https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10837 Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2022. - Спеціальний випуск № 2 (121). - 636 с. 2026-04-09T06:57:31Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/11669 Название: НАУКОВИЙ ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ. СПЕЦІАЛЬНИЙ ВИПУСК № 2 (121) [ПОВНИЙ ТЕКСТ] Авторы: ДДУВС Краткий осмотр (реферат): Містить наукові статті вчених, викладачів і здобувачів університету, навчальних закладів системи МВС та інших центральних органів виконавчої влади, працівників правоохоронних органів. Розглянуто питання держави та права, окремих галузей законодавства, проблеми правоохоронної діяльності та юридичної освіти, надано інформацію про визначні події і дати наукового життя в галузі права. Призначено для науковців, юристів-практиків, працівників правоохоронних органів та всіх, хто цікавиться питаннями науки і права. 2022-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/11668 Название: Особливості правового забезпечення протидії домашньому насильству в Україні в умовах воєнного стану Авторы: Фоменко, Андрій; Шаблистий, Володимир; Fomenko, Andrii; Shablystyy, Volodymyr Краткий осмотр (реферат): Останні роки стали підґрунтям для підвищення рівня криміналізації суспільства, через восьмирічну агресію росії, яка набрала обертів повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, як наслідок, відбувалось масове та систематичне порушення фундаментальних прав людини, на що, звичайно, була болісна реакція громадськості. Тому згідно з динамічним розвитком соціальної, суспільно-політичної та державно-правової дійсності постало питання з вдосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства України щодо домашнього насильства з урахуванням нового досвіду для України. Авторами обґрунтовано доцільність розгляду вчинення домашнього насильства в умовах воєнного стану на основі сучасних тенденцій розвитку правової реальності, безпекової ситуації, а також оцінки цих тенденцій та наслідків їх використання для протидії гендерно обумовленому насильству загалом. The article states that recent years have become the basis for increasing the level of criminalization of society, due to the eight-year aggression of Russia, which gained momentum with a full-scale invasion on February 24, 2022, as a result, there was a massive and systematic violation of fundamental human rights, which was usually a painful reaction of the public. Therefore, in accordance with the dynamic development of social, socio-political and state-legal reality, the question arose regarding the improvement of the Criminal and Criminal Procedure Legislation of Ukraine regarding domestic violence, taking into account the new experience for Ukraine. The authors substantiated the expediency of considering the perpetration of domestic violence under martial law on the basis of modern trends in the development of legal reality, the security situation, as well as the assessment of these trends and the consequences of their use to counter gender-based violence in general. It has been proven that, regardless of its manifestation and form, violence committed under martial law is interpreted as a situation that aggravates the sentence, and also gives the court the possibility of imposing a harsher punishment compared to peacetime. The court must take into account the circumstances aggravating the punishment, but it is not obliged to impose a punishment within the limits of the maximum punishment established by the relevant article. Arguments are given in favor of the fact that in the future the norms of the current domestic legislation should be improved, namely restrictive measures should be considered as a separate means of ensuring criminal proceedings in a separate section of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine, which will outline the issue of domestic violence. As for the application of these norms, practice has shown that there are certain problems with the use of restrictive measures. Given their content, in practice they can only prevent the risk of unlawful influence on the victim, witnesses of the same criminal proceedings, the commission of another criminal offense or the continuation of a criminal offense. They do not foresee other risks, and therefore the effectiveness of applying in this way the importance of preventive measures in criminal proceedings is questioned. 2022-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/11667 Название: Форми громадського контролю за діяльністю поліції Авторы: Юнін, Олександр; Yunin, Oleksandr Краткий осмотр (реферат): Розглянуто зміст поняття форм громадського контролю за діяльністю поліції, а також їх класифікація. Зауважено, що інститут громадського контролю за діяльністю Національної поліції України отримав своє нормативно-правове уособлення відносно нещодавно у Законі «Про Національну поліцію», оскільки в Законі «Про міліцію» 1990 р. питанню контролю і нагляду приділявся Розділ VI, де в ст. 26–27 визначалося, що контроль здійснюють Кабмін, міністр внутрішніх справ і в межах своєї компетенції ради (місцеві ради, здійснюючи контроль, не втручаються в її адміністративну, оперативно-розшукову діяльність тощо). Про громадський контроль, форми такого контролю в зазначеному Законі не йшлося, на противагу новому Закону «Про Національну поліцію» 2015 р. В дослідженні наведено визначення форм контролю за діяльністю правоохоронних органів», наведено підходи дослідників до класифікації загальних форм громадського контролю, вказані ознаки такого контролю. The article examines the content of the concept of forms of public control over police activities, as well as their classification. It is noted that the institution of public control over the activities of the National Police of Ukraine received its regulatory and legal personification relatively recently in the Law "On the National Police", since in the Law "On the Militia" of 1990, Section VI was devoted to the issue of control and supervision, where in Art. 26–27 it was determined that the control is carried out by the Cabinet of Ministers, the Minister of Internal Affairs and within the limits of the council's competence (local councils, when carrying out control, do not interfere in its administrative, operative and investigative activities, etc.). Public control and forms of such control were not discussed in the mentioned Law, in contrast to the new Law "On the National Police" of 2015. The study defines the forms of control over the activities of law enforcement agencies", the researchers' approaches to the classification of general forms of public control are given, the signs are indicated such control. Attention is focused on the peculiarities of forms of public control over police activities. The approaches of various researchers to the classification of forms of public control over the activities of the National Police of Ukraine are presented. It is concluded that the form of public control over the activities of the National Police of Ukraine is an external expression of the control actions of institutions of civil society and individual citizens, which are legally enshrined. At the same time, it is pointed out the need for further development of the legal framework to improve the effectiveness of the implementation of forms of public control over police activities. 2022-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/11666 Название: Ensuring the right to housing of internally displaced persons: regulatory and institutional aspects Авторы: Nalyvaiko, Larysa; Korshun, Anna; Наливайко, Лариса; Коршун, Анна Краткий осмотр (реферат): Розкрито проблематику нормативних та інституційних аспектів забезпечення права на житло внутрішньо переміщених осіб. Наголошено, що задоволення потреби людини у житлі – важливе соціальне завдання. Реалізація права на житло серед ВПО є особливо необхідним. Наголошено, що першочерговим завданням є розробка та прийняття законопроєкту «Про реституцію/компенсацію зруйнованого житла та іншого майна внутрішньо переміщеним особам та іншим потерпілим особам». Держава та громадські організації мають активно розробляти та впроваджувати програми правової допомоги для підтримки переміщених осіб для подолання дискримінації та бар’єрів, з якими вони стикаються при доступі до житла під час переселення та в часи постконфлікту. Державні органи повинні вести детальну документацію (за можливості в умовах припинення бойових дій) щодо ситуації із житлом та майном внутрішньо переміщених осіб у той час, коли вони покинули свої будинки. Акцентовано, що державні та місцеві органи зобов’язані жорстко виконувати рішення стосовно житлових та майнових прав. Підкреслено, що Україна має взяти на себе зобов’язання надати право реінтеграції вимушених переселенців. Потрібно встановити гнучкі та ефективні засоби правового захисту, що ґрунтуються на принципах прав людини. Проблеми житла слід вирішувати за допомогою ефективної інституційної координації. До постконфліктних програм із відновлення житлових та майнових прав внутрішньо переміщених осіб повинні залучатися різні державні установи. Акцентовано, що для забезпечення успішного повернення житла чи землі потрібні інституційні зусилля державних установ, які завдяки спільним діям шляхом укладання угод або меморандумів могли б полегшити механізм та процес реституції для внутрішньо переміщених осіб. Механізм реституції житла повинен мати безкоштовний та безперешкодний характер, чітку процедуру. Існуючі документи на житло, навіть якщо вони не повні повинні бути розглянуті як докази про повернення житла. Державі необхідно створити належні компенсаційні системи. Позивач повинен отримати компенсацію у випадках, коли житла більше не існує, або коли особи свідомо і добровільно приймає компенсацію замість реституції. The article reveals the problems of regulatory and institutional aspects of ensuring the right to housing of internally displaced persons. It was emphasized that satisfying the human need for housing is an important social task. Implementation of the right to housing among IDPs is particularly necessary. It was emphasized that the first task is the development and adoption of the draft law «On restitution/compensation of destroyed housing and other property to internally displaced persons and other injured persons». The state and civil society organizations should actively develop and implement legal aid programs to support displaced persons to overcome discrimination and barriers they face in accessing housing during resettlement and post-conflict times. State bodies must keep detailed documentation (if possible in the conditions of cessation of hostilities) regarding the situation with housing and property of internally displaced persons at the time they left their homes. State and local bodies must strictly implement housing and property rights decisions. Ukraine must undertake to grant the right to the reintegration of displaced people. It is necessary to establish flexible and effective means of legal protection based on human rights principles. Housing problems should be solved through effective institutional coordination. State institutions should be involved in post-conflict programs to restore internally displaced persons' housing and property rights. Joint action through the conclusion of agreements or memoranda could facilitate the mechanism and process of restitution for internally displaced persons. The housing restitution mechanism must be accessible and unobstructed, with a straightforward procedure. Existing housing documents, even incomplete, should be considered as proof of housing return. The state needs to create proper compensation systems. The claimant must receive compensation in cases where the home no longer exists, or the individual knowingly and voluntarily accepts payment instead of restitution. 2022-01-01T00:00:00Z