https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10980 Philosophy, Economics and Law Review. - 2023. - Volume 3, no. 1. – 296 р. 2026-04-22T05:10:34Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/11773 Название: PHILOSOPHY, ECONOMICS AND LAW REVIEW. VOLUME 3, NO. 1 [ПОВНИЙ ТЕКСТ] Авторы: ДДУВС Краткий осмотр (реферат): The Journal is a collection of scientific articles, dealing with issues of philosophy, economics and law. There are also publications covering matters of higher education in humanities. The Journal contains reviews on scientific editions. It may be used by scholars, professors and postgraduates. The Journal is issued twice a year. 2023-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/11772 Название: "Religion" in the Philosophy of I. Kant Авторы: Khodanych, Iuryi; Ходанич, Юрій Краткий осмотр (реферат): The purpose of the study is to clarify the main issues of Kant’s doctrine of the phenomenon of religion through the prism of analyzing its aspects such as: the essence of religion; the relationship between religion and morality; the place of God in religion; types of religions; the relationship between religion and faith; the impact of religion on human development. The scientific novelty of the study lies in the implementation of a comprehensive, albeit brief outlining the fundamental components of the phenomenon of religion as interpreted by I. Kant. The author comes to the conclusion that «religion» in Kant’s interpretation means the fulfillment of one’s obligations by a person, which, due to his connection with God, acquires the status of divine commandments. This sphere is deprived of irrational, sensual components and strengthens the moral law in man. The goal of religion is to realize perfection, a perfect state of moral action through connection with the divine essence. Kant seeks to formulate certain "criteria" of true religiosity, in particular: imbued with a rational component; finding and following moral duties as divine commandments; the absence of collective forms of service and ritualism. As well as religion, faith in Kant’s interpretation is also of a moral nature. True moral faith, on the one hand, implies belief in the existence of God as a holy lawgiver, guardian of the human race and a righteous judge, and on the other hand, it is a belief in the possibility of becoming pleasing to God by leading a good life. One of the tasks of religion is the moral improvement of a person who leads to a position of pleasing God, a person’s dignity before Him. The idea of such improvement is inherent in the mind itself and is achieved through internal moral compulsion (fulfillment of duties as divine commandments). Perfection is not God’s assistance, but the result of merit, of human actions in the fulfillment of the moral law. Метою дослідження є з’ясувати основну проблематику вчення І. Канта про феномен релігії крізь призму аналізу таких його аспектів як: сутність релігії; співвідношення релігії і моралі; місце Бога в релігії; різновиди релігії; співвідношення релігії та віри; вплив релігії на вдосконалення людини. Наукова новизна дослідження полягає в здійсненні комплексного, хоча й стислого окреслення фундаментальних компонентів феномену релігії в їх інтерпретації І. Кантом. Автор приходить до висновку, що "релігія" в інтерпретації Канта позначає виконання людиною своїх обов’язків, які, завдяки пов’язаності з Богом, отримують статус божественних заповідей. Ця сфера позбавляється ірраціональних, чуттєвих компонентів і підсилює моральний закон в людині. Ціль релігії полягає в тому, аби здійснити довершення, досконалий стан морального діяння через зв’язок із божественною сутністю. Мислитель прагне сформулювати певні "критерії" справжньої релігійності, зокрема: пронзаність раціональним компонентом; віднаходження і слідування моральним обов’язкам як божественним заповідям; відсутність колективних форм служіння й обрядовості. Як і релігія, віра в трактуванні Канта так само носить моральний характер. Справжня моральна віра, з одного боку, передбачає віру в існування Бога як святого законодавця, охоронця людського роду і праведного суддю, а з іншого – є вірою в можливість стати угодним Богу завдяки провадженню благого життя. Одним із завдань релігії постає моральне вдосконалення людини, що провадить до становища угодності Богу, достойності людини перед ним. Ідея подібного вдосконалення закладена в самому розумі й досягається в спосіб внутрішнього морального самопримусу (виконання обов’язків як божественних заповідей). Вдосконалення не є Божим сприянням, але результатом заслуг, діянь людини в руслі сповнення морального закону. 2023-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/11771 Название: Methodological and Thematic Outline of Research Perspectives of Nietzsche’s Metaphors Авторы: Mudrakov, Vitalii; Мудраков, Віталій Краткий осмотр (реферат): The article is devoted to the study of Nietzsche’s philosophy, namely the specifics of its metaphorical translation. The study unfolds as a systematization of Nietzsche’s metaphors. The systematization of metaphors arises from the philosopher’s main interest – the religious sphere, or rather Christianity. The principle of systematization is based on the main actors of the Christian religion: God, man, and the church. The methodological basis of the article is continued by the approach of functional typology of metaphors. This allowed us to formulate a research scheme of metaphors as a productive mechanism of classification: "analysis-criticismvision". The author emphasizes the importance of contextual (strategic and tactical) interpretation of Nietzsche’s metaphors as a means of avoiding speculation on his philosophy. A special feature of the article is the rather extensive material of the advisory literature as a certain methodological guideline for the development of the research project on metaphors. The author is preparing material (themes and methodological formulas) to substantiate the thesis of metaphor and writing style in general as a form and method of religious criticism. The proposed material reflects the theoretical construct of the study, which is being implemented as a research project "NIETZSCHES METAPHERN. Ein philosophischer Leseversuch". Стаття присвячена дослідженню філософії Ніцше, а саме специфіці її метафоричної трансляції. Дослідження розгортається як систематизація метафор Ніцше. Систематизація метафор постає із головного інтересу філософа – релігійної сфери, а точніше християнства. Принципом систематизації слугують основні актори християнської релігії: Бог, людина, церква. Продовжує методологічну основу статті підхід функціональної типології метафор. Це дозволило сформулювати дослідницьку схему метафор як продуктивний механізм класифікації: «аналіз-критика-візія». Наголошується на важливості контекстуальної (стратегічної та тактичної) інтерпретації метафор Ніцше як на засобі уникнення спекуляцій на його філософії. Особливістю статті є доволі обширний матеріал дорадчої літератури як певна методологічна настанова для розвитку дослідницького проєкту метафор. Автор готує матеріал (тематизації та методологічні формули) для обґрунтування тези про метафорику й стиль письма загалом як форму й спосіб релігійної критики. Запропонований матеріал відображає теоретичний конструкт дослідження, яке реалізується як науковий проєкт «NIETZSCHES METAPHERN. Ein philosophischer Leseversuch». 2023-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/11770 Название: Ukrainian Exile Studies of Mykhailo Hrushevsky Авторы: Kokosh, Artem; Кокош, Артем Краткий осмотр (реферат): The article is an attempt to describe Ukrainian exile studies about M. Hrushevsky. Based on chronological principle, the article shows the historian’s scientific work, political steps and formation of Ukrainian Academy of Science. The purpose of the article is to explain the main ideas of the historian in works of the scientists. This is an attempt to study the objective researchers of Hrushevsky by his contemporaries. The works of scientists about M. Hrushevsky are considered as a part of exile historiography and constitute an important group of sources for study. The research period specified in the topic is represented by works of Dmytro Doroshenko, Borys Krupnytsky, Vadym Shcherbakivsky, Natalia Polonska-Vasylenko, Oleksandr Dombrovsky and Oleksandr Ogloblin. Lack of publications about M. Hrushevsky from the first part of 20th century is explained by several reasons. First of all, Ukrainian scientists realized lack of funds for publishing. In addition, Hrushevsky was a contemporary historian of persons, who have collaborated with him within the framework of the Ukrainian Academy of Sciences and wrote about his scientific and political work during his lifetime, when his contribution to the development of science or politics was not yet sufficiently noticed. In the end, the historian was written about only in the context of 20th century in Ukrainian history. Study of life of the historian in the society of Ukrainian scholars abroad began in the post-war period. Then the scholars began to write scientific papers and chapters in monographs. Today only a few works of the 1920s and 1960s are known as written abroad, mainly in Prague and Munich. Dedicated to the scientific work of M. Hrushevsky, they enlightened the archeographic activity of the historian, his views on the ancient history of Ukraine, organizational work in the National Academy of Sciences and his historical works. At the very beginning of the scholars’activity in Prague, professors took participation in the celebration of the historian’s anniversaries in the form of greetings. Particular works about M. Hrushevsky were not written that time. This is explained by problems with the publishing house, which due to lack of funds was concentrated on thorough scientific monographs. Стаття представляє основну історіографію про Михайла Грушевського у першій половині ХХ століття з оглядом ідей українських науковців про внесок історика. Написана за хронологічним принципом, праця є спробою охарактеризувати ідеї сучасників за проблемним підходом і вивчити історичні праці дослідника, його політичну діяльність і внесок у формування ВУАН. Для написання праці було використано дослідження українських істориків з середовища еміграції в Чехословачинні і Баварії. Сьогодні відомо всього кілька праць 1920-1960-х років з середовища української еміграції про спадщину Грушевського. Присвячені науковій і політичній праці М. Грушевського, вони проливають світло на археографічну діяльність історика, його погляди щодо давньої історії України, організаційну роботу в НТШ та його політичні ідеї. Згадані дослідження належать авторству Дмитра Дорошенка, Бориса Крупницького, Вадима Щербаківського, Наталії Полонської-Василенко, Олександра Домбровського та Олександра Оглоблина. Наукові статті та монографії українських науковців друкувалися як у періодичних виданнях, так і в іноземній періодиці. Вивчення життя і творчості історика в середовищі емігрантів розвинулося у повоєнний час. Тоді про М. Грушевського почали писати у газетах, наукових виданнях та окремі розділи в монографіях. Новизна статті полягає у спробі обєктивного вивчення внеску Грушевського до наукового життя українців, що представленні в оцінці українських науковців в еміграції. 2023-01-01T00:00:00Z