https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15668 Науковий вісник Дніпровського державного університету внутрішніх справ. - 2024. - № 3 (130). - 226 с. 2026-04-20T20:32:34Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15764 Название: Інтеграція гендерної рівності в систему соціальних стандартів: правові виклики Авторы: Грицай, Ірина; Hrytsai, Iryna Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена аналізу інтеграції гендерної рівності в систему соціальних стандартів в Україні. Автор розглядає теоретичні основи гендерної рівності, міжнародні зобов’язання країни, національне законодавство та його практичне застосування в контексті забезпечення гендерної рівності. Особлива увага приділяється аналізу правових викликів, що виникають у процесі забезпечення гендерної рівності, надаються рекомендації щодо вдосконалення законодавства для подолання наявних бар’єрів. Важливість гендерної рівності в соціальних стандартах полягає в забезпеченні рівного доступу до ресурсів і можливостей для обох статей, що сприяє справедливості й сталому розвитку суспільства. Незважаючи на значний прогрес у законодавчому забезпеченні гендерної рівності, практичне втілення залишається недостатнім через недоліки в правозастосуванні, а також через глибоко укорінені гендерні стереотипи. Аналіз національного законодавства й міжнародних зобов’язань виявив ключові аспекти, що потребують додаткового втручання, включаючи вдосконалення нормативної бази, створення ефективних механізмів контролю та реалізацію цільових програм для підвищення гендерної чутливості. Рекомендації стосуються зміцнення інституційної підтримки, розроблення спеціальних заходів для забезпечення гендерної рівності в усіх сферах життя, залучення громадськості й приватного сектору для формування всеосяжної гендерної політики. Висновки дослідження підкреслюють необхідність комплексного підходу до забезпечення гендерної рівності, який би включав законодавчі, освітні та соціальні ініціативи. Тільки такий підхід дасть змогу Україні досягти сталого розвитку й справедливості, гарантуючи рівні права та можливості для всіх громадян, незалежно від їхньої статі The article is devoted to the analysis of the integration of gender equality into the system of social standards in Ukraine. The author examines the theoretical foundations of gender equality, the country’s international obligations, national legislation and its practical application in the context of ensuring gender equality. Special attention is paid to the analysis of legal challenges arising in the process of ensuring gender equality, and recommendations are offered for improving the legislation to overcome existing barriers. The importance of gender equality in social standards is to ensure equal access to resources and opportunities for both sexes, which promotes justice and sustainable development of society. Despite significant progress in legislative provision of gender equality, practical implementation remains insufficient due to shortcomings in law enforcement, as well as deep-rooted gender stereotypes. The analysis of national legislation and international obligations revealed key aspects that require additional intervention, including the improvement of the regulatory framework, the creation of effective control mechanisms, and the implementation of targeted programs to increase gender sensitivity. The recommendations relate to strengthening institutional support, developing special measures to ensure gender equality in all spheres of life, and involving the public and the private sector in forming a comprehensive gender policy. The findings of the study emphasize the need for a comprehensive approach to ensuring gender equality, which would include legislative, educational and social initiatives. Only this approach will allow Ukraine to achieve sustainable development and justice, guaranteeing equal rights and opportunities for all citizens, regardless of their gender. 2024-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15761 Название: Універсальність прав людини як агрегація закону і моралі Авторы: Марченко, Олена; Marchenko, Olena Краткий осмотр (реферат): У статті обґрунтовується зв'язок міжнародної концепції прав людини, у своєму походженні та змісті, з європейською інтелектуальною традицією та історією. Доводиться, що ця особливість не повинна перешкоджати універсалізації таких прав як загального стандарту для держав і суспільств із різним соціально-політичним і культурно-релігійним досвідом. Акцентується увага на тому, що питання про універсальність прав людини виходить за рамки окремої теоретичної проблеми, адже міжнародні стандарти прав людини претендують на пряму дію у внутрішньодержавній сфері, ставши одним із принципів міжнародного права. Водночас різноманітність державної політики у цій царині ставить під питання можливість і доречність універсальних прав людини. Для обґрунтування визначальних положень статті використовувалися класичні методи правових досліджень: порівняльного аналізу, формально-логічний, історичний, а також метод деконструкції (в аспекті походження прав людини) і критичного «ланцюга» (з метою оцінки характеру правового релятивізму та шляхів його подолання), постгуманістична методологія (у ході обґрунтування ідеї універсальності прав людини на засадах системоутворюючого об’єднання закону і моралі). У статті обґрунтовується, що походження сучасних прав людини пов'язане не лише з ухваленням базових правозахисних документів, а й спирається на осмислення подій другої половини ХХ ст., коли міжнародні правозахисні стандарти стали рушійним чинником еволюції міжнародного права загалом, кардинально впливаючи на природу останнього та поширюючись як невід'ємна частина міжнародно-правового дискурсу. Права людини «повідомляють» закону мораль, зміцнюючи легітимність правової норми; у свою чергу, закон, спираючись на універсалізм цих прав, наділяє моральні приписи юридичною силою. Поєднуючи в собі силу закону і властивості моралі, права людини, визнані і захищені державою, дозволяють суспільству досягти визнаних значною частиною людства стандартів організації успішної держави. Доведено, що, незважаючи на існуючі відмінності, універсальні права людини, які отримали визнання на законодавчому міжнародному рівні, є спільним виміром, що об'єднує прогресивне людство, засвідчуючи його свідомий раціональний вибір шляху до успіху особистості, суспільства і держави. The article substantiates the connection of the international concept of human rights in its origin and content with the European intellectual tradition and history. It is argued that this feature should not prevent the universalisation of such rights as a common standard for states and societies with different socio-political, cultural and religious backgrounds. The author emphasises that the issue of the universality of human rights goes beyond the scope of a separate theoretical problem, since international human rights standards claim to be directly applicable in the domestic sphere, having become one of the principles of international law. At the same time, the diversity of state policy in this area raises the question of the possibility and relevance of universal human rights. To substantiate the defining provisions of the article, the author uses classical methods of legal research: comparative analysis, formal and logical, historical, as well as the method of deconstruction (in terms of the origin of human rights) and critical ‘chain’ (with a view to assessing the nature of legal relativism and the ways to overcome it), and posthumanist methodology (in the course of substantiating the idea of universality of human rights on the basis of the systemic union of law and morality). The article substantiates that the origin of modern human rights is associated not only with the adoption of basic human rights documents, but also relies on the understanding of the events of the second half of the twentieth century, when international human rights standards became a driving factor in the evolution of international law in general, having a fundamental impact on the nature of the latter and spreading as an integral part of international legal discourse. Human rights ‘communicate’ morality to the law, strengthening the legitimacy of the legal norm; in turn, the law, relying on the universalism of these rights, endows moral prescriptions with legal force. By combining the power of law and the properties of morality, human rights recognised and protected by the State allow society to achieve the standards of a successful State recognised by a large part of humanity. It is proved that, despite the existing differences, universal human rights, which have been recognised at the international legislative level, are a common dimension that unites progressive humanity, testifying to its conscious rational choice of the path to success of an individual, society and the State 2024-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15760 Название: Сучасна роль Декларації прав дитини 1959 року та Конвенції про права дитини 1989 року в захисті прав дітей Авторы: Кулініч, Ольга; Рашед, Юлія; Воскобойник, Альона; Kulinich, Olga; Rashed, Yuliia; Voskoboynik, Alyona Краткий осмотр (реферат): У дослідженні йдеться про основні міжнародні документи, які визначають права дитини та є своєрідними орієнтирами для цивілізованих країн світу в питанні побудови національного законодавства щодо захисту прав дитини. Зауважується, що Декларація 1959 року визначила основні права та свободи дітей, у свою чергу Конвенція 1989 року встановила перелік прав, обов’язків та гарантій для дітей, що зробило її унікальним інструментом в глобальному контексті. Зазначається, що Декларація прав дитини 1959 року відіграла значну роль у визначенні основних прав дитини. Хоча такі документи не несуть прямих зобов’язань для держав щодо їх дотримання, Декларація стала фундаментом для подальшої діяльності на міжнародному рівні в питанні захисту прав дитини. Конвенція про права дитини визначає стандарти та принципи, які є основою для визнання та захисту прав дітей у всьому світі, встановлюючи міжнародний стандарт у цьому питанні. Акцентується увага на тому, що реалізація прав дитини вимагає систематичного та комплексного підходу, який включає в себе не лише прийняття відповідних нормативно-правових актів, але й створення ефективних механізмів контролю та моніторингу для забезпечення їхнього виконання на практиці. Загальний внесок Декларації та Конвенції у сферу захисту прав дітей визначається регуляцією важливих суспільних відносин. Вони не тільки надають правовий фундамент для захисту дітей, а і є своєрідним орієнтиром для подальших зусиль держав у створенні сприятливого середовища для всебічного розвитку кожної дитини. Також наголошено на важливості та актуальності забезпечення прав дітей в умовах збройних конфліктів, адже діти, які опинилися в зоні збройних конфліктів, часто стають найбільш вразливими категоріями населення. Міжнародні зусилля можуть допомогти забезпечити їхній захист та надання гуманітарної допомоги The study deals with the main international documents that define the rights of the child, which are a kind of reference point for the civilized countries of the world in the matter of building national legislation on the protection of the rights of the child. It is noted that the Declaration of 1959 defined the basic rights and freedoms of children, in turn, the Convention of 1989 established a list of rights, obligations and guarantees for children, which made it a unique instrument in the global context. It is noted that the Declaration of the Rights of the Child of 1959 played a significant role in defining the basic rights of the child, although such documents do not carry direct obligations for states to observe them, the Declaration became the foundation for further activities at the international level in the protection of children’s rights. The Convention on the Rights of the Child defines the standards and principles that are the basis for the recognition and protection of children’s rights around the world, setting the international standard in this matter. Attention is focused on the fact that the implementation of children’s rights requires a systematic and comprehensive approach, which includes not only the adoption of relevant legal acts, but also the creation of effective control and monitoring mechanisms to ensure their implementation in practice. The general contribution of the Declaration and the Convention to the protection of children’s rights is to regulate important social relations. They provide not only a legal foundation for the protection of children, but are also a kind of reference point for further efforts of states in creating a favorable environment for the comprehensive development of each child. The importance and urgency of ensuring children’s rights in armed conflicts is also emphasized, children who find themselves in the zone of armed conflicts often become the most vulnerable categories of the population, and international efforts can help ensure their protection and humanitarian assistance 2024-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15759 Название: Стратегії удосконалення правового забезпечення гендерної рівності: захист прав і свобод, протидія дискримінації та забезпечення активної громадянської діяльності Авторы: Оганісян, Цагік; Ohanisian, Tsahik Краткий осмотр (реферат): У статті розкрито прогресивні підходи до забезпечення гендерної рівності з фокусом на зміцненні прав та свобод, недискримінації та сприянні активності в Україні. Обґрунтовано теоретичні засади гендерної рівності та визначено актуальність дослідження. Проаналізовано історичний огляд гендерних прав та роль міжнародного законодавства у забезпеченні гендерної рівності, зокрема зосереджено увагу на досвіді Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу. Далі розглянуто національне законодавство та практику України, включаючи оцінку сучасного законодавства щодо гендерної рівності та недискримінації. Особлива увага приділяється питанню сприяння активності в Україні та її практичній реалізації. У подальших розділах нашого дослідження розкрито виклики та перешкоди у забезпеченні гендерної рівності, а також висвітлено перспективи розвитку даного питання в Україні. Стаття містить висновки та рекомендації щодо подальшої діяльності у цій сфері з метою зміцнення прав та свобод, недискримінації та сприяння активної громадської позиції в Україні з огляду на міжнародний досвід та кращі практики з цього питання. This scientific article reveals progressive approaches to ensuring gender equality with a focus on strengthening rights and freedoms, non-discrimination and promoting activism in Ukraine. The theoretical principles of gender equality are substantiated, and the relevance of the research is determined. The historical overview of gender rights and the role of international legislation in ensuring gender equality are analysed, in particular, attention is focused on the experience of the United States of America and the European Union. Next, the national legislation and practice of Ukraine are considered, including an assessment of modern legislation on gender equality and non-discrimination. Special attention is paid to the issue of promoting activity in Ukraine and its practical implementation. The following sections reveal the challenges and obstacles in ensuring gender equality, as well as highlight the prospects for the development of this issue in Ukraine. The article contains conclusions and recommendations for further activities in this area with the aim of strengthening rights and freedoms, non-discrimination and promoting an active public position in Ukraine, taking into account international experience and best practices on this matter 2024-01-01T00:00:00Z