https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16847 Науковий вісник Дніпровського державного університету внутрішніх справ: Науковий журнал. - 2025. - № 4 (137). - 292 с. 2026-05-08T15:32:43Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16879 Название: Правозастосовчі колізії адміністративно-правових норм у міжнародній та національній площині: причини виникнення та шляхи подолання Авторы: Дерев’янко, Крістіна; Derevianko, Kristina Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено висвітленню питання наявності системних протиріч у законодавстві, які пов’язані з наявною розбіжністю або суперечністю між нормативно-правовими актами національного й міжнародного законодавства, що регулюють одні й ті самі або ж суміжні правовідносини, а також складності тлумачення таких норм у ході правозастосовної діяльності уповноважених на це органів. Відповідно до поставленої мети, ураховано й розкрито положення, які сьогодні викликають дискусії в наукових і практичних колах унаслідок помилок законодавця, які порушують правила формальної логіки. У свою чергу, підкреслюється важливість дій щодо можливостей змін, визнання або відторгнення таких, які ґрунтуються на визнанні високого ступеня автономності міжнародного права та його переваги над вітчизняним. Наукова новизна статті полягає в розгляді проблемного питання у двох аспектах – теоретичному, що полягає в аналізі чинної нормативної бази, і практичному, що зосереджений на огляді утилітарності норм і їх прикладного застосування в правозастосовній практиці. У статті розкриваються принципові питання, які пов’язані з правовими колізіями, і наголошується на доктринальному значенні досліджуваної проблеми теоретико-правового обґрунтування розробки певної концепції, яка має визначити методику розуміння відповідної норми права для ефективного й одноманітного її застосування уповноваженими на те суб’єктам. Вирішення проблем практичного застосування положень, прийнятих на основі актів законодавства, підзаконних нормативно-правових актів, має суттєво сприяти діяльності суб’єктів владних повноважень, полегшить праворозуміння та правозастосування на побутовому й професійному рівнях. The article is aimed at highlighting the issue of systemic contradictions in current legislation which are related to the existing discrepancy or contradiction between the legal acts of national and international legislation regulating the same or related legal relations, and also the complexity of their interpretation in the course of consideration of a case by the relevant authorized bodies. Pursuant to this goal, the author takes into account and reveals the provisions which are currently causing debate in academic and practical circles due to mistakes made by lawmakers which violate the rules of formal logic, and which primarily cause difficulties in law application. In turn, the author emphasises the importance of actions regarding the possibilities of changes, recognition or rejection of such changes based on the recognition of a high degree of autonomy of international law and its superiority over national law. The scientific novelty of the article lies in the consideration of the issue from two perspectives: theoretical, which is the analysis of the current regulatory framework, and practical, which focuses on the review of the utilitarian nature of the rules and their application in judicial practice. The article reveals the fundamental issues related to legal conflicts and gives doctrinal significance to the problem, i.e., summarises the provisions of the main principles and takes a small step towards developing a certain concept which should finally determine the methodology for understanding the relevant rule of law and the actions of the parties in a particular area. Since the principle of the rule of international law is a connotative one and has been repeatedly discussed by scholars, we believe that in the course of consideration of legal conflicts it is advisable to resume its study in order to try to establish the truth. Solving the problem of implementing the instructions and by laws adopted at the legislative level will significantly facilitate the work of the executive and judicial authorities and will indivisibly guide the citizens of Ukraine to a correct understanding and adherence to generally accepted norms and standards. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16877 Название: Принципи формування та використання окремих криміналістичних методик Авторы: Бідняк, Валентин; Bidniak, Valentyn Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто принципи формування та використання окремих криміналістичних методик. Установлено, що під принципами з точки зору права розуміють основні засади, вихідні ідеї, що характеризуються універсальністю, загальною значущістю, вищою імперативністю й відображають суттєві положення теорії, учення, науки, системи внутрішнього й міжнародного права, політичної, державної чи громадської організації: гуманізм, справедливість, законність, рівність громадян перед законом тощо. Процес формування криміналістичних методик і використання їх наукових положень також повинен відповідати певним принципам. За допомогою аналізу думок науковців щодо принципів науки та практичної діяльності встановлено, що вони поділяються на дві групи: принципи формування криміналістичної методики як розділу науки криміналістики та принципи використання положень криміналістичної методики як практичної діяльності уповноважених осіб, зокрема підрозділів слідства, з розслідування кримінальних правопорушень. До принципів побудови (формування) окремих криміналістичних методик можна зарахувати: а) детермінізм (принципи розвитку, причинності, історизму); б) системність (структурованість); в) об’єктивність; г) відповідності наукових теорій потребам практики (єдності теорії і практики). До принципів використання окремих криміналістичних методик потрібно зарахувати: а) законність; б) етичність; в) етапність (планомірність); г) вибірковість (ситуаційність); ґ) індивідуальність (конкретність). Розкрито зміст кожного з принципів і надано власне розуміння доцільності їх застосування. Крім визначених принципів при здійсненні діяльності з розслідування кримінальних правопорушень, що є різновидом кримінально-процесуальної діяльності, потрібно дотримуватися принципів, визначених статтею 7 Кримінального процесуального кодексу України. The article examines the principles of formation and use of individual forensic methods. It is established that principles from the point of view of law are understood as basic principles, initial ideas that are characterized by universality, general significance, higher imperativeness and reflect essential provisions of theory, doctrine, science, system of domestic and international law, political, state or public organization: humanism, justice, legality, equality of citizens before the law, etc. The process of formation of forensic methods and use of their scientific provisions must also comply with certain principles. The analysis of the opinions of scientists on the principles of science and practical activity established that they are divided into two groups: principles of formation of forensic methods as a section of the science of forensics and principles of use of provisions of forensic methods as practical activities of authorized persons, in particular investigation units, in the investigation of criminal offenses. The principles of construction (formation) of individual forensic methods include: a) determinism (principles of development, causality, historicism); b) systematicity (structure); c) objectivity; d) compliance of scientific theories with the needs of practice (unity of theory and practice). The principles of using individual forensic methods include: a) legality; b) ethics; c) phasing (planning); d) selectivity (situational); e) individuality (specificity). The content of each of the principles is disclosed and an understanding of the appropriateness of their application is provided. In addition to the specified principles, when carrying out activities to investigate criminal offenses, which is a type of criminal procedural activity, it is necessary to adhere to the principles defined in Article 7 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16876 Название: Використання позапланових ревізій і перевірок у кримінальному провадженні: проблемні аспекти Авторы: Захарко, Андрій; Рогальська, Вікторія; Zakharko, Andrii; Rohalska, Viktoriia Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено стан кримінальної процесуальної регламентації повноваження слідчого, прокурора, слідчого судді, суду призначати позапланові ревізії й перевірки в кримінальному провадженні. Акцентовано увагу на недостатній законодавчій унормованості проведення позапланових виїзних ревізій суб’єктів господарської діяльності за судовим рішенням у кримінальному провадженні. Аналізується судова практика використання в доказуванні в кримінальному провадженні результатів позапланових ревізій і перевірок. Пропонується унормувати в Кримінальному процесуальному кодексі України підстави й порядок прийняття рішення про проведення позапланових виїзних ревізій і перевірок діяльності суб’єктів господарської діяльності. The state of regulation of the powers of investigators, prosecutors, investigating judges, and courts to order unscheduled audits and inspections in criminal proceedings is analyzed. The provisions of the current law on state financial control are compared with criminal procedural law. It has been established that, according to the law on state financial control, it is possible to adopt a court decision in criminal proceedings to conduct an unscheduled on-site audit of a business entity, but criminal procedural law does not establish the grounds and procedure for adopting such a decision. The court practice regarding requests by the prosecution for unscheduled audits and inspections in criminal proceedings is being studied. The analysis of court decisions revealed the following trends: 1) refusal of investigating judges to satisfy the requests of investigators and prosecutors to appoint unscheduled audits and inspections in criminal proceedings, since, according to the provisions of Part 3 of Article 26 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, investigating judges the court in criminal proceedings shall decide only those issues that are brought before them by the parties and fall within their powers under this Code. However, this Code does not contain any provisions granting judges the above powers; 2) the use by judges as evidence in criminal proceedings of the results of unscheduled audits and inspections conducted on the basis of decisions by entities that are not part of the prosecution and appointed in a manner not provided for by criminal procedure law but by other laws; 3) recognizing as inadmissible evidence the conclusions of audits and inspection reports ordered by investigating judges at the request of the prosecution in the absence of such powers of investigating judges in the Criminal Procedure Code, the grounds and procedure for making such a decision. It is proposed to define in the Criminal Procedure Code the grounds and procedure for appointing unscheduled audits and inspections. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16875 Название: Prevention, detection and investigation of criminal offenses as a direction of law enforcement activity: theoretical and legal issues Авторы: Maksymova, Anna; Varava, Volodymyr; Максимова, Анна; Варава, Володимир Краткий осмотр (реферат): It is determined that the detection and investigation of offenses is a type of law enforcement activity. The concept of “law enforcement activity” is considered, which is understood as the activity of specially authorized bodies to protect the rights and freedoms of citizens, law and order and ensure the rule of law, which is implemented in the form established by law and within the powers granted to these bodies. It is determined that the detection and investigation of offenses is carried out in the form of an inquiry, pre-trial investigation and operational-search activities. The legal principles, concepts and content of law enforcement activities for the detection and investigation of criminal offenses are disclosed. The procedure for the detection and investigation of criminal offenses in Ukraine is studied. Pre-trial investigation of criminal offenses (inquiry) is carried out in accordance with the general rules of pre-trial investigation provided for by the Criminal Procedure Code of Ukraine. The completion of the pre-trial investigation of criminal offenses is carried out in accordance with the general rules stipulated by the Criminal Procedure Code of Ukraine, taking into account the features stipulated by Article 301 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. It is proposed to bring the Criminal Procedure Code, the Laws of Ukraine “On the Prosecutor’s Office”, “On Operational and Investigative Activities” into line with the requirements of the Constitution of Ukraine (regarding the new functions of the prosecutor’s office). It is proposed to review the function of prosecution by the investigator, since the current CPC of Ukraine’s imposition on the investigator of the obligation to perform the general procedural function of prosecution is a gross mistake of the legislator. To make amendments to the CPC of Ukraine, in particular, to stop illegal activities aimed at further destroying the prosecutor’s office and law and order through direct intervention by foreign states and their representatives in the selection and placement of personnel in the prosecutor’s office, pre-trial investigation bodies and courts, which contradicts the Fundamental Law of Ukraine; to introduce the latest technologies and innovations into law enforcement activities. The development and use of automated investigator workstations (Insight investigator workstation), forensic experts workstations of various expert specialties (tracer workstation, ballistics workstation, economist workstation, phonoscopist workstation, intellectual property object research workstation, etc.) in the investigation of crimes is noteworthy. У статті визначено, що виявлення й розслідування правопорушень є видом правоохоронної діяльності. Розглянуто поняття «правоохоронна діяльність», під яким розуміють діяльність спеціально уповноважених органів щодо захисту прав і свобод громадян, правопорядку й забезпечення верховенства права, що здійснюється у формах, передбачених законом, і в межах повноважень, наданих цим органам. Установлено, що виявлення й розслідування правопорушень здійснюється у формі дізнання, досудового розслідування й оперативно-розшукової діяльності. Розкрито правові засади, поняття та зміст правоохоронної діяльності щодо виявлення й розслідування кримінальних правопорушень. Досліджено порядок виявлення й розслідування кримінальних правопорушень в Україні. Досудове розслідування кримінальних правопорушень (дізнання) проводиться відповідно до загальних правил досудового розслідування, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Завершення досудового розслідування кримінальних правопорушень здійснюється згідно із загальними правилами, визначеними Кримінальним процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 301 Кримінального процесуального кодексу України. Запропоновано привести Кримінальний процесуальний кодекс України, Закони України «Про прокуратуру», «Про оперативно-розшукову діяльність» у відповідність до вимог Конституції України (щодо нових функцій прокуратури), а також переглянути функцію підтримання обвинувачення слідчим, оскільки покладення чинним Кримінальним процесуальним кодексом України на слідчого обов’язку виконувати загальну процесуальну функцію обвинувачення є грубою помилкою законодавця. Пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема щодо припинення незаконних дій, спрямованих на подальше знищення прокуратури та правопорядку шляхом прямого втручання іноземних держав і їхніх представників у добір і розміщення кадрів у прокуратурі, органах досудового розслідування та судах, що суперечить Основному Закону України; а також запровадити новітні технології та інновації в правоохоронну діяльність. Звертається увага на необхідність розроблення й використання автоматизованих робочих місць слідчих, робочих станцій судових експертів різних спеціальностей (трасологічна станція, балістична станція, економічна станція, фоноскопічна станція, станція дослідження об’єктів інтелектуальної власності тощо) у процесі розслідування злочинів. 2025-01-01T00:00:00Z