https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16 Mon, 11 May 2026 03:12:56 GMT 2026-05-11T03:12:56Z https://localhost:443/retrieve/a6225f5e-57c2-46d0-9255-072ff4f656e8/image001 24.jpg https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16 https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16875 Название: Prevention, detection and investigation of criminal offenses as a direction of law enforcement activity: theoretical and legal issues Авторы: Maksymova, Anna; Varava, Volodymyr; Максимова, Анна; Варава, Володимир Краткий осмотр (реферат): It is determined that the detection and investigation of offenses is a type of law enforcement activity. The concept of “law enforcement activity” is considered, which is understood as the activity of specially authorized bodies to protect the rights and freedoms of citizens, law and order and ensure the rule of law, which is implemented in the form established by law and within the powers granted to these bodies. It is determined that the detection and investigation of offenses is carried out in the form of an inquiry, pre-trial investigation and operational-search activities. The legal principles, concepts and content of law enforcement activities for the detection and investigation of criminal offenses are disclosed. The procedure for the detection and investigation of criminal offenses in Ukraine is studied. Pre-trial investigation of criminal offenses (inquiry) is carried out in accordance with the general rules of pre-trial investigation provided for by the Criminal Procedure Code of Ukraine. The completion of the pre-trial investigation of criminal offenses is carried out in accordance with the general rules stipulated by the Criminal Procedure Code of Ukraine, taking into account the features stipulated by Article 301 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. It is proposed to bring the Criminal Procedure Code, the Laws of Ukraine “On the Prosecutor’s Office”, “On Operational and Investigative Activities” into line with the requirements of the Constitution of Ukraine (regarding the new functions of the prosecutor’s office). It is proposed to review the function of prosecution by the investigator, since the current CPC of Ukraine’s imposition on the investigator of the obligation to perform the general procedural function of prosecution is a gross mistake of the legislator. To make amendments to the CPC of Ukraine, in particular, to stop illegal activities aimed at further destroying the prosecutor’s office and law and order through direct intervention by foreign states and their representatives in the selection and placement of personnel in the prosecutor’s office, pre-trial investigation bodies and courts, which contradicts the Fundamental Law of Ukraine; to introduce the latest technologies and innovations into law enforcement activities. The development and use of automated investigator workstations (Insight investigator workstation), forensic experts workstations of various expert specialties (tracer workstation, ballistics workstation, economist workstation, phonoscopist workstation, intellectual property object research workstation, etc.) in the investigation of crimes is noteworthy. У статті визначено, що виявлення й розслідування правопорушень є видом правоохоронної діяльності. Розглянуто поняття «правоохоронна діяльність», під яким розуміють діяльність спеціально уповноважених органів щодо захисту прав і свобод громадян, правопорядку й забезпечення верховенства права, що здійснюється у формах, передбачених законом, і в межах повноважень, наданих цим органам. Установлено, що виявлення й розслідування правопорушень здійснюється у формі дізнання, досудового розслідування й оперативно-розшукової діяльності. Розкрито правові засади, поняття та зміст правоохоронної діяльності щодо виявлення й розслідування кримінальних правопорушень. Досліджено порядок виявлення й розслідування кримінальних правопорушень в Україні. Досудове розслідування кримінальних правопорушень (дізнання) проводиться відповідно до загальних правил досудового розслідування, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Завершення досудового розслідування кримінальних правопорушень здійснюється згідно із загальними правилами, визначеними Кримінальним процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 301 Кримінального процесуального кодексу України. Запропоновано привести Кримінальний процесуальний кодекс України, Закони України «Про прокуратуру», «Про оперативно-розшукову діяльність» у відповідність до вимог Конституції України (щодо нових функцій прокуратури), а також переглянути функцію підтримання обвинувачення слідчим, оскільки покладення чинним Кримінальним процесуальним кодексом України на слідчого обов’язку виконувати загальну процесуальну функцію обвинувачення є грубою помилкою законодавця. Пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема щодо припинення незаконних дій, спрямованих на подальше знищення прокуратури та правопорядку шляхом прямого втручання іноземних держав і їхніх представників у добір і розміщення кадрів у прокуратурі, органах досудового розслідування та судах, що суперечить Основному Закону України; а також запровадити новітні технології та інновації в правоохоронну діяльність. Звертається увага на необхідність розроблення й використання автоматизованих робочих місць слідчих, робочих станцій судових експертів різних спеціальностей (трасологічна станція, балістична станція, економічна станція, фоноскопічна станція, станція дослідження об’єктів інтелектуальної власності тощо) у процесі розслідування злочинів. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16875 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16855 Название: Civil-law aspects of using deepfake content in the context of copyright and personal data protection Авторы: Rezvorovych, K.; Резворович, К. Краткий осмотр (реферат): The relevance of this study stems from the rapid development of generative technologies that enable the creation of heavily modified or fully synthesised content using artificial intelligence, particularly deepfakes. Such content not only creates an illusion of authenticity but also poses a threat to the protection of intellectual property rights and personal non-property rights, giving rise to significant legal challenges in the digital environment. The aim of the article was to formulate and justify civil-law approaches to the regulation of deepfake content usage in the context of copyright and personal data protection, considering the challenges of society’s digital transformation. The study employed methods of systems analysis, legal-logical generalisation, formal legal method, and comparative legal research, considering international norms and doctrinal sources. It was established that current Ukrainian legislation does not define deepfake content as a separate legal category, and existing legal mechanisms are fragmented and do not cover all aspects of responsibility for its creation and distribution. Gaps were identified in the regulation of derivative digital works, the protection of biometric features of individuals, and the procedures for identifying violators in the context of automated content generation. The study proved that without proper regulatory response, deepfake technologies may be used as tools of manipulation, identity forgery, and digital defamation. The research emphasised the need for an interdisciplinary approach that integrates legal, technical, and ethical aspects of deepfake regulation. Special attention was given to legal liability in cases of automated content creation without direct human authorship. The importance of digital transparency and informed consent was highlighted as key principles of legal regulation. The results of the study can be used to improve national legislation and to develop international legal mechanisms in the field of artificial intelligence. Актуальність дослідження зумовлена нестримним розвитком генеративних технологій, що дають змогу створювати глибоко змінений або повністю синтезований контент за допомогою штучного інтелекту, зокрема deepfake. Такий контент не лише створює ілюзію достовірності, а й ставить під загрозу дотримання прав інтелектуальної власності й особистих немайнових прав, викликаючи суттєві правові виклики в цифровому середовищі. Мета статті полягала у формулюванні й обґрунтуванні цивільно-правових підходів до врегулювання використання deepfake-контенту в контексті авторського права та захисту персональних даних з урахуванням викликів цифрової трансформації суспільства. У межах дослідження використано методи системного аналізу, логіко-юридичного узагальнення, формально-юридичний метод, а також метод порівняльного правознавства з урахуванням міжнародних норм і доктринальних джерел. Установлено, що чинне українське законодавство не містить окремого поняття deepfake-контенту, а наявні правові механізми є фрагментарними й не охоплюють усіх аспектів відповідальності за його створення та поширення. Виявлено прогалини в регулюванні статусу похідних цифрових творів, захисту біометричних ознак особи, а також у процедурі встановлення правопорушника в умовах автоматизованої генерації контенту. Доведено, що без належного нормативного реагування deepfake-технології можуть використовуватися як інструмент маніпуляцій, підміни ідентичності й цифрової дискредитації. Дослідження підкреслило необхідність міждисциплінарного підходу, що поєднує юридичні, технічні й етичні аспекти регулювання deepfake. Особливу увагу приділено проблематиці юридичної відповідальності в разі автоматизованого створення контенту без безпосередньої участі автора. Акцент зроблено також на важливості цифрової прозорості й інформованої згоди як ключових принципів правового врегулювання. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення національного законодавства та розроблення міжнародних правових механізмів у сфері штучного інтелекту. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16855 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16836 Название: Цифрові ризики для людських прав: штучний інтелект між прогресом і безвідповідальністю Авторы: Резворович, К.; Толмачова, Ю.; Rezvorovych, K.; Tolmachova, Yu. Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовано цифрові ризики для прав людини в епоху інтенсивного впровадження штучного інтелекту, оцінено вплив ШІ на приватність, свободу вираження, ризики дискримінації та нерівність. Висвітлено проблему правової невизначеності щодо відповідальності й авторства результатів машинної творчості. Запропоновано гібридну модель регулювання з уведенням категорії «електронний агент» і надано рекомендації до змін національного законодавства. Проаналізовано практичні заходи: ідентифікацію, підзвітність систем, механізми ліцензування даних і заходи для захисту прав людини в цифровому середовищі. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16836 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16816 Название: Теоретичні та прикладні аспекти проведення оперативного кримінального аналізу Авторы: Кисельов, А.О.; Копилов, Е.В.; Телійчук, В.Г.; Худенко, Д.М. Краткий осмотр (реферат): У методичному посібнику висвітлено теоретико-правові та організаційно-тактичні аспекти здійснення кримінального аналізу, зокрема оперативного, аналітичними та оперативними підрозділами Національної поліції під час протидії кримінальним правопорушенням. В основу розробки покладено позитивний досвід роботи правоохоронних органів, зокрема підрозділів кримінальної поліції Національної поліції України. Рекомендовано для науково-педагогічних, наукових, педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти закладів вищої освіти МВС України, практичних працівників правоохоронних органів, а також для всіх, хто цікавиться проблематикою кримінального аналізу. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16816 2025-01-01T00:00:00Z