https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/834 2026-04-05T14:41:48Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16834 Название: Інституційне забезпечення формування й реалізації синергетичного потенціалу територіальних громад Авторы: Пастушенко, В.; Войтушенко, І.; Pastushenko, V.; Voitushenko, I. Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено інституційне забезпечення формування й реалізації синергетичного потенціалу територіальних громад у контексті сучасних трансформацій публічного управління в Україні. На основі міждисциплінарного підходу проаналізовано природу синергетичних процесів у громадському секторі, їх роль у розвитку територій і підвищенні ефективності управлінських рішень. Показано, що ключовою умовою успішного функціонування об’єднаних громад є здатність інституцій формувати середовище для взаємодії, довіри, партнерства й обміну ресурсами. Розглянуто приклади впровадження синергетичних моделей у різних регіонах України, зокрема в Запорізькій, Дніпропетровській, Львівській, Волинській. Автори наукового дослідження довели, що в умовах децентралізації інституційне забезпечення синергетичних процесів має бути гнучким, багаторівневим і зорієнтованим на сталість. Акцент зроблено на інституціях міжмуніципального співробітництва, агенціях місцевого розвитку, хабах стратегічного планування, а також цифрових платформах, які сприяють формуванню синергетичного ефекту. У статті висвітлено приклади успішної кооперації між громадами у сферах освіти, охорони здоров’я, управління відходами, водопостачання й розвитку туризму. Результати дослідження можуть використати органи місцевого самоврядування, розробники політик, громадські об’єднання й міжнародні організації, які підтримують розвиток громад в Україні. The article examines the institutional support for the formation and implementation of the synergistic potential of territorial communities in the context of modern transformations of public administration in Ukraine. Based on an interdisciplinary approach, the nature of synergistic processes in the public sector, their role in the development of territories and increasing the efficiency of management decisions, is analyzed. It is shown that the key condition for the successful functioning of united communities is the ability of institutions to form an environment for interaction, trust, partnership and exchange of resources. Examples of the implementation of synergistic models in different regions of Ukraine, in particular in Zaporizhia, Dnipropetrovsk, Lviv, Volyn, are considered. The authors of this scientific study have proven that in the context of decentralization, the institutional support for synergistic processes should be flexible, multi-level and oriented towards sustainability. The emphasis is placed on institutions of intermunicipal cooperation, local development agencies, strategic planning hubs, as well as digital platforms that contribute to the formation of a synergistic effect. The article highlights examples of successful cooperation between communities in the fields of education, healthcare, waste management, water supply and tourism development. The results of this study can be used by local governments, policy makers, public associations and international organizations that support community development in Ukraine. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16828 Название: Адміністративно-правові засади відповідальності за порушення у сфері надання соціальних послуг Авторы: Вдовиченко, І.; Vdovychenko, I. Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто адміністративно-правові засади відповідальності за порушення у сфері надання соціальних послуг як один із найменш досліджених і нормативно врегульованих аспектів сучасного публічного адміністрування. Автор обґрунтовує, що ефективність реалізації права громадян на соціальний захист значною мірою залежить від існування чіткої системи юридичної відповідальності за правопорушення в цій сфері. Виявлено, що чинне законодавство України, зокрема Кодекс України про адміністративні правопорушення, не містить окремих статей, які б комплексно охоплювали делікти у сфері надання соціальних послуг, а стаття 29 Закону України «Про соціальні послуги» має декларативний і відсильний характер. У роботі здійснено аналіз наукових підходів до визначення адміністративної відповідальності, яка трактується як санкція, форма правовідносин або процес реалізації публічного примусу. Установлено, що адміністративна відповідальність як форма юридичної реакції на порушення публічних обов’язків є найбільш релевантним механізмом впливу у сфері надання соціальних послуг. Автор класифікує типові порушення та звертає увагу на обмежену правозастосовну практику, що зумовлена відсутністю уніфікованих норм, механізмів фіксації порушень та ефективного контролю за діями недержавних суб’єктів надання соціальних послуг. У статті обґрунтовано необхідність унесення змін до КУпАП із закріпленням спеціального складу адміністративного правопорушення у сфері надання соціальних послуг. The article examines the administrative-legal principles of liability for violations in the field of social services as one of the least studied and regulated aspects of modern public administration. The author argues that the effectiveness of the implementation of citizens’ right to social protection largely depends on the existence of a clear system of legal liability for violations in this area. It is revealed that the current legislation of Ukraine, in particular the Code of Ukraine on Administrative Offenses, does not contain separate articles that would comprehensively cover torts in the field of social services, and Article 29 of the Law of Ukraine “On Social Services” is declarative and referential in nature. The paper analyzes scientific approaches to the definition of administrative liability, which is interpreted as a sanction, a form of legal relations or a process of implementing public coercion. It is established that administrative liability, as a form of legal reaction to violations of public duties, is the most relevant mechanism of influence in the field of social services. The author classifies typical violations and draws attention to the limited law enforcement practice, which is due to the lack of unified norms, mechanisms for recording violations and effective control over the actions of non-state entities providing social services. The article substantiates the need to amend the Code of Administrative Offenses to establish a special category of administrative offenses in the field of providing social services. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16827 Название: Легалізація та використання оперативно-розшукових матеріалів у досудовому кримінальному провадженні Авторы: Обшалов, А.; Obshalov, A. Краткий осмотр (реферат): Розглянуто, як результати оперативно-розшукової діяльності можуть бути використані в досудовому розслідуванні. Зауважено, що самі собою ці матеріали не визнаються доказами, але після правильного оформлення вони здатні стати важливою частиною кримінального провадження. Продемонстровано на практичних прикладах, що оперативна інформація часто надає перший поштовх для відкриття справи, допомагає визначити напрям слідчих дій чи обґрунтувати проведення негласних слідчих (розшукових) заходів. Окремо акцентовано на труднощах, що виникають у реальній роботі: як відрізнити оперативні дії від процесуальних, як уникнути порушення прав людини та чому суди іноді по-різному оцінюють одні матеріали. Як висновок зазначено, що легалізація результатів оперативної роботи – це не формальність, а необхідний крок, щоб поєднати ефективне розслідування з використанням усіх оперативно-розшукових можливостей та дотриманням прав і свобод людини. The author has considered how the results of operational-search activities can be used in pre-trial investigation. It is noted that these materials are not recognized as evidence by themselves, but after proper registration they can become an important part of criminal proceedings. It is demonstrated by practical examples that operational information often provides the first impetus for opening a case, helps to determine the direction of investigative actions or justify the conduct of covert investigative (investigative) measures. Special emphasis is placed on the difficulties that arise in real work: how to distinguish operational actions from procedural ones, how to avoid violations of human rights and why courts sometimes evaluate the same materials differently. The author emphasizes that despite the fact that Ukraine already has laws regulating operational and investigative activities, practice shows that this is not enough. Very often, valuable materials of investigators do not reach the court as evidence only due to formal violations. This means that the system needs changes. As a conclusion, it is noted that the legalization of the results of operational work is not a formality, but a necessary step in order to combine effective investigation with the use of all operational and investigative capabilities and observance of human rights and freedoms. The prospects for development in this area lie in improving legislation, raising the level of documentation standards, strengthening judicial control, and harmonizing Ukrainian practice with European standards. Only under such conditions will operational information be not just an auxiliary element of the investigation, but a reliable and legitimate tool of evidence that ensures a balance between the interests of society and human rights. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16754 Название: Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень у сфері волонтерської діяльності Авторы: Лукомська, Аліна 2025-01-01T00:00:00Z