових правовідносин, після включення до трудового договору набувають обов’язкової юридичної сили та істотно впливають на обсяг трудових прав і обов’язків сторін. Досліджено співвідношення імперативних і диспозитивних засад трудового права, акцентовано увагу на проблемі псевдодиспозитивності факультативних умов, через що формальна згода працівника фактично маскує економічну та організаційну нерівність сторін трудового договору. Проаналізовано судову практику Верховного Суду щодо допустимості змісту індивідуального трудового договору, співвідношення факультативних та колективно-договірних умов праці, а також правових наслідків включення до трудового договору умов, що погіршують становище працівника, як порівняти із законодавством. Особливу увагу приділено аналізу рішень Верховного Суду щодо умов про випробування, матеріальну відповідальність, додаткові підстави припинення трудового договору та односторонньої зміни умов праці. Застосовано порівняльно-правовий метод із залученням міжнародного досвіду, зокрема стандартів Міжнародної організації праці, практики Суду Європейського Союзу та доктрини несправедливих (unconscionable) умов у праві країн загального права. Сформульовано висновок про необхідність доктринального та нормативного уточнення меж допустимості факультативних умов трудового договору з метою недопущення зловживань свободою договору, посилення гарантій захисту трудових прав працівника та забезпечення реального, а не декларативного балансу інтересів сторін трудових правовідносин. The article is devoted to a comprehensive legal analysis of optional (facultative) terms of the employment contract as an instrument for balancing the interests of the employee and the employer in modern labor relations. The relevance of the study is determined by the growing role of individual contractual regulation in labor law, especially under conditions of labor market flexibility, digitalization of work processes, and the functioning of labor relations during extraordinary legal regimes, including martial law. In Ukrainian labor law doctrine, the issue of the content of the employment contract has traditionally been considered through the prism of mandatory (essential) terms established by legislation. At the same time, optional terms of the employment contract, which arise from the agreement of the parties and specify or supplement statutory provisions, remain insufficiently systematized and conceptually underdeveloped. This situation creates legal uncertainty both for employees, who may face unjustified restrictions of their labor rights, and for employers, who risk having such contractual terms declared invalid by courts. The purpose of this article is to determine the legal nature of optional terms of the employment contract, to identify their place in the structure of contractual regulation of labor relations, and to assess their role in ensuring a fair balance of interests between the parties to the employment contract. The study also aims to formulate proposals for improving labor legislation in terms of regulating optional contractual conditions. The methodological basis of the research includes general scientific and special legal methods, in particular: dialectical, formal-logical, systemic-structural, comparative-legal, and doctrinal analysis. Judicial practice of the Supreme Court of Ukraine, acts of international organizations, and foreign legal doctrine are used as empirical and comparative material. The article substantiates that optional terms of the employment contract should not be perceived solely as a manifestation of contractual freedom. Instead, they represent a specific legal mechanism that operates within the limits of labor law principles, primarily the principle of protection of the employee as the weaker party to labor relations. It is argued that optional terms may perform both a positive and a negative function: on the one hand, they allow adapting labor relations to the individual needs of the parties; on the other hand, they may serve as a tool for shifting entrepreneurial risks to the employee or for indirectly limiting statutory labor guarantees. Particular attention is paid to the analysis of judicial practice of the Supreme Court of Ukraine, which demonstrates a tendency to assess optional terms of employment contracts through the criterion of admissibility of restriction of labor rights. The article analyzes court decisions in which contractual clauses concerning probation periods, non-compete obligations, additional grounds for dismissal, and extended working time regimes were evaluated. It is emphasized that the Supreme Court consistently proceeds from the priority of labor legislation over contractual terms and invalidates provisions that worsen the employee’s legal position compared to statutory standards. The article also examines international approaches to regulating optional terms of employment contracts. In particular, reference is made to the standards of the International Labour Organization, which emphasize the inadmissibility of contractual clauses that undermine decent work standards. The experience of European Union countries and the doctrine of European labor law are analyzed, where optional terms are allowed only within clearly defined legal boundaries and under effective judicial control. The works of leading labor law scholars highlight that the expansion of individual contractual regulation must be accompanied by enhanced protective mechanisms for employees. Based on the conducted analysis, the author concludes that Ukrainian labor legislation lacks a clear conceptual framework for regulating optional terms of employment contracts. This gap leads to inconsistent application of the law and increases the number of labor disputes. It is argued that the legislator should move from a fragmented regulation of individual contractual clauses to a systematic approach that would define the legal nature, limits, and criteria of admissibility of optional terms. The article formulates author’s conclusions and practical recommendations aimed at improving labor legislation. In particular, it is proposed to establish at the legislative level the concept of optional terms of the employment contract, to establish a general prohibition on including contractual clauses that worsen the employee’s position, and to define a list of criteria for assessing the validity of such terms. It is also recommended to strengthen the role of judicial review in evaluating optional contractual clauses, especially in conditions of increased contractual flexibility. The scientific novelty of the research lies in the comprehensive doctrinal understanding of optional terms of the employment contract as an independent legal category and in substantiating their role as a balancing mechanism between the interests of the employee and the employer. The practical significance of the article consists in the possibility of using its conclusions in legislative activities, judicial practice, and further scientific research in the field of labor law.

2026-01-01T00:00:00Z Бордиченко-Стеблюк, Ірина Киян, Володимир Bordychenko-Stebliuk, Iryna Kyian, Volodymyr https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16960 2026-07-09T13:32:55Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Щодо окремих питань оплати праці в Україні під час воєнного стану Авторы: Бордиченко-Стеблюк, Ірина; Киян, Володимир; Bordychenko-Stebliuk, Iryna; Kyian, Volodymyr Краткий осмотр (реферат): Існуюча проблематика питань оплати праці, зокрема в умовах воєнного стану, викликає необхідність наукового дослідження правового регулювання цього питання. Оскільки від належного правового врегулювання істотних умов трудового договору, до яких відносять і оплату праці, будуть залежати стабільність трудових відносин та їхній тривалий характер. Проаналізовано правові питання щодо оплати праці окремих категорій працівників, досліджено механізм застосування цієї інституції в умовах воєнного стану. Водночас проведено порівняльний аналіз трудового законодавства та окремих спеціальних нормативно-правових актів, що тимчасово запроваджені у вітчизняне законодавство для стабілізації трудових відносин. Визначено, що зміни у чинному трудовому законодавстві відбулися внаслідок початку військової агресії з боку російської федерації та введення воєнного стану, що призвело до необхідності застосування тимчасових конституційних обмежень прав працівників, зокрема у сфері праці. Установлено, що трудове законодавство потребує оновленого Трудового кодексу України, адаптованого до норм міжнародного права, що сприятиме зменшенню правової невизначеності та забезпечить виведення зайнятості з тіні. Throughout the period of the Russian Federation’s ongoing military aggression, Ukraine’s legal framework has been undergoing continuous transformation, necessitated by the imperative to refine the national body of laws in general and labor legislation in particular. The article analyzes legal issues regarding the remuneration of specific categories of employees and examines the mechanism for applying this legal institution under the conditions of martial law. Furthermore, a comparative analysis is conducted between labor legislation and particular special regulatory acts temporarily introduced into domestic law to stabilize employment relations. The article provides a legal analysis regarding the remuneration of specific categories of employees and examines the mechanisms for applying this legal institution under the conditions of martial law. A comparative analysis has been conducted between general labor legislation and specific special regulatory acts temporarily integrated into domestic law to stabilize employment relations. High unemployment rates and the mass migration of the working-age population are factors that adversely impact the national economy and diminish the state’s defense capacity. Numerous employers are compelled to terminate employment relations, place employees on mandatory unpaid leave, delay wage payments, and resort to violations of labor law provisions. To stabilize labor relations, the state has implemented a series of extraordinary measures, including the restriction of certain constitutional guarantees for citizens. A number of temporary laws governing the organization of labor relations under martial law have been enacted, introducing a mechanism for the suspension of employment relations and a reduction in liability for the non-fulfillment of contractual obligations by the parties to an employment contract. It is determined that the military aggression by the Russian Federation and the subsequent imposition of martial law necessitated changes to the current labor legislation, leading to the required application of temporary constitutional restrictions on employees’ rights, particularly in the sphere of labor. It is established that labor legislation currently requires an updated Labor Code, harmonized with the norms of international law. Such a reform would facilitate the reduction of legal uncertainty and ensure the transition of employment from the informal economy (de-shadowing of employment). It is proposed that upon the termination of martial law, the restoration of employee confidence in the remuneration system shall become a key objective for the state. This entails not only a return to fundamental social guarantees but also the construction of a modern model of labor relations characterized by transparent wage calculation rules, stable indexation, and robust protection against abuses.

2026-01-01T00:00:00Z Nestertsova-Sobakar´, Oleksandra Нестерцова-Собакарь, Олександра https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16945 2026-07-08T12:25:40Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Comparative legal principles of regulation of property rights, other property rights and obligations in the civil law of foreign countries Авторы: Nestertsova-Sobakar´, Oleksandra; Нестерцова-Собакарь, Олександра Краткий осмотр (реферат): The paper explores the legal regulation of property rights and other real rights in the civil and commercial law of foreign countries, as well as the general provisions on obligations within their legal systems. It analyzes the main approaches of the Romano-Germanic and Anglo-American legal families to defining the content of property rights, methods of acquisition, limitations, and protection mechanisms. Particular attention is given to systems of property rights registration, security instruments, and the principles of publicity, which ensure the stability of civil turnover and the protection of bona fide participants. The study reveals the specifics of security rights such as pledge, mortgage, and other forms of asset securitization that play a key role in the development of commercial circulation. It also characterizes the role of international unification in the field of movable and immovable property, as well as current trends toward the digitalization of registration procedures and the implementation of model laws. In the context of the law of obligations, the paper highlights the fundamental principles governing the creation, performance, and termination of obligations, examines the legal consequences of contract breaches, and identifies the available means of protection for the parties. It emphasizes the distinctions between the codified approaches of continental Europe and the precedent-based nature of the AngloAmerican system, which shape different mechanisms for maintaining legal stability. The research identifies modern trends in the harmonization of private law institutions aimed at enhancing the efficiency of international commercial exchange. It concludes that property law and the law of obligations in foreign countries are gradually acquiring universal characteristics, contributing to the formation of a unified legal framework in the sphere of proprietary relations. У роботі досліджується правове регулювання права власності та інших речових прав у цивільному праві зарубіжних країн, а також загальні положення про зобов’язання в їхніх правових системах. Проаналізовано основні підходи романо-германської та англоамериканської правових сімей до визначення змісту права власності, способів його набуття, обмежень і механізмів захисту. Особлива увага приділена системам реєстрації речових прав, забезпечувальним інструментам і принципам публічності, які гарантують стабільність цивільного обороту та захист добросовісних учасників. Розкрито специфіку забезпечувальних прав, таких як застава, іпотека, та інші форми сек’юритизації майна, що мають ключове значення для розвитку комерційного обігу. Охарактеризовано роль міжнародної уніфікації у сфері рухомого та нерухомого майна, а також тенденції до цифровізації реєстраційних процедур і впровадження модельних законів. У контексті зобов’язального права висвітлено основні засади виникнення, виконання та припинення зобов’язань, розглянуто правові наслідки порушення договорів і засоби захисту сторін. Підкреслено відмінності між кодифікованими підходами континентальної Європи та прецедентною природою англо-американської системи, що формує різні механізми забезпечення правової стабільності. Визначено сучасні тенденції гармонізації приватноправових інститутів, спрямовані на підвищення ефективності міжнародного комерційного обігу. Зроблено висновок, що право власності та зобов’язальне право в зарубіжних країнах поступово набувають універсальних рис, що сприяє формуванню єдиного правового простору у сфері майнових відносин.

2025-01-01T00:00:00Z Нестерцова-Собакарь, Олександра Nestertsova-Sobakar´, Oleksandra https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16884 2026-05-12T09:09:21Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості представництва прокурором інтересів громадян і держави в цивільному судочинстві Авторы: Нестерцова-Собакарь, Олександра; Nestertsova-Sobakar´, Oleksandra Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена комплексному аналізу участі прокурора в цивільному судочинстві України, що є важливим аспектом забезпечення законності й правопорядку в умовах демократичного розвитку держави. Роль прокуратури в цивільних справах постає як одна з форм державного впливу на процес захисту прав, свобод та інтересів громадян і суспільства. Авторка досліджує теоретичні засади участі прокурора в цивільному судочинстві, особливості його діяльності в контексті чинного законодавства та міжнародних стандартів. Основна увага приділяється аналізу законодавчої бази, що регулює участь прокурора в цивільному судочинстві, зокрема нормам Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про прокуратуру» й інших нормативних актів. У статті визначено основні форми діяльності прокурора в цивільному процесі, серед яких – ініціювання справ у суді, участь у розгляді справ для забезпечення публічного інтересу, а також захист прав осіб, які самостійно не можуть представляти свої інтереси в суді. Розглянуто проблеми, що виникають у практичній діяльності прокурорів у цивільному судочинстві, зокрема недоліки законодавчого регулювання, складність доказування публічного інтересу, а також потенційні конфлікти з принципом рівності сторін у процесі. Значну увагу приділено аналізу судової практики, яка демонструє специфіку застосування прокурором своїх повноважень у цивільних справах. Підкреслено, що в умовах євроінтеграційних процесів в Україні зростає необхідність адаптації діяльності прокурора до міжнародних стандартів, зокрема практики Європейського суду з прав людини. Прокурор повинен діяти в межах принципу верховенства права, дотримуючись балансу між публічними інтересами та правами інших учасників процесу. The article deals with a comprehensive analysis of the prosecutor’s participation in civil proceedings in Ukraine, which is an important aspect of ensuring legality and law and order in the conditions of democratic development of the state. The role of the prosecutor’s office in civil cases appears as one of the forms of state influence on the process of protecting the rights, freedoms and interests of citizens and society. The author examines the theoretical principles of the prosecutor’s participation in civil proceedings, the features of his activities in the context of current legislation and international standards. The main attention is paid to the analysis of the legislative framework regulating the participation of the prosecutor in civil proceedings, in particular the norms of the Civil Procedure Code of Ukraine, the Law of Ukraine “On the Prosecutor’s Office” and other regulatory acts. The article identifies the main forms of the prosecutor’s activity in civil proceedings, including the initiation of cases in court, participation in the consideration of cases to ensure the public interest, as well as the protection of the rights of persons who cannot independently represent their interests in court. The article examines the problems that arise in the practical activities of prosecutors in civil proceedings, in particular, the shortcomings of legislative regulation, the complexity of proving public interest, as well as potential conflicts with the principle of equality of parties in the process. Considerable attention is paid to the analysis of judicial practice, which demonstrates the specifics of the prosecutor’s application of his powers in civil cases. The article emphasizes that in the conditions of European integration processes in Ukraine, there is a growing need to adapt the prosecutor’s activities to international standards, in particular the practice of the European Court of Human Rights. The prosecutor must act within the framework of the principle of the rule of law, observing the balance between public interests and the rights of other participants in the process.

2025-01-01T00:00:00Z