https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/56 Administrative Law. Administrative activity Thu, 09 Jul 2026 21:04:58 GMT 2026-07-09T21:04:58Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16955 Название: Особливості реалізації повноважень національною поліцією України в умовах воєнного стану Авторы: Богоніс, Володимир; Bohonis, Volodymyr Краткий осмотр (реферат): Розглянуто особливості реалізації повноважень Національної поліції України в умовах воєнного стану, уведеного у зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації. Акцентовано на трансформації всіх функцій поліції як ключового елемента системи національної безпеки, що поєднує традиційні завдання з новими напрямами діяльності, зокрема у сфері цивільного захисту та оборони. Визначено особливості реалізації повноважень Національною поліцією України саме в умовах воєнного стану. Охарактеризовано діяльність органів Національної поліції України як таку, що набуває комплексного та динамічного характеру, – це зумовлюється постійною зміною безпекового середовища, характеру загроз та потреб суспільства. Поліцейські повноваження трансформуються відповідно до викликів воєнного часу, поєднуючи правоохоронні, безпекові, гуманітарні та оборонні функції. При цьому ключовим залишається дотримання принципів законності, пропорційності та обґрунтованості втручання у права і свободи людини. Окреслено організаційні та соціальні трансформації, що супроводжують діяльність поліції: створення нових підрозділів, участь в евакуації населення, охороні критично важливих об’єктів, забезпеченні комендантської години та протидії диверсійним загрозам. Особливу увагу приділено балансу між посиленими повноваженнями та дотриманням прав і свобод громадян, що є ключовим чинником довіри суспільства до правоохоронних органів. Надано визначення поняттю «сутність реалізації повноважень Національною поліцією України в умовах воєнного стану», що запропоновано розглядати як специфічний характер та зміст здійснення поліцейської діяльності, визначений правовим режимом воєнного стану, що передбачає розширення повноважень, модифікацію методів діяльності, тимчасове обмеження окремих прав і свобод громадян, а також посилену координацію з військовим командуванням із метою забезпечення національної безпеки, публічного порядку та захисту життєво важливих інтересів суспільства і держави в умовах підвищеної загрози. The article examines the peculiarities of the implementation of the powers of the National Police of Ukraine in the conditions of martial law introduced in connection with the full-scale invasion of the russian federation. In general, the article focuses on the transformation of all functions of the police as a key element of the national security system, which combines traditional tasks with new areas of activity, in particular in the field of civil protection and defense. The specifics of the exercise of powers by the National Police of Ukraine in the conditions of martial law have been determined. The activities of the National Police of Ukraine are characterized as becoming complex and dynamic, which is caused by a constant change in the security environment, the nature of threats and the needs of society. Police powers are being transformed to meet the challenges of wartime, combining law enforcement, security, humanitarian and defense functions. At the same time, the key is to observe the principles of legality, proportionality and reasonableness of interference with human rights and freedoms, The organizational and social transformations that accompany police activities are outlined: the creation of new units, participation in the evacuation of the population, protection of critically important objects, curfew enforcement, and countering sabotage threats. Special attention was paid to the balance between enhanced powers and observance of the rights and freedoms of citizens, which is a key factor in public trust in law enforcement agencies. The concept of «the essence of the exercise of powers by the National Police of Ukraine under martial law» is defined as the specific nature and content of police activity determined by the legal regime of martial law, which provides for the expansion of powers, modification of methods of activity, temporary restriction of individual rights and freedoms of citizens, as well as enhanced coordination with the military command, with the aim of ensuring national security, public order and protection of the vital interests of society and the state in conditions of increased threat. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16955 2026-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16954 Название: Окремі аспекти адміністративно-правової характеристики суб’єктів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення Авторы: Гребененко, Ірина; Hrebenenko, Iryna Краткий осмотр (реферат): Воєнна агресія росії проти України з 2022 р. актуалізувала питання мобілізаційної готовності держави та ефективності адміністративно-правових механізмів забезпечення обороноздатності. В умовах воєнного стану, який триває уже четвертий рік поспіль, особливого значення набула норма ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка встановлює відповідальність за порушення законодавства у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації [2]. Ця норма передбачає адміністративну відповідальність, однак її практичне застосування породжує низку питань щодо суб’єктивного складу правопорушення, доказування факту порушення (особливо це стосується процедури вручення повістки) та меж застосування адміністративної відповідальності. Проаналізовано зміст вищезгаданої норми, досліджено відмежування загального і спеціального суб’єктів адміністративного правопорушення, проблеми доказування, особливості правозастосування у воєнний період, а також тенденцію судової практики за 2024–2025 рр. Здійснено аналіз нормативної бази, яка визначає обов’язки у сфері мобілізації, окреслено типові помилки й підстави для скасування постанов про притягнення особи до адміністративної відповідальності, проблеми доказування у справах зазначеної категорії. На підставі аналізу судової практики виявлено ключові помилки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) у визначенні суб’єкта відповідальності та документальному оформленні протоколів. Досліджено питання правового регулювання процедурних вад вручення повісток, колізій між нормами підзаконних актів, а також недосконалості фіксації вручення повісток у цифрових реєстрах. Значна частина дослідження спрямована на аналіз доказової бази, оскільки суди систематично наголошують на необхідності документального підтвердження вручення повістки належному суб’єкту, належного оформлення військово-облікових документів, обов’язковості фіксації повідомлення працівниками підприємств тощо. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства і практики притягнення до відповідальності з метою забезпечення дотримання балансу між мобілізаційною дисципліною та правами фізичних і посадових осіб шляхом надання нормативного визначення спеціального суб’єкта. Russia’s military aggression against Ukraine since 2022 has actualized the issue of the state's mobilization readiness and the effectiveness of administrative and legal mechanisms for ensuring defense capability for all times of our country’s independence. In the conditions of martial law, which has been going on for the 4th year in a row, the norm of Article 210-1 of the Code of Ukraine on administrative offenses, which establishes responsibility for violations of legislation in the field of defense, mobilization training and mobilization, has acquired special significance. This norm provides for administrative liability, but its practical application raises a number of questions regarding the subjective composition of the offense, proof of the fact of the violation (this especially applies to the procedure for serving a summons) and the limits of application of administrative liability. This article analyzes the content of the norm, investigates the nature, delimitation of the general and special subject of an administrative offense, the problems of proof, the peculiarities of law enforcement in the wartime period, as well as the trend of judicial practice for 2024–2025. An analysis of the regulatory framework that defines responsibilities in the field of mobilization has been carried out, typical errors and grounds for canceling decisions on bringing a person to administrative responsibility, problems of proof in cases of this category of cases have been outlined. On the basis of the analysis of judicial practice, key errors of territorial recruitment and social support centers in the determination of the subject of responsibility and the documentation of the protocols were revealed. The problem of legal regulation of procedural defects in the service of summonses, conflicts between the norms of by-laws, as well as the imperfection of fixing the service of summonses in digital registers has been investigated. A large part of the article is aimed at researching the evidence base, as the courts systematically emphasize the need for documentary confirmation of the delivery of the summons to the proper subject, the proper registration of military accounting documents, the obligation to record the notice by employees of enterprises, etc. Recommendations on improving the legislation and the practice of bringing to responsibility are proposed in order to ensure the balance between mobilization discipline and the rights of individuals and officials by providing a normative definition of a special subject. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16954 2026-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16951 Название: Administrative and legal principles of control over the circulation of weapons by the National Police under martial law Авторы: Sobakar´, Andrii; Собакарь, Андрій Краткий осмотр (реферат): The article provides a comprehensive analysis of the administrative and legal foundations of arms circulation control exercised by the National Police of Ukraine under the legal regime of martial law. It substantiates that the full-scale armed aggression of the Russian Federation against Ukraine has caused a profound transformation of state control mechanisms in the field of firearms, ammunition, and explosive materials circulation, which necessitates a reassessment of their theoretical and practical principles. The study determines that administrative and legal control over arms circulation constitutes a system-forming element of ensuring public safety and national security, combining permissive, supervisory, and preventive activities of the National Police. The author analyzes the current regulatory framework governing arms circulation in Ukraine, including legislation on the legal regime of martial law, subordinate normative acts of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, as well as the role of the Unified Weapons Register as a key instrument of digitalization of administrative control. Particular attention is paid to the powers of the National Police in implementing the permit system, inspecting compliance with firearms storage requirements, applying administrative coercive measures, and integrating arms control with preventive policing activities under martial law. The article identifies the main problems affecting the effectiveness of administrative and legal control, including the increase in illegal arms trafficking due to the leakage of weapons from combat zones, inconsistencies in regulatory provisions, limited material and human resources of law enforcement agencies, and heightened risks to the personal safety of police officers. The author substantiates the need to improve administrative and legal mechanisms for arms circulation control, strengthen interagency and international cooperation, and develop scientifically grounded recommendations aimed at ensuring effective control both during martial law and in the post-war period. У статті здійснено комплексний аналіз адміністративно-правових засад контролю за обігом зброї, що реалізується Національною поліцією України в умовах дії правового режиму воєнного стану. Обґрунтовано, що повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України зумовила суттєву трансформацію механізмів державного контролю у сфері обігу вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових речовин, що потребує переосмислення їх теоретичних і практичних засад. Визначено, що адміністративно-правовий контроль за обігом зброї є системоутворюючим елементом забезпечення публічної безпеки та національної безпеки, який поєднує дозвільну, наглядову та превентивну діяльність органів Національної поліції. Проаналізовано нормативно-правову базу регулювання обігу зброї в Україні, зокрема положення законодавства про правовий режим воєнного стану, відомчі нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ України, а також роль Єдиного реєстру зброї як інструменту цифровізації адміністративного контролю. Окрему увагу приділено повноваженням Національної поліції у сфері здійснення дозвільної системи, перевірки умов зберігання зброї, застосування заходів адміністративного примусу та інтеграції контролю за обігом зброї з превентивною діяльністю в умовах воєнного стану. У статті виявлено основні проблеми реалізації адміністративно-правового контролю, зокрема зростання незаконного обігу зброї внаслідок її витоку із зони бойових дій, неузгодженість нормативно-правового регулювання, обмеженість ресурсів правоохоронних органів та підвищені ризики для безпеки поліцейських. Обґрунтовано необхідність удосконалення адміністративноправових механізмів контролю за обігом зброї, посилення міжвідомчої та міжнародної співпраці, а також вироблення науково обґрунтованих рекомендацій для забезпечення ефективного контролю в післявоєнний період. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16951 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16950 Название: Перспективи функціонування територіальних громад у післявоєнний період Авторы: Дзюба, Ірина; Dzyuba, Iryna Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена комплексному аналізу післявоєнного відновлення територіальних громад України, які зіштовхнулися з масштабними інфраструктурними руйнуваннями, демографічними змінами та зростанням соціальних потреб. Розглянуто проблеми недостатньої фінансової, управлінської та кадрової спроможності, що ускладнюють реалізацію програм відбудови. Наголошено на важливості формування довгострокових стратегій розвитку, спрямованих на модернізацію інфраструктури, цифровізацію управління, підтримку місцевого бізнесу та інтеграцію внутрішньо переміщених осіб. Акцентовано на ролі міжнародної підтримки як чинника, що посилює можливості громад у реалізації проєктів. Підкреслено, що ефективне відновлення можливе лише за умови поєднання внутрішнього потенціалу, зовнішніх ресурсів та активної участі населення у процесах ухвалення рішень, що забезпечить стійкий розвиток громад у післявоєнний період. The article examines the key challenges and prospects for the post-war recovery of Ukraine’s territorial communities, which, in the context of decentralization reform, have gained expanded powers and become the main actors in local development. It is emphasized that the war has caused large-scale destruction of critical, social, and economic infrastructure, changes in the demographic structure, and an increased burden on the social services system. In these conditions, the effectiveness of communities largely depends on their institutional capacity, ability to adapt management models, and mobilize internal and external resources. Scientific approaches to the transformation of local self-government are analyzed, in particular the importance of strategic planning, infrastructure modernization, human resource development, and strengthening partnerships with state bodies, business, international organizations, and the public. It is emphasized that reconstruction should be viewed not as a return to the pre-war state, but as an opportunity for structural modernization of the economy, the introduction of innovative management solutions, and the expansion of digital services. Special attention is paid to issues of social reintegration of the population, support for internally displaced persons and veterans, restoration of small and medium-sized businesses, and creation of a favorable investment environment. It has been determined that the key conditions for sustainable development are the combination of the internal management potential of communities with external financial and expert support, the formation of transparent resource management mechanisms, and ensuring public participation. The authors conclude that the post-war period will be a time of deep transformation for local communities, and its success will depend on comprehensive solutions, coordination between all development actors, and the ability of communities to integrate reconstruction processes with a strategic vision for the future. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16950 2025-01-01T00:00:00Z