https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/8 Works of graduate students 2026-07-11T07:49:01Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16956 Название: Урахування ознак воєнного стану під час криміналізації окремих суспільно небезпечних діянь: сучасні тенденції Авторы: Амельченко, Артем; Amelchenko, Artem Краткий осмотр (реферат): Висвітлено питання урахування ознак воєнного стану під час криміналізації суспільно небезпечних діянь, зокрема проти основ національної безпеки України. Обґрунтовано доцільність підходу до врахування ознак воєнного стану під час криміналізації суспільно небезпечних діянь, згідно з яким ці ознаки без спричинення особливо тяжких наслідків (загибелі людей, утрати країною суверенітету, захоплення територій держави тощо) або створення загрози їх спричинення не спричиняють визнання ступеня тяжкості діянь достатнім для встановлення за їх учинення найбільш суворих видів та розмірів покарання, зокрема п’ятнадцяти років позбавлення волі та довічного позбавлення волі за особливо тяжкі злочини проти основ національної безпеки України. Запропоновано доповнити ст. ст. 111, 113 КК України окремими частинами, у яких передбачити таку особливо кваліфікуючу ознаку, як учинення визначених цими статтями діянь в умовах воєнного стану, якщо це спричинило особливо тяжкі наслідки, та встановити безальтернативну санкцію у виді довічного позбавлення волі виключно за такі діяння. The article is devoted to the issues of taking into account the signs of martial law when criminalizing socially dangerous acts, in particular, against the foundations of national security of Ukraine. The approaches to taking these features into account in the Criminal Code of Ukraine of 2001 and the draft Criminal Code of Ukraine developed by the working group on the development of criminal law are considered. The Criminal Code of Ukraine uses the sign of committing a criminal offense under martial law directly in the provisions of criminal law norms as an aggravating or especially aggravating sign for a particular socially dangerous act. The draft Criminal Code of Ukraine includes elements that increase the severity of a crime by one or two degrees in separate articles, which are placed in the relevant sections of the Special Part. The draft Criminal Code of Ukraine establishes a reduced, compared to the current Criminal Code of Ukraine, nature of the impact of martial law without other aggravating circumstances on the social dangerousness of acts and, accordingly, the severity of encroachments on the national security of Ukraine. The feasibility of the approach to taking into account the signs of martial law when criminalizing socially dangerous acts is substantiated, according to which these signs, without causing particularly serious consequences or creating a threat of causing them, do not lead to recognition of the degree of gravity of the acts as sufficient to establish the most severe types and amounts of punishment for their commission, in particular, fifteen years of imprisonment and life imprisonment for especially serious crimes against the foundations of national security of Ukraine. It is proposed to supplement Articles 111, 113 of the Criminal Code of Ukraine with separate parts, which would provide for such a special qualifying feature as the commission of acts specified by these articles under martial law, if this caused particularly grave consequences, and to establish a non-alternative sanction in the form of life imprisonment exclusively for such acts. 2026-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16955 Название: Особливості реалізації повноважень національною поліцією України в умовах воєнного стану Авторы: Богоніс, Володимир; Bohonis, Volodymyr Краткий осмотр (реферат): Розглянуто особливості реалізації повноважень Національної поліції України в умовах воєнного стану, уведеного у зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації. Акцентовано на трансформації всіх функцій поліції як ключового елемента системи національної безпеки, що поєднує традиційні завдання з новими напрямами діяльності, зокрема у сфері цивільного захисту та оборони. Визначено особливості реалізації повноважень Національною поліцією України саме в умовах воєнного стану. Охарактеризовано діяльність органів Національної поліції України як таку, що набуває комплексного та динамічного характеру, – це зумовлюється постійною зміною безпекового середовища, характеру загроз та потреб суспільства. Поліцейські повноваження трансформуються відповідно до викликів воєнного часу, поєднуючи правоохоронні, безпекові, гуманітарні та оборонні функції. При цьому ключовим залишається дотримання принципів законності, пропорційності та обґрунтованості втручання у права і свободи людини. Окреслено організаційні та соціальні трансформації, що супроводжують діяльність поліції: створення нових підрозділів, участь в евакуації населення, охороні критично важливих об’єктів, забезпеченні комендантської години та протидії диверсійним загрозам. Особливу увагу приділено балансу між посиленими повноваженнями та дотриманням прав і свобод громадян, що є ключовим чинником довіри суспільства до правоохоронних органів. Надано визначення поняттю «сутність реалізації повноважень Національною поліцією України в умовах воєнного стану», що запропоновано розглядати як специфічний характер та зміст здійснення поліцейської діяльності, визначений правовим режимом воєнного стану, що передбачає розширення повноважень, модифікацію методів діяльності, тимчасове обмеження окремих прав і свобод громадян, а також посилену координацію з військовим командуванням із метою забезпечення національної безпеки, публічного порядку та захисту життєво важливих інтересів суспільства і держави в умовах підвищеної загрози. The article examines the peculiarities of the implementation of the powers of the National Police of Ukraine in the conditions of martial law introduced in connection with the full-scale invasion of the russian federation. In general, the article focuses on the transformation of all functions of the police as a key element of the national security system, which combines traditional tasks with new areas of activity, in particular in the field of civil protection and defense. The specifics of the exercise of powers by the National Police of Ukraine in the conditions of martial law have been determined. The activities of the National Police of Ukraine are characterized as becoming complex and dynamic, which is caused by a constant change in the security environment, the nature of threats and the needs of society. Police powers are being transformed to meet the challenges of wartime, combining law enforcement, security, humanitarian and defense functions. At the same time, the key is to observe the principles of legality, proportionality and reasonableness of interference with human rights and freedoms, The organizational and social transformations that accompany police activities are outlined: the creation of new units, participation in the evacuation of the population, protection of critically important objects, curfew enforcement, and countering sabotage threats. Special attention was paid to the balance between enhanced powers and observance of the rights and freedoms of citizens, which is a key factor in public trust in law enforcement agencies. The concept of «the essence of the exercise of powers by the National Police of Ukraine under martial law» is defined as the specific nature and content of police activity determined by the legal regime of martial law, which provides for the expansion of powers, modification of methods of activity, temporary restriction of individual rights and freedoms of citizens, as well as enhanced coordination with the military command, with the aim of ensuring national security, public order and protection of the vital interests of society and the state in conditions of increased threat. 2026-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16954 Название: Окремі аспекти адміністративно-правової характеристики суб’єктів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення Авторы: Гребененко, Ірина; Hrebenenko, Iryna Краткий осмотр (реферат): Воєнна агресія росії проти України з 2022 р. актуалізувала питання мобілізаційної готовності держави та ефективності адміністративно-правових механізмів забезпечення обороноздатності. В умовах воєнного стану, який триває уже четвертий рік поспіль, особливого значення набула норма ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка встановлює відповідальність за порушення законодавства у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації [2]. Ця норма передбачає адміністративну відповідальність, однак її практичне застосування породжує низку питань щодо суб’єктивного складу правопорушення, доказування факту порушення (особливо це стосується процедури вручення повістки) та меж застосування адміністративної відповідальності. Проаналізовано зміст вищезгаданої норми, досліджено відмежування загального і спеціального суб’єктів адміністративного правопорушення, проблеми доказування, особливості правозастосування у воєнний період, а також тенденцію судової практики за 2024–2025 рр. Здійснено аналіз нормативної бази, яка визначає обов’язки у сфері мобілізації, окреслено типові помилки й підстави для скасування постанов про притягнення особи до адміністративної відповідальності, проблеми доказування у справах зазначеної категорії. На підставі аналізу судової практики виявлено ключові помилки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) у визначенні суб’єкта відповідальності та документальному оформленні протоколів. Досліджено питання правового регулювання процедурних вад вручення повісток, колізій між нормами підзаконних актів, а також недосконалості фіксації вручення повісток у цифрових реєстрах. Значна частина дослідження спрямована на аналіз доказової бази, оскільки суди систематично наголошують на необхідності документального підтвердження вручення повістки належному суб’єкту, належного оформлення військово-облікових документів, обов’язковості фіксації повідомлення працівниками підприємств тощо. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства і практики притягнення до відповідальності з метою забезпечення дотримання балансу між мобілізаційною дисципліною та правами фізичних і посадових осіб шляхом надання нормативного визначення спеціального суб’єкта. Russia’s military aggression against Ukraine since 2022 has actualized the issue of the state's mobilization readiness and the effectiveness of administrative and legal mechanisms for ensuring defense capability for all times of our country’s independence. In the conditions of martial law, which has been going on for the 4th year in a row, the norm of Article 210-1 of the Code of Ukraine on administrative offenses, which establishes responsibility for violations of legislation in the field of defense, mobilization training and mobilization, has acquired special significance. This norm provides for administrative liability, but its practical application raises a number of questions regarding the subjective composition of the offense, proof of the fact of the violation (this especially applies to the procedure for serving a summons) and the limits of application of administrative liability. This article analyzes the content of the norm, investigates the nature, delimitation of the general and special subject of an administrative offense, the problems of proof, the peculiarities of law enforcement in the wartime period, as well as the trend of judicial practice for 2024–2025. An analysis of the regulatory framework that defines responsibilities in the field of mobilization has been carried out, typical errors and grounds for canceling decisions on bringing a person to administrative responsibility, problems of proof in cases of this category of cases have been outlined. On the basis of the analysis of judicial practice, key errors of territorial recruitment and social support centers in the determination of the subject of responsibility and the documentation of the protocols were revealed. The problem of legal regulation of procedural defects in the service of summonses, conflicts between the norms of by-laws, as well as the imperfection of fixing the service of summonses in digital registers has been investigated. A large part of the article is aimed at researching the evidence base, as the courts systematically emphasize the need for documentary confirmation of the delivery of the summons to the proper subject, the proper registration of military accounting documents, the obligation to record the notice by employees of enterprises, etc. Recommendations on improving the legislation and the practice of bringing to responsibility are proposed in order to ensure the balance between mobilization discipline and the rights of individuals and officials by providing a normative definition of a special subject. 2026-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16953 Название: Забезпечення стабільності трудових відносин під час воєнного стану: практичні аспекти, пропозиції змін до законодавства Авторы: Кондратенко, Богдан; Kondratenko, Bohdan Краткий осмотр (реферат): Досліджено особливості правового регулювання трудових та соціально-економічних прав людини в умовах дії воєнного стану в Україні. Зазначено, що воєнний стан зумовлює можливість тимчасового обмеження окремих прав і свобод, однак такі обмеження мають відповідати принципам законності, необхідності та пропорційності. Проаналізовано конституційні гарантії трудових і соціально-економічних прав, а також спеціальне законодавство, прийняте у зв’язку з упровадженням воєнного стану, зокрема Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Акцентовано на проблемних аспектах реалізації права на працю, відпочинок, оплату праці, соціальний захист, а також на ризиках зловживань із боку роботодавців у зв’язку з розширенням їхніх дискреційних повноважень. Окремо проаналізовано становище внутрішньо переміщених осіб та мобілізованих працівників у контексті забезпечення трудових гарантій. Наголошено на необхідності вдосконалення законодавства з метою забезпечення балансу між інтересами держави, роботодавців і працівників, а також приведення національного правового регулювання у відповідність до міжнародних стандартів у сфері прав людини. Зокрема, обґрунтовано доцільність нормативного закріплення принципу пріоритетності збереження зайнятості працівника, встановлення обов’язку документального обґрунтування призупинення трудового договору та запровадження компенсаційних механізмів на період такого призупинення. Запропоновані підходи можуть бути використані як підґрунтя для подальшої нормотворчої діяльності та вдосконалення правозастосовної практики у сфері трудового права в умовах воєнного стану. This article analyzes the peculiarities of legal regulation of labor and socio-economic human rights under martial law in Ukraine. It is substantiated that the introduction of martial law objectively leads to the expansion of state and employer powers and to temporary restrictions on certain labor rights; however, such restrictions are permissible only if they comply with the principles of legality, necessity, proportionality, and legal certainty. The research is based on the analysis of the Constitution of Ukraine, the Labor Code of Ukraine, the Law of Ukraine «On the Organization of Labor Relations under Martial Law», as well as international human rights standards and the case law of the European Court of Human Rights. Special attention is paid to problematic issues of exercising the right to work, the right to rest, fair remuneration, and social protection in wartime conditions. The article reveals systemic risks associated with the expansion of employers’ discretionary powers, including the lack of clear criteria for defining critically important employees, the extensive use of the suspension of employment contracts, and the absence of effective compensation mechanisms for employees during such suspension. The legal status of internally displaced persons and mobilized employees is analyzed separately, taking into account existing enforcement problems and gaps in state supervision. The author substantiates that the stability of labor relations under martial law should be considered not merely as an economic or administrative objective, but as an element of the state’s positive obligations in the field of human rights. On this basis, specific proposals for improving labor legislation are formulated, aimed at strengthening procedural guarantees for employees, introducing compensation mechanisms, prioritizing the preservation of employment, and ensuring a fair balance between public interests, employers’ needs, and employees’ rights. The results of the study may be used in law-making activities and in improving law enforcement practice in the field of labor law under martial law. 2026-01-01T00:00:00Z