https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10045 Philosophy, Economics and Law Review. - 2022. - Volume 2, no. 1, - 239 р. Tue, 21 Apr 2026 15:44:12 GMT 2026-04-21T15:44:12Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10366 Название: PHILOSOPHY, ECONOMICS AND LAW REVIEW. VOLUME 2, NO. 1 [ПОВНИЙ ТЕКСТ] Авторы: ДДУВС Краткий осмотр (реферат): The Journal is a collection of scientific articles, dealing with issues of philosophy, economics and law. There are also publications covering matters of higher education in humanities. The Journal contains reviews on scientific editions. It may be used by scholars, professors and postgraduates. The Journal is issued twice a year. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10366 2022-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10365 Название: Deep assumption Авторы: Cobb, John B. jr.; Кобб, Джон Б. Краткий осмотр (реферат): The author studies the practices of understanding the world in Western and Buddhist cultures on the basis of comparing the attitude to the reality of the world and the reality of the human person. The author believes that the scientific vision of the universe, which has become dominant in Europe and which has influenced the scientific revolution of modern times, offers great advantages in terms of technological development of mankind, but it ignores the spiritual needs of the individual. Therefore, the author considers the synthesis of both traditions as a necessary prerequisite for overcoming the current worldview crisis. The article is devoted to the study of strategies for understanding the world in the European and Indian traditions. The author believes that the great simplification of understanding, which is associated with thinking or material substances in relative motion, has allowed the natural sciences to move forward quickly. But if the world consists of matter in motion, human goals play no role in explaining what is happening, and therefore people are not responsible for what they do. In contrast, in the East, particularly in India, thinkers paid more attention to discovering the essence of man and his attitude to the world. The author argues that human reality is such that people everywhere, even in the Indo-European world, live by stories. They can be pure myth or pure history or a mixture of both. In science, the only object of study is effective reason. Indo-European culture does not value for the purposes of cognition any sensory experience, except sight, because the data of any other sense organ do not fit into the world of matter. It is emphasized that science and philosophy, which are so arbitrary in the choice of empirical data and so committed to ideas for which there is no evidence, should not be considered the last word of those who truly love wisdom. Modern researchers should encourage thinking that is less closed in both science and philosophy. Описание: Автором здійснено дослідження практик осягнення світу в західній та буддійській культурах на основі порівняння ставлення до реальності світу та реальності людської особистості. Автор вважає, що наукове бачення універсуму, яке стало домінувати в Європі, та яке вплинуло на наукову революцію Нового часу, дає величезні переваги в тому, що стосується технологічного розвитку людства, але при цьому воно залишає поза увагою духовні запити особистості. Тому синтез обох традицій автор розглядає як необхідну передумову для виходу з сучасної світоглядної кризи. Стаття присвячена дослідженню стратегій розуміння світу в європейській та індійській традиціях. Автор вважає, що величезне спрощення розуміння, яке пов’язане з мисленням або матеріальними речовинами у відносному русі, дозволило природничим наукам швидко просунутися вперед. Але якщо світ складається з мате рії в русі, людські цілі не грають жодної ролі в поясненні того, що відбувається, і, отже, люди не несуть відповідальності за те, що вони роблять. На противагу цьому, на Сході, зокрема, в Індії, мислителі більше уваги приділяли виявленню сутності людини та її ставленню до світу. Автор доводить, що людська реальність така, що люди всюди, навіть в індоєвропейському світі живуть історіями. Вони можуть бути чистим міфом або чистою історією або їхньою сумішшю. В науці ж єдиним об’єктом вивчення є дієві причини. Індоєвропейська культура не цінує для цілей пізнання жодного чуттєвого досвіду, крім зору, тому, що дані жодного іншого органу чуття не вписуються у світ речовин. Наголошено, що наука і філософія, які настільки довільні у виборі емпіричних даних і настільки віддані ідеям, для яких немає доказів, не повинні вважатися останнім словом тим, хто справді любить мудрість. Сучасні дослідники повинні заохочувати мислення, менш закрите як у науці, так і у філософії. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10365 2022-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10364 Название: System of psychological support for the development of rehabilitation potential of power structures specialists Авторы: Kоrniienko, V.; Sheviakov, О.; Gao Han, Schu; Корнієнко, В.; Шевяков, О.; Гао Хан, Шу Краткий осмотр (реферат): The article identifies the main approaches to the psychological support of the process of development of rehabilitation potential of specialists of law enforcement agencies. Factors of development of rehabilitation potential of personality are characterized. The peculiarities of the systemic structure of mental phenomena and the concept of psychological support of the process of development of rehabilitation potential are considered. The need to implement a systematic approach based on empirical data, which includes research aimed at harmonizing the psychological state of law enforcement officers, is emphasized. Empirical research has revealed the peculiarities of the social functioning of specialists in law enforcement agencies with depressive disorders of neurotic origin. There are differences in the psychological well-being of professionals with depressive disorders of neurotic origin and people without mental disorders, namely: people without mental disorders are characterized by a predominance of interest in life, reflecting their interest in everyday life, enthusiasm for what is happening; in people with mental disorders, the indicators of “consistency in achieving goalsˮ and “consistency between goals and their achievementˮ are such that indicate inadequate assessment and inability to use their own strength to achieve the goal. Описание: У статті визначено основні підходи до психологічного супроводу процесу розвитку реабілітаційного потенціалу фахівців правоохоронних органів. Охарактеризовано фактори розвитку реабілітаційного потенціалу особистості. Розглянуто особливості системної структури психічних явищ та концепції психологічного забезпечення процесу розвитку реабілітаційного потенціалу. Наголошується на необхідності впровадження системного підходу на основі емпіричних даних, що включає дослідження, спрямовані на гармонізацію психологічного стану працівників правоохоронних органів. Емпіричним дослідженням виявлено особливості соціального функціонування фахівців правоохоронних органів з депресивними розладами невротичного походження. Існують відмінності в психологічному самопочутті фахівців з депресивними розладами невротичного походження та осіб без психічних розладів, а саме: особи без психічних розладів характеризуються переважанням інтересу до життя, що відображає їх інтерес до повсякденного життя, захоплення тим, що є. відбувається; у людей з психічними розладами показники «послідовність у досягненні цілей» та «узгодженість цілей та їх досягнення» є такими, що свідчать про неадекватну оцінку та невміння використовувати власні сили для досягнення мети. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10364 2022-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10363 Название: Object-Subject-Superject: The Beauty of Mind Авторы: Simon, L.; Саймон, Л. Краткий осмотр (реферат): To be interior in interactions or to be exterior in intraactions: how can we sense nature if we can’t even sense ourselves as objects? In this case we can be considered as autistic people and we must be living in a closed universe without “Nature”. We can express beauty of ourselves only if we can reflect to our mind, in itself. After this acting in process the World will be open for us. Is it possible? This mutual paradox is objectively measurable with a new test experiment. It represents the superject above the subject and object: the thing “Who” is able sense beauty as it surrounds us. The spontaneity is at the same time constant and changing: if we are able to act out the Whiteheadian universality of the process whilst seeing ourselves from above then there is no contradiction between the happening and the experiencing of the process. The Whiteheadian Philosophy could be a model of Ferenczian practice in interactive mutual Psychoanalysis, but the heterodox Psychoanalysis could provide practical Psychological background for Whiteheadian Theory. Beauty is an acting in process of our mind opening from itself to ourselves, therefore the intraactive elements become interactive things. Ourselves reflected to our World is the “Eternal Other”: The Psychological source of Aesthetics is the Psychology of Whiteheadian “superject”. Описание: Бути внутрішньо орієнтованим у взаємодії або бути зовнішньо орієнтованим у взаємодіях: як ми можемо відчути природу, якщо ми навіть не можемо відчувати себе як об’єкти? У цьому випадку нас можна вважати аутичними людьми, і ми повинні жити в закритому всесвіті без «Природи». Ми можемо висловити красу самих себе, лише якщо зможемо відображати її у своєму розумі, в собі. Після цього Світ для нас відкриється. Це можливо? Цей взаємний парадокс можна об’єктивно виміряти за допомогою нового тестового експерименту. Він представляє надоб’єкт над суб’єктом і об’єктом: справа в тому, «Хто» здатен відчувати красу, яка нас оточує. Спонтанність водночас є постійною і змінюваною: якщо ми можемо відтворити вайтхедівську універсальність процесу, бачачи себе згори, тоді немає протиріччя між тим, що відбувається, і переживанням процесу. Філософія Уайтхеда могла б бути моделлю практики Ференца в інтерактивному взаємному психоаналізі, але гетеродоксальний психоаналіз міг би забезпечити практичне психологічне підґрунтя для теорії Уайтхеда. Краса – це дія в процесі відкриття нашого розуму від себе до нас самих, тому інтраактивні елементи стають інтерактивними речами. Ми самі, відображені в нашому Світі, є “Вічним Іншимˮ: Психологічне джерело естетики – це психологія Вайтхедівського “надоб’єктаˮ. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10363 2022-01-01T00:00:00Z