https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/3392 д.ю.н., доцент Tue, 21 Apr 2026 04:31:12 GMT 2026-04-21T04:31:12Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16307 Название: Протидія дезінформації як складова забезпечення національної безпеки України Авторы: Опацький, Роман Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16307 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15945 Название: Правове регулювання утримання непрацездатних батьків в країнах Європейського Союзу Авторы: Опацький, Роман; Opatsky, Roman Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено правове регулювання утримання непрацездатних батьків у країнах Європейського Союзу. Розглянуто законодавчі підходи до забезпечення матеріальної підтримки літніх та непрацездатних осіб з боку їхніх повнолітніх дітей, а також механізми реалізації цих обов’язків. Особливу увагу приділено порівнянню різних правових систем, включно з континентальним та англосаксонським правом, які по-різному підходять до питань сімейних обов’язків. У статті також проаналізовано роль держави в забезпеченні соціального захисту літніх людей та взаємодію приватних і публічних форм відповідальності за їх утримання. Автор розглядає ключові проблеми в цій сфері, зокрема баланс між особистими обов’язками дітей і державними гарантіями, та пропонує рекомендації для вдосконалення правового регулювання в країнах-членах ЄС. Окремо вивчається питання гендерної рівності в контексті виконання обов’язків щодо утримання батьків: в багатьох країнах ЄС більшу частину послуг за літніми дітьми забезпечують жінки. Проаналізовано практику судового розгляду справи щодо виконання обов’язків утримання батьків у різних юрисдикціях. Особливу увагу приділено соціальним, культурним та економічним факторам, які впливають на реалізацію таких обов’язків. У статті наведено приклади кращих практичних та інноваційних підходів, які можуть бути корисними для інших країн ЄС. Акцентується увага на специфіці реалізації правового регулювання в умовах транскордонної сім’ї, що стає все більш актуальним через мобільність громадян ЄС. Проаналізовано, як різні держави враховують принципи субсидіарності та пропорційності під час вирішення питання про обов’язкове утримання батьків. Дослідження висвітлює питання взаємодії національних правових норм із міжнародними стандартами, як-от Європейська соціальна хартія, а також з рекомендаціями міжнародних організацій, зокрема Ради Європи. Зроблено акцент на правових прогалинах і викликах, які застосовуються в процесі реалізації цих норм, зокрема у зв’язку з різним рівнем соціального забезпечення в державахчленах ЄС. Сформовано висновок, що правове регулювання обов’язку повнолітніх дітей утримувати непрацездатних батьків у країнах Європейського Союзу значно варіюється. Проте в усіх країнах зберігаються моральні зобов’язання дітей піклуватися про своїх батьків, що відображає глибоко вкорінені сімейні цінності та традиції. The article examines the legal regulation of the maintenance of incapacitated parents in the countries of the European Union. Legislative approaches to ensuring material support for elderly and incapacitated persons by their adult children, as well as mechanisms for implementing these obligations, are considered. Particular attention is paid to a comparison of different legal systems, including continental and Anglo-Saxon law, which approach issues of family responsibilities differently. The article also analyzes the role of the state in ensuring social protection of the elderly and the interaction of private and public forms of responsibility for their maintenance. The authors address key issues in this area, in particular, the balance between the personal responsibilities of children and state guarantees, and offer recommendations for improving legal regulation in the EU member states. The issue of gender equality in the context of fulfilling parental maintenance obligations is separately considered, after which in many EU countries the majority of services for elderly children are provided by women. The practice of judicial consideration of cases on the fulfillment of parental maintenance obligations in different jurisdictions is analyzed. Particular attention is paid to social, cultural and economic factors that influence the implementation of such obligations. The article provides examples of best practical and innovative approaches that may be useful for other EU countries. The focus is on the specifics of the implementation of legal regulation in the context of a crossborder family, which is becoming increasingly relevant due to the mobility of EU citizens. It is analyzed how different states take into account the principles of subsidiarity and proportionality when resolving the issue of mandatory parental maintenance. The study highlights the issue of the interaction of national legal norms with international standards, such as the European Social Charter, as well as with the recommendations of international organizations, in particular the Council of Europe. The emphasis is placed on legal gaps and challenges that apply in the process of implementing these norms, in particular in connection with the different levels of social security in the EU Member States. It is concluded that the legal regulation of the obligation of adult children to support their disabled parents in the countries of the European Union varies significantly. However, in all countries the moral obligation of children to take care of their parents remains, which reflects deeply rooted family values and traditions Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15945 2024-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15888 Название: Juvenile police mediator as a way to prevent bullying in school educational institutions Авторы: Opatskyi, Roman; Опацький, Роман Краткий осмотр (реферат): The article is devoted to solving the problem of bullying prevention in schools through the use of juvenile police mediation. It has been found that in the conditions of war, children are subjected to psychological pressure and stress, psychological stress as a result of direct experience or observation of war events, shooting, bombing, destruction of their homes, change of residence, etc. All this complicates the standard mechanisms of prevention and regulation of bullying in schools and contributes to the increase of cases of bullying. It is also determined that bullying in an educational institution leads to significant social and psychological consequences for all parties to this process: the offender (bully), the victim (victim), observers. Problems were identified, according to which there is currently no mechanism for overcoming the negative consequences that the participants (offender and victim) receive as a result of bullying. It has been established that the victim, as well as the perpetrator, witnessing bullying can have a negative impact on mental and emotional health, causing stress, anxiety and even leading to serious consequences such as depression or suicidal thoughts. The consequences of bullying can go far beyond the boundaries of the educational institution and affect the immediate environment of the child, his future life. The implementation of such a tool as mediation in the activities of juvenile police officers is proposed, the main idea of which is to give the participants of the conflict an opportunity to meet and try to find a compromise, resolve the situation and settle the conflict through dialogue and cooperation, after solving the offense in the legal field. It was determined that the police mediator can also be an active link in creating a system of encouraging compliance with the rules and creating positive mechanisms for controlling the situation at school, aimed at preventing conflicts. Статтю присвячено вирішенню проблематики профілактики булінгу в шкільних закладах освіти шляхом застосування ювенальними поліцейськими медіації. З’ясовано, що в умовах війни діти зазнають психологічний тиск та стрес, психологічне напруження внаслідок безпосереднього досвіду чи спостереження воєнних подій, стрільби, бомбардувань, руйнування своїх домівок чи зміни місця проживання. Все це ускладнює стандартні механізми профілактики та врегулювання булінгу в школах та сприяє посиленню його випадків. Також визначено, що булінг (цькування) в закладі освіти призводить до значних соціальних і психологічних наслідків для всіх сторін цього процесу: кривдника (булера), потерпілого (жертви), спостерігачів. Виявлено проблеми, згідно з якими на сьогодні відсутній механізм подолання негативних наслідків, які отримують учасники (кривдник та потерпіла особа) внаслідок вчинення булінгу. Установлено, що потерпіла особа, а також кривдник, свідки вже вчиненого булінгу можуть в подальшому отримувати негативний вплив на психічне та емоційне здоров’я – стрес, тривогу, депресія чи суїцидальні думки. Наслідки булінгу можуть виходити далеко за межі закладу освіти та впливати на найближче оточення дитини та на її майбутнє життя. Запропоновано впровадження в діяльність ювенальних поліцейських такого інструменту як медіації, основна ідея якої полягає в тому, щоб дати можливість учасникам конфлікту зустрітися та спробувати знайти компроміс, вирішити ситуацію та врегулювати конфлікт шляхом діалогу та співпраці, проте після вирішення правопорушення в правовому полі. Визначено, що поліцейський-медіатор також може бути активною ланкою у створенні системи заохочення дотримання правил та створення позитивних механізмів контролю за ситуацією в школі, спрямованих на попередження конфліктів Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15888 2024-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15799 Название: Зарубіжний досвід діяльності правоохоронних органів щодо реагування на випадки насильства за ознакою статі в умовах воєнного стану Авторы: Опацький, Роман; Кобко, Євген; Opatsky, Roman; Kobko, Yevhen Краткий осмотр (реферат): Досліджено зарубіжний досвід діяльності правоохоронних органів щодо реагування на випадки насильства за ознакою статі в умовах збройних конфліктів. Проаналізовано міжнародні практики та моделі взаємодії поліції, соціальних служб та громадських організацій, спрямовані на захист прав постраждалих та профілактику гендерного насильства. Розглянуто нормативні акти та політики таких організацій, як ООН та ЄС, котрі встановлюють стандарти для попередження та протидії насельництву в умовах кризових ситуацій. Особливу увагу приділено адаптації успішних зарубіжних методів до умов України, яка перебуває в умовах збройного конфлікту. Проаналізовано роль правоохоронних органів у забезпеченні безпеки жертв, а також ефективність програм соціальної реабілітації та психосоціальної підтримки, що реалізуються за кордоном. Запропоновано рекомендації щодо запровадження міжнародних стандартів і найкращих практик в українських реаліях для покращення взаємодії між державними органами, громадськими структурами та міжнародними організаціями. Дослідження підкреслює важливість інтеграції гендерного аспекту у сферу забезпечення правопорядку для створення більш стійкої та справедливої системи захисту прав людини. Розглянуто також питання підвищення кваліфікації та підготовки працівників правоохоронних органів до роботи в умовах збройного конфлікту та кризових ситуацій. Акцентовано на необхідності створення спеціалізованих підрозділів і програм навчання, орієнтованих на роботу з випадками насильства за ознакою статі, що допоможе забезпечити швидке та чутливе реагування на потреби постраждалих. Представлені матеріали дослідження можуть стати ресурсом для науковців, законодавців і практиків, які працюють над вдосконаленням системи протидії гендерному насильству та покращенням умов захисту прав людини в Україні. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення національної правової бази та розробки практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів у боротьбі з гендерним насильством. The article examines the foreign experience of law enforcement agencies in the field of responding to cases of gender-based violence in armed conflicts. International practices and models of interaction between the police, social services and public organizations aimed at protecting the rights of victims and preventing gender-based violence were analyzed. The normative acts and policies of such organizations as the UN and the EU, which establish standards for prevention and countermeasures against the population in crisis situations, are considered. Special attention is paid to the adaptation of successful foreign methods to the conditions of Ukraine, which is in the midst of an armed conflict. The role of law enforcement agencies in ensuring the safety of victims, as well as the effectiveness of social rehabilitation and psychosocial support programs implemented abroad, are analyzed. Recommendations are offered for the introduction of international standards and best practices in Ukrainian realities to improve interaction between state bodies, public structures and international organizations. The study highlights the importance of gender mainstreaming in law enforcement to create a more sustainable and fair human rights protection system. The issue of professional development and training of law enforcement officers to work in armed conflict and crisis situations was also considered. Particular attention is paid to the need to create specialized units and training programs focused on working with cases of gender-based violence, which will help ensure a quick and sensitive response to the needs of victims. As a result, the materials of the article can become a resource for scientists, legislators and practitioners who work on improving the system of combating gender violence and improving the conditions for the protection of human rights in Ukraine. The results of the study can be used to improve the national legal framework and develop practical recommendations for improving the effectiveness of law enforcement agencies in the fight against genderbased violence. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/15799 2024-01-01T00:00:00Z