https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15672 Philosophy, Economics and Law Review. - 2024. - Volume 4, no. 1. - 209 р. Tue, 21 Apr 2026 01:46:33 GMT 2026-04-21T01:46:33Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15894 Название: Human rights as philosophy basis of professional activities of police officers Авторы: Skyba, Eleonora; Batmanglich, Cameron; Скиба, Елеонора; Батмангліч, Камерон Краткий осмотр (реферат): The modern vision of the future coexistence of societies in the general picture of the world is inextricably linked with the need for the maximum development of individual responsibility of the individual in the process of professional activity, especially in the conditions of constantly acting challenges of various nature: social, economic, cultural, psychological and emotional. The article is devoted to considering the requirements of a new approach to the performance of professional duties by police officers, which involves the formation of a worldview on a democratic basis, taking into account the interaction and mutual influence of the individual, society and the state in the creation of a modern socio-cultural discourse. The main components of the worldview, which should be the basic foundation for the formation of professional competence, are considered. The article determines that one of the effective tools for achieving the goal of creating a fair and harmonious society is the inclusion of gender competence as one of the components of human rights education in the system of professional training of police officers, which should ensure the embodiment of humanistic values in society. The work notes that the rule of law, as one of the indicators of the functioning of the legal state, implies respect for human rights, the equality of all people before the law and the inevitability of punishment for its violation. Preventing human rights violations is the highest goal of community police officers. The research provides the conclusion that modern requirements for the work of police officers provide for the formation of a humancentered worldview, which requires special attention to the formation of certain competencies of police officers. Сучасне бачення майбутнього співіснування суспільств у загальній картині світу нерозривно пов’язане з необхідністю максимального розвитку індивідуальної відповідальності особистості в процесі професійної діяльності, особливо в умовах постійно діючих викликів різних характер: соціальний, економічний, культурний, психологічний та емоційний. Стаття присвячена розгляду вимог нового підходу до виконання своїх професійних обов’язків офіцерів поліції, що передбачає формування світогляду на демократичних засадах з урахуванням взаємодії та взаємовпливу особистості, суспільства та держави у створенні сучасного соціокультурного дискурсу. Розглянуті основні складові світогляду, що мають бути базисним підґрунтям для формування професійної компетентності. Визначено, що одним із дієвих інструментів досягнення мети створення справедливого та гармонійного суспільства є включення гендерної компетентності як однієї зі складових правозахисної освіти до системи професійної підготовки поліцейських, що має забезпечити втілення гуманістичні цінності в суспільстві. Зазначено, що верховенство права, як один із показників функціонування правової держави, передбачає повагу до прав людини, рівність усіх людей перед законом і невідворотність покарання за його порушення. Попередження порушень прав людини є найвищою метою поліцейських офіцерів громади. Зроблено висновок, що сучасні вимоги до роботи працівників поліції передбачають формування людино-центрованого світогляду, що потребує особливої уваги до формування певних компетентностей офіцерів поліції. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15894 2024-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15893 Название: Collaborationism in the Ukrainian dimension: evolution of Ukrainian statehood Авторы: Marhulov, Artur; Маргулов, Артур Краткий осмотр (реферат): The russian-Ukrainian war has brought renewed attention to the modern interpretation of terminology associated with military conflict. One such term is "collaborator" and "collaboration." Their appearance is linked to the course of the Second World War, but in modern times, they have acquired specific features. The hybrid nature of the military-political activities of the russian federation in Ukraine has led to a deformation of the meanings of established concepts and terms. Presenting its aggressive policy as an internal conflict, russia initially prevented the legal classification of collaboration as a violation of the law. The article discusses the motivational component of the population in certain regions of the Donetsk and Luhansk oblasts in supporting actions related to the occupation of these territories. The formation of privilege in these regions during Soviet times led to a distorted system of values and orientations in the population of the region. Representatives of the regional industrial-state oligarchy tried to preserve this mental worldview in the evolution of the economy from a state to a market economy. It is characteristic that political forces channeled this regional mental specificity into electoral bonuses for themselves on the way to elections to government bodies. By acting as a passive manipulative component of the population, the region gradually adapted to aggressively protest against existing formats of state power. drop of the rapidly enriching regional elite, the main mass of the population was in a difficult economic situation. Worsening demographic and economic indicators in the region became a typical phenomenon. The socio-economic and demographic imbalance led to the emergence of constant social discontent among the population. Active anti-state activities of the local elite against the background of the inaction of state authorities have created a phenomenon of conditional impunity. The intensification of russia’s involvement in the conflict led to more active actions. The activities in support of russia by the Ukrainian population of the occupied territories, as aggressor countries, for a long time (2014-2022) did not receive proper qualification. The position of countries, leaders of the world political community, internal political disputes, the massiveness of examples of collaborationist activity, etc., was successful. The situation changed radically after February 24, 2024. The open disregard for international law, the conduct of military operations with numerous casualties and infrastructure destruction by the russian federation, the consolidation of the international community in a coalition supporting Ukraine, and a clear state course to restore territorial integrity and sovereignty led to a more radical and consistent classification of collaborationist activities. With the formation of a national idea and unprecedented consolidation of Ukrainian society, activities that do not fit into this concept have become clearly defined. State institutions, together with society, began to demonstrate intolerance towards manifestations of encroachment on national security and territorial integrity. The evolution of legal classification, effectiveness, and inevitability of punishment for crimes against state security, indicate the completion of the stage of the process of Ukrainian state-building. We are faced with a Ukrainian state with clearly defined national priorities, a formed state identity, national interests, and the ability to protect them Російсько-українська війна актуалізувала сучасну інтерпретацію термінологічних понять пов’язаних із військовим конфліктом. Однією із таких одиниць є терміни «колаборант» та «колабораційна діяльність». Їх поява пов’язана із перебігом Другої світової війни, але у сучасних умовах вони набули специфічних рис. Гібридність військово-політичної діяльності російської федерації на території України призвела до деформації змістів усталених понять та термінів. Презентуючи свої агресивну політику як внутрішньодержавний конфлікт, росія на перших етапах унеможливила правову класифікацію колабораційної діяльності як правопорушення. В статті розглядаються мотиваційна складова населення окремих регіонів Донецької та Луганської областей у підтримці дій пов’язаних із окупацією цих територій. Формування за радянських часів привілейованості зазначеного регіону призвело до викривленої системи цінностей та орієнтацій у населення регіону. Цей ментальний світогляд намагались зберегти представники регіонального промисловодержавного алігархату в умовах еволюції економіки з державної до ринкової. Характерним є те, що його також використали з політичної метою. Політичні сили каналізували ментальну регіональну специфіку у електоральні бонуси для себе на шляху до виборів у органи державної влади. Виступаючи пасивною маніпулятивної складовою населення регіону поступово адаптувалось до агресивно-протестного супротиву існуючих форматі державної влади. Іншим підґрунтям активної колабораційної діяльності була економічна складова. На тлі швидко збагачуючої регіональної еліти, основна маса населення перебувала у важкому економічному становище. Погіршення демографічних та економічних показників у регіоні ставало типовим явищем. Соціально-економічний та демографічний дисбаланс призвів до появи постійно існуючого соціального невдоволення населення. Активна антидержавна діяльність місцевої еліти на фоні бездіяльності державних органів влади утворили феномен умовної безкарності. Активізація росії як сторони конфлікту призвело до більш активний дій. Діяльність на підтримку дій росії з боку українського населення окупованих територій, як країни агресори, тривалий час (2014- 2022 роки) не отримувало належної кваліфікації. Вдалась взнаки позиція країн, лідерів світової політичної спільноти, невизначеність внутрішнього політичного диспуту, масовість прикладів колабораційної діяльності та ін. Ситуація докорінно змінюється після 24 лютого 2024 року. Відкрите нехтування норм міжнародного права, ведення воєнних дії із численними жертвами та інфраструктурними руйнаціями із боку рф, консолідація міжнародної спільноти у коаліційній підтримки України, чіткий державний курс на відновлення територіальної цілісності та суверенітету – призвели до більш радикальної та послідовної класифікації колабораційної діяльності. З формуванням національної ідеї та небаченої до того консолідацією українського суспільства стало чітко вимальовуватись діяльність, яка не входить до цієї концепції. Державні інституції разом із суспільством почали демонструвати відсутність толерантності до проявів посягання на національну безпеку та територіальну цілісність. Еволюція правової класифікації, дієвість та невідворотність покарання фактів скоєння злочинів проти державної безпеки, свідчить про завершення етапу процесу українського державотворення. Перед нами постала українська державність із з чітко визначеними національними пріоритетами, з сформованою державницькою ідентичністю, національними інтересами та можливостями їх захищати. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15893 2024-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15892 Название: Philosophical aspect of information warfare Авторы: Tsareva, Iryna; Maksymenko, Olga; Kalko, Rita; Царьова, Ірина; Максименко, Ольга; Калько, Рита Краткий осмотр (реферат): The purpose of the article is to determine the philosophical aspect of the current state of information warfare. The set goal determined the solution of the following tasks: 1) to substantiate the expediency of using the terms information warfare and information warfare discourse; 2) to improve the definition of information warfare; 3) to analyse the threats and reasons for Ukraineʼs insufficient response to information attacks by the russian federation The reliability of the obtaining results and conclusions was ensured by the use of linguistic methods: the functional and stylistic method (to distinguish the semantic and constructive elements in the structure of information warfare texts); semantic and differential analysis (to trace changes, to distinguish the semantics of language units). Analysis of the narratives’content aspect is an important tool for decision-making and strategy development after the invasion of an aggressor country. The study of narratives allows us to identify the strengths and weaknesses of different approaches and methods and to formulate recommendations for success in the further restoration and protection of territorial sovereignty. Highlighting the true picture changes societyʼs perception and builds support for countermeasures. The prevalence of positivism in Ukraineʼs domestic and foreign information field is complicated and often depends on political interests and context. Positivism can be traced in media clichés and narratives, including the description of Ukraine as a strong adversary, a reliable partner, and a supporter of democratic values. Negativism was found in the transmission of anti-russian narratives and in the portrayal of the terrorist country Мета статті – визначити філософський аспект сучасного стану інформаційної війни. Поставлена мета зумовила розв’язання завдань: 1) обґрунтування доцільності використання термінів інформаційна війна, дискурс інформаційної війни; 2) удосконалення дефініції інформаційна війна; 3) аналіз загроз і причин недо- статнього супротиву України на інформаційні атаки з боку російської федерації. Достовірність отримання результатів і висновків забезпечило використання лінгвістичних методів: функційно-стилістичного методу (для виокремлення змістовоконструктивних елементів у структурі текстів інформаційної війни); семантикодиференційного аналізу (для простеження змін, розрізнення семантики мовних одиниць). Аналіз змістового аспекту наративів є важливим інструментом для прийняття рішень та формування стратегій після вторгнення країни-агресора. Вивчення наративів дозволяє виявити сильні та слабкі сторони різних підходів та методів і сформулювати рекомендації для досягнення успіху в подальшому відновленні та захисті територіального суверенітету. Висвітлення правдивої картини змінює уявлення суспільства та формуєпідтримку для контрзаходів. Превалювання позитивізму на внутрішньому й зовнішньому інформаційному полі України має складний характер і часто залежить від політичних інтересів та контексту. Позитивізм простежено в медіамовних кліше, наративах, зокрема опис України як сильного супротивника, надійного партнера, прихильника демократичних цінностей. Негативізм виявлено в передачі антиросійських наративів, при зображенні країнитерориста Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15892 2024-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15891 Название: Anti-crisis marketing of railway engineering enterprises Авторы: Galushko, Olena; Kovalenko-Marchenkova, Yevheniia; Chernova, Nataliia; Ciobanu, Ghenadie; Галушко, Олена; Коваленко-Марченкова, Євгенія; Чернова, Наталія; Чобану, Генадій Краткий осмотр (реферат): The purpose of the article is to study the specifics and develop measures of anti-crisis marketing of railway engineering enterprises. The relevance of anti-crisis marketing of railway engineering enterprises lies in the need to effectively respond to changes in the economic environment, competitive pressure and changes in demand for products that arise during crisis situations. The role of anti-crisis marketing in the anti-crisis management of enterprises is to ensure effective interaction with other functional units, operational analysis of the market situation and making strategic decisions to overcome crisis phenomena. The main functions of anti-crisis marketing are the analysis of market trends, forecasting changes in demand, development of strategies for maintaining and developing market position. The main tasks of anti-crisis marketing are to ensure the stability of sales, maintain customer loyalty, optimize marketing costs and increase the competitiveness of the enterprise. To achieve the goals of anti-crisis marketing of railway engineering enterprises, it is proposed to use such methods as: diversification of products and sales markets; flexible pricing; market and competitor monitoring using benchmarking; active use of digital marketing; implementation of СRM (customer relations management). Метою статті є дослідження особливостей та розробка заходів антикризового маркетингу підприємств залізничного машинобудування. Актуальність антикризового маркетингу підприємств залізничного машинобудування полягає в необхідності ефективного реагування на зміни в економічному середовищі, конкурентному тиску та зміни попиту на продукцію, що виникає під час кризових ситуацій. Роль нтикризового маркетингу в антикризовому управлінні підприємствами полягає в забезпеченні ефективного взаємодії з іншими функціональними підрозділами, оперативному аналізі ринкової ситуації та прийняття стратегічних рішень для подолання кризових явищ. Основними функціями антикризового маркетингу є аналіз ринкових тенденцій, прогнозування змін у попиті, розробка стратегій збереження та розвитку ринкової позиції. Основними завданнями антикризового маркетингу є забезпечення стабільності продажів, збереження лояльності клієнтів, оптимізація маркетингових витрат та підвищення конкурентоспроможності підприємства. Для досягнення поставлених завдань антикризового маркетингу підприємств залізничного машинобудування запропоновано використовувати такі методи, як: диверсифікація продукції та ринків збуту; гнучке ціноутворення; моніторинг ринку і конкурентів з використанням бенчмаркінгу; активне використання цифрового маркетингу; впровадження CRM (управління відносинами з клієнтами). Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15891 2024-01-01T00:00:00Z