https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/12225 Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Науковий журнал. - 2023. - № 4 (125). - 364 с. Tue, 21 Apr 2026 17:12:29 GMT 2026-04-21T17:12:29Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/12386 Название: НАУКОВИЙ ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ. - 2023. - № 4 (125) [ПОВНИЙ ТЕКСТ] Авторы: ДДУВС Краткий осмотр (реферат): Містить наукові статті вчених, викладачів і здобувачів університету, навчальних закладів системи МВС та інших центральних органів виконавчої влади, працівників правоохоронних органів. Розглянуто питання держави та права, окремих галузей законодавства, проблеми правоохоронної діяльності та юридичної освіти, надано інформацію про визначні події і дати наукового життя в галузі права. Призначено для науковців, юристів-практиків, працівників правоохоронних органів та всіх, хто цікавиться питаннями науки і права. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/12386 2023-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/12384 Название: Становлення громадянського суспільства в Україні в умовах євроінтеграційних процесів: конституційно-правовий аналіз Авторы: Бровко, Наталя; Поляруш-Сафроненко, Світлана; Brovko, Natalia; Poliarush-Safronenko, Svitlana Краткий осмотр (реферат): Розвиток громадянського суспільства характеризується багатьма чинниками, до яких варто віднести рівень розвитку цінностей у суспільстві та довіру до громадських інституцій. Розвинуте громадянське суспільство є невід’ємним атрибутом сучасної демократії. Євроінтеграційний курс України вимагає формування потужних інститутів громадянського суспільства, здатних чинити ефективний вплив на діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Наразі відповідно до вимог міжнародної спільноти становлення громадянського суспільства в Україні потребує зміцнення її державності в аспекті подальшої розбудови правової держави з належним гарантуванням і забезпеченням прав людини, забезпеченням свободи слова і думки, вираження поглядів, світогляду і віросповідання, свободи об’єднання та активної участі в управлінні державними справами. Саме громадянське суспільство є представником інтересів суспільних груп та громадян, а його інститути відіграють активну роль у сприянні відновленню територіальної цілісності та розбудові миру, тому створення сприятливих умов для його розвитку є важливим завданням усіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Першочергові завдання державної політики, спрямовані на розбудову громадянського суспільства, передбачають забезпечення сприятливого політико-правового середовища для його інституціонального розвитку, активного залучення громадян та інститутів громадянського суспільства до процесів вироблення та ухвалення суспільно значущих державно-управлінських рішень, формування та реалізації державної і місцевої політики, забезпечення відкритості участі інститутів громадянського суспільства у державних справах. The development of civil society is characterized by many factors, including the level of values development in society and trust in public institutions. A developed civil society is an integral attribute of modern democracy. Ukraine’s course towards European integration requires the formation of robust civil society institutions capable of exerting effective influence on the activities of state authorities and local self-government bodies. Currently, in accordance with international community requirements, the establishment of civil society in Ukraine requires strengthening its statehood in terms of further building a rule of law state with proper guarantees and protection of human rights, ensuring freedom of speech and thought, expressing views, beliefs, freedom of association, and active participation in government affairs. Civil society represents the interests of social groups and citizens, and its institutions play an active role in promoting territorial integrity and peacebuilding, making the creation of favorable conditions for its development a crucial task for all government authorities and local self-government bodies. The primary goals of state policy aimed at the development of civil society involve providing a favorable policy and legal environment for its institutional development, actively involving citizens and civil society institutions in the processes of formulating and adopting socially significant state management decisions, shaping and implementing state and local policies, and ensuring transparency in the participation of civil society institutions in state affairs. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/12384 2023-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/12383 Название: Право на недоторканність житла в Україні та європейських державах: порівняльно-правові аспекти конституційного регулювання Авторы: Кириченко, Юрій; Рєзанова, Наталія; Kyrychenko, Yurii; Riezanova, Nataliia Краткий осмотр (реферат): Досліджено конституційну практику нормативного регулювання права на недоторканність житла, закріпленого в ст. 30 Конституції України, та відповідних нормах конституцій європейських держав. Авторами обґрунтовано необхідність викладення зазначеної норми відповідно до вимог міжнародних документів з прав людини. зважаючи на закордонний досвід щодо конституційного регулювання права на недоторканність житла, а також з метою усунення суперечностей між положеннями міжнародно-правових актів і національним законодавством України. The article examines the constitutional practice of regulatory regulation of the right to inviolability of housing, enshrined in Art. 30 of the Constitution of Ukraine, and the corresponding norms of the constitutions of European states. There is a well-founded need to set out the specified norm in accordance with the requirements of international human rights documents. It is noted that the right to inviolability of housing is an internationally recognized right, which is reflected in the Universal Declaration of Human Rights, the International Covenant on Civil and Political Rights and the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, as well as in the vast majority of constitutions of European states, except for Norway, San Marino, France and Sweden, where this consolidation right is governed by industry legislation. It was noted that the constitutions of European states are characterized by both similarities and certain differences. The results of the study of the content of their provisions have shown that in them the legal regulation of this right is carried out in different ways. Thus, in the constitutions of Andorra, Greece, Georgia, Spain, Latvia, Liechtenstein, Portugal, Hungary, Finland, Switzerland, this right is disclosed together with other human rights. And in the constitutions of Austria, Azerbaijan, Belgium, Bulgaria, Armenia, Denmark, Estonia, Italy, Lithuania, Luxembourg, North Macedonia, Moldova, Monaco, the Netherlands, Germany, Poland, Romania, Serbia, Slovakia, Slovenia, Turkey, Croatia, the Czech Republic, In Montenegro, this right is formulated as an independent personal right. It is emphasized that when establishing relevant prohibitions in the constitutions of European states, different terminology is used. Thus, in the constitutions of Azerbaijan, Georgia, Portugal, and Slovenia, the term «no one has the right» is used; in the constitutions of Andorra, Bulgaria, Moldova, Romania, Serbia, Montenegro – «no one can»; in the constitutions of Armenia and Estonia – «prohibited»; in the constitutions of Lithuania and Slovakia – «not allowed»; in the Constitution of Spain – «not allowed», and in the Constitution of Turkey – «cannot». In our opinion, in part 2 of Art. 30 of the Constitution of Ukraine, it will be more acceptable to use the term «no one can» instead of the term «not allowed», which implies the imposition of a direct legal obligation not to perform this or that action. In some constitutions of European states, a provision has been established, according to which it is impossible to break into a person's home or other property without his consent. However, there is no such provision in the Constitution of Ukraine. In our opinion, in order to more effectively protect the inviolability of a person's home and other possessions, provisions on entering a person's home or other possessions without their consent should be established at the constitutional level. In this regard, the provisions of Part 2 of Art. 30 of the Constitution of Ukraine to add the phrase «without her consent», as well as to regulate in more detail the issue of entering a person's home or other property without her consent only in cases specifically established by law or by reasoned court decision. The provisions of Art. 30 of the Constitution of Ukraine to be laid out in accordance with the requirements of international documents on human rights. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/12383 2023-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/12379 Название: Права людини у вимірах західної і східної цивілізацій Авторы: Марченко, Олена; Marchenko, Olena Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто соціокультурні проблеми реалізації прав людини у контексті діалогу західної і східної цивілізацій. У ній репрезентовано історичні передумови та системні причини суперечностей між західною та ісламською концепціями прав людини, досліджено специфіку ціннісних засад формування східної правової ментальності, обґрунтовано необхідність досягнення балансу у взаємодії індивіда і суспільства із збереженням культурної ідентичності народу. Проаналізовано дві тенденції у сучасному розвитку ісламської правової сфери, одна з яких спрямована на збереження культурно-цивілізаційної своєрідності, а отже, містить у собі ознаки опозиції іншим правовим системам; друга – на зближення ісламської правової думки із західними підходами до прав людини. Обґрунтовано визначальні риси мусульманської концепції прав людини й з’ясовано: якщо західна культура культивує прагнення людини бути суб’єктоморганізатором діяльності, то у східних культурах суб’єкт діяльності – цілісна група, яка і є носієм реальних прав, а індивід наділяється певними правами, будучи частиною цієї групи. Під час дослідження проаналізовано спроби східних держав та їх коаліцій створити загальноісламські декларації та хартії, засадничими положеннями для яких були західні аналоги, зокрема розглянуто основні положення Загальної ісламської декларації прав людини 1981 року та Каїрської декларації з прав людини в ісламі, які стали предметом широких дискусій у східних державах. Оскільки в основу цих документів було покладено Загальну декларацію прав людини та Європейську Конвенцію із захисту прав людини та основних свобод, то фактично, ці дискусії зумовлені перманентним протистоянням західної та ісламської концепцій прав людини. Доведено, що вказані суперечності є об’єктивно зумовленою культурно-правовою даністю, а людству, в усьому його культурному різноманітті, не уникнути конструктивного діалогу і досягнення компромісу у цьому міжцивілізаційному діалозі. The article examines the sociocultural problems of the realization of human rights in the context of the dialogue between Occidental and Oriental civilizations. It represents the historical prerequisites and systemic causes of contradictions between the Western and Islamic concepts of human rights, explores the specifics of the value bases of the formation of the Eastern legal mentality, substantiates the need to achieve a balance in the interaction of the individual and society while preserving the cultural identity of the people. Two trends in the modern development of the Islamic legal sphere are analyzed, one of which is aimed at preserving the cultural and civilizational originality, and therefore contains signs of opposition to other legal systems; the second – on the convergence of Islamic legal thought with Western approaches to human rights. The defining features of the Muslim concept of human rights are substantiated and clarified: if Western culture cultivates a person's desire to be a subject-organizer of activity, then in Eastern cultures the subject of activity is a whole group that is the bearer of real rights, and the individual is endowed with certain rights, being part of this group. During the study, the attempts of Eastern states and their coalitions to create pan-Islamic declarations and charters, the basic provisions of which were Western counterparts, were analyzed. In particular, the main provisions of the Universal Islamic Declaration of Human Rights of 1981 and the Cairo Declaration on Human Rights in Islam were considered, which became the subject of wide discussions in eastern states. Since these documents were based on the Universal Declaration of Human Rights and the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, in fact, these discussions are conditioned by the permanent confrontation between Western and Islamic concepts of human rights. It has been proven that the indicated contradictions are an objectively determined cultural and legal given, and humanity, in all its cultural diversity, cannot avoid constructive dialogue and reaching a compromise in this intercivilizational dialogue. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/12379 2023-01-01T00:00:00Z