https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/6949 Fri, 10 Jul 2026 10:29:47 GMT 2026-07-10T10:29:47Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16950 Название: Перспективи функціонування територіальних громад у післявоєнний період Авторы: Дзюба, Ірина; Dzyuba, Iryna Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена комплексному аналізу післявоєнного відновлення територіальних громад України, які зіштовхнулися з масштабними інфраструктурними руйнуваннями, демографічними змінами та зростанням соціальних потреб. Розглянуто проблеми недостатньої фінансової, управлінської та кадрової спроможності, що ускладнюють реалізацію програм відбудови. Наголошено на важливості формування довгострокових стратегій розвитку, спрямованих на модернізацію інфраструктури, цифровізацію управління, підтримку місцевого бізнесу та інтеграцію внутрішньо переміщених осіб. Акцентовано на ролі міжнародної підтримки як чинника, що посилює можливості громад у реалізації проєктів. Підкреслено, що ефективне відновлення можливе лише за умови поєднання внутрішнього потенціалу, зовнішніх ресурсів та активної участі населення у процесах ухвалення рішень, що забезпечить стійкий розвиток громад у післявоєнний період. The article examines the key challenges and prospects for the post-war recovery of Ukraine’s territorial communities, which, in the context of decentralization reform, have gained expanded powers and become the main actors in local development. It is emphasized that the war has caused large-scale destruction of critical, social, and economic infrastructure, changes in the demographic structure, and an increased burden on the social services system. In these conditions, the effectiveness of communities largely depends on their institutional capacity, ability to adapt management models, and mobilize internal and external resources. Scientific approaches to the transformation of local self-government are analyzed, in particular the importance of strategic planning, infrastructure modernization, human resource development, and strengthening partnerships with state bodies, business, international organizations, and the public. It is emphasized that reconstruction should be viewed not as a return to the pre-war state, but as an opportunity for structural modernization of the economy, the introduction of innovative management solutions, and the expansion of digital services. Special attention is paid to issues of social reintegration of the population, support for internally displaced persons and veterans, restoration of small and medium-sized businesses, and creation of a favorable investment environment. It has been determined that the key conditions for sustainable development are the combination of the internal management potential of communities with external financial and expert support, the formation of transparent resource management mechanisms, and ensuring public participation. The authors conclude that the post-war period will be a time of deep transformation for local communities, and its success will depend on comprehensive solutions, coordination between all development actors, and the ability of communities to integrate reconstruction processes with a strategic vision for the future. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16950 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16949 Название: Відповідність законодавчої дефініції терміно-поняття «правова прогалина» положенням сучасних теорій прогалин у законодавстві, юридичної техніки, а також потребам юридичної практики Авторы: Сердюк, Ігор; Serdiuk, Ihor Краткий осмотр (реферат): При підготовці статті автор визначив за мету оцінити зміст термінопоняття «правова прогалина», розкритого суб’єктом законотворчості у ч. 1 ст. 65 Закону України «Про правотворчу діяльність», на предмет його відповідності положенням сучасних теорій прогалин у законодавстві, юридичної техніки, а також потребам юридичної практики. На основі аналізу визначення цього термінопоняття обґрунтована необхідність внесення змін до чч. 1-3 ст. 65 вищезгаданого нормативно-правового акта вищої юридичної сили. Запропоновано їх нову редакцію, а також нову назву Розділу XI. ПРОГАЛИНИ В ЗАКОНОДАВСТВІ ТА КОЛІЗІЇ НОРМ ПРАВА І ЇХ УСУНЕННЯ/ПОДОЛАННЯ цього закону. When preparing the article, the author set the goal of assessing the content of the term “legal gap”, disclosed by the actor of lawmaking in Part 1 of Article 65 of the Law of Ukraine “On Lawmaking Activity”, for its compliance with the provisions of modern theories of gaps in legislation, legal techniques, and the needs of legal practice. Based on the analysis of the definition of this term, the author has justified the need to amend Parts 1-3 of Article 65 of the aforementioned regulatory legal act of higher legal force. Their new wording has been proposed, as well as a new title for Section XI. GAPS IN LEGISLATION AND COLLISIONS OF LEGAL RULES AND THEIR ELIMINATION/OVERCOMING of this law. «Article 65. Elimination of gaps in legislation or their overcoming: 1. A gap in legislation is a complete or partial absence of a legal rule necessary for the regulation of public relations in the sources of objective law defined by parts 2-3 of Article 9 of this Law. 2. In the event of a gap in legislation being identified, the relevant actor of law-making activity is obliged to adopt (issue) a regulatory legal act that eliminates it, an act of the same type that contains the gap. Elimination of a gap in legislation by adopting (issuing) a regulatory legal act of lower legal force is not allowed. 3. To overcome a gap in legislation, the court may apply in cases provided for by law: 1) analogy of legal act – by applying to unregulated public relations the provisions of the law that regulates similar public relations; 2) analogy of law – by applying general and special principles of law to social relations not regulated by regulatory legal acts». Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16949 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16947 Название: Особливостi вiдповiдальностi за шкоду, заподіяну із використанням штучного iнтелекту Авторы: Лещенко, Дмитро; Leshchenko, Dmytro Краткий осмотр (реферат): У статті розглядається питання відповідальності за шкоду, заподіяну із використанням штучного інтелекту. Охарактеризовано процес врегулювання штучного інтелекту у ЄС та наведено основні риси спеціального нормативного акта – EU AI Act – прийнятого у 2024 році та присвяченого гармонізованим правилам використання штучного інтелекту. Зазначено, що в Україні у 2020 році була прийнята Концепція розвитку штучного інтелекту, яка подальшого розвитку не отримала і не трансформувалась у спеціальний закон чи підзаконні акти, що б врегульовували використання ШІ в Україні. У дослідженні наведено основні види відповідальності за шкоду, заподіяну із використанням штучного інтелекту. Наголошується на особливостях встановлення факту вини розробників, операторів та користувачів штучного інтелекту. Звертається увага на окремі моменти, яким варто приділяти увагу при притягненні винних осіб до відповідальності, а також на необхідності розробки перспективного законодавства України відповідно до існуючих міжнародних стандартів. This article examines the issue of liability for harm caused through the use of artificial intelligence. The process of artificial intelligence regulation in the EU is characterized, and the main features of the special regulatory act – the EU AI Act – adopted in 2024 and dedicated to harmonized rules for the use of artificial intelligence are presented. It is noted that Ukraine adopted the Concept for the Development of Artificial Intelligence in 2020, which has not received further development and has not been transformed into a special law or secondary legislation that would regulate the use of AI. The main types of liability for harm caused through the use of artificial intelligence are outlined. Emphasis is placed on the peculiarities of establishing fault on the part of developers, operators, and users of artificial intelligence. Attention is drawn to specific aspects that should be considered when holding responsible parties accountable, as well as on the need to develop prospective Ukrainian legislation, in compliance with existing international standards. Based on the analysis, it is emphasized that criminal and civil liability for harm from the use of AI is a reality of partly modern, but to a greater extent promising international legislation, with a tendency to strengthen the protection of victims through simplification of proof, mandatory insurance, and increased requirements for transparency and risk management for developers, operators, and users of AI. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16947 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16943 Название: До питання визначення принципів адміністративного процесу Авторы: Чалик, Вадим; Chalyk, Vadym Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена здійсненню комплексного аналізу сучасного розуміння принципів адміністративного процесу та визначенню їх значення в діяльності органів публічної влади. Наголошено, що ефективність адміністративного процесу безпосередньо залежить від правильного застосування його фундаментальних засад, які забезпечують впорядкованість, прозорість і передбачуваність управлінських рішень. Визначено, що дослідження принципів, передбачених у ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається як інструмент оцінки якості державного управління та чинник подальшого реформування адміністративного судочинства. Підкреслюється міжгалузевий характер адміністративного процесу, що ґрунтується не лише на адміністративно-правових нормах, а й передбачається у положеннях конституційного та міжнародного права, зокрема Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Автором встановлено, що принципи визначають орієнтири правозастосування, формують концептуальний зміст адміністративних процедур і забезпечують баланс між інтересами держави та правами громадян. У статті узагальнено наукові підходи до класифікації цих принципів, зокрема поділ на загальні, галузеві, спеціальні та інституційні. Особлива увага приділяється дослідженню впливу практики Європейського суду з прав людини, яка формує стандарти справедливого судочинства, гарантує дотримання розумних строків, обґрунтованість та вмотивованість судових рішень і посилює контроль за виконанням покладених функцій на посадових осіб. The article is devoted to a comprehensive analysis of the modern understanding of the principles of administrative process and their role in the functioning of public authority. It is emphasized that the effectiveness of the administrative process is largely determined by the quality of processing and the correct application of its fundamental principles, which ensure the orderliness of the activities of executive bodies, local selfgovernment, and other subjects of public administration. The content of the principles of administrative justice enshrined in Part 3 of Article 2 of the Code of Administrative Procedure of Ukraine is revealed, and their importance for assessing the effectiveness of state institutions is emphasized. The study emphasizes the interdisciplinary nature of the administrative process, which is based not only on administrative and legal norms, but also on the provisions of constitutional and international law, in particular the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. It is shown that principles serve as fundamental guidelines that determine the order of exercise of authority and ensure the legality, transparency, and fairness of administrative procedures. Scientific approaches to the classification of principles are summarized, in particular their division into general, sectoral, special, and institutional principles. Particular attention is paid to the impact of the European Court of Human Rights practice on the development of Ukrainian administrative proceedings. It is noted that European Court of Human Rights decisions shape standards of fair trial, determine requirements for the reasoning of decisions, reasonable time limits for their adoption, and effective control over the activities of public authorities. The integration of these approaches into national legislation contributes to increasing legal certainty and strengthening the principle of the rule of law. It is concluded that the principles of administrative proceedings play a key role in ensuring the stability of the legal order, building citizens’ trust in the state, and bringing Ukraine closer to European standards of public administration. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16943 2025-01-01T00:00:00Z