https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/97 Scientific articles Sat, 11 Jul 2026 20:39:35 GMT 2026-07-11T20:39:35Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16964 Название: Реалізація ветеранської політики: досвід США Авторы: Чернобук, Валентина; Chernobuk, Valentyna Краткий осмотр (реферат): Зазначено, що реінтеграція ветеранів у суспільство є одним із найбільших викликів, із якими стикається Україна в результаті російсько-української війни. Успішна реінтеграція ветеранів має вирішальне значення для соціальної стабільності, економічного розвитку та національної безпеки. Розглянуто американську систему реінтеграції ветеранів, що охоплює соціальні, економічні, медичні та психологічні заходи, спрямовані на сприяння поверненню військовослужбовців та ветеранів до цивільного життя. Військові соціальні працівники надають професійну підтримку військовослужбовцям усіх рангів, ветеранам війни та їхнім сім’ям. Акцентовано на важливості врахування досвіду інших країн та інтегрування його у вітчизняну практику – це є необхідним для того, щоб такі цінності, як честь і гідність, патріотизм та любов до країни, виражені ветеранами війни, стали одними з найважливіших цінностей сучасного українського суспільства. This article demonstrates that the reintegration of veterans into society is one of the greatest challenges facing Ukraine following the russian-Ukrainian war. Successful reintegration of veterans is crucial for social stability, economic development, and national security. The experience of the United States with its long-standing veterans support system serves as a valuable example that can be analyzed and adapted to Ukrainian society. The article examines the American system of veteran reintegration, which encompasses social, economic, medical, and psychological measures aimed at facilitating the return of servicemembers and veterans to civilian life. Military social workers provide professional support to servicemembers of all ranks, war veterans, and their families. Furthermore, the article analyzes how the existing veteran social welfare system operates independently of general population social programs and how it is systematically structured. It addresses the key principles of veteran reintegration in the United States, mechanisms to promote entrepreneurship, incentives for employers to hire veterans, and cross-sector partnerships. Particular attention is paid to the analysis of the regulatory and legal framework for programs such as the Work Opportunity Tax Credit (WOTC) and workplace adaptations for veterans with disabilities. Problems within the Ukrainian reintegration system have been identified, including insufficient financial support, limited access to education, psychological barriers, lack of information, and uneven regional development. The reintegration of veterans into society is one of Ukraine’s key challenges. Successful adaptation is crucial for combat veterans and ensures social stability, economic development, and national security. It has been suggested that U.S. practices, particularly in the area of business support, could serve as a foundation for increasing economic activity and improving the quality of life for Ukrainian veterans. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16964 2026-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16963 Название: Факультативні умови трудового договору як механізм балансу інтересів працівника і роботодавця Авторы: Золотухіна, Лілія; Zolotukhina, Liliia Краткий осмотр (реферат): Здійснено комплексний науково-правовий аналіз факультативних умов трудового договору як важливого інструменту індивідуалізації трудових правовідносин та забезпечення балансу інтересів працівника і роботодавця в умовах трансформації ринку праці. Обґрунтовано, що факультативні умови, не будучи обов’язковими для виникнення трудових правовідносин, після включення до трудового договору набувають обов’язкової юридичної сили та істотно впливають на обсяг трудових прав і обов’язків сторін. Досліджено співвідношення імперативних і диспозитивних засад трудового права, акцентовано увагу на проблемі псевдодиспозитивності факультативних умов, через що формальна згода працівника фактично маскує економічну та організаційну нерівність сторін трудового договору. Проаналізовано судову практику Верховного Суду щодо допустимості змісту індивідуального трудового договору, співвідношення факультативних та колективно-договірних умов праці, а також правових наслідків включення до трудового договору умов, що погіршують становище працівника, як порівняти із законодавством. Особливу увагу приділено аналізу рішень Верховного Суду щодо умов про випробування, матеріальну відповідальність, додаткові підстави припинення трудового договору та односторонньої зміни умов праці. Застосовано порівняльно-правовий метод із залученням міжнародного досвіду, зокрема стандартів Міжнародної організації праці, практики Суду Європейського Союзу та доктрини несправедливих (unconscionable) умов у праві країн загального права. Сформульовано висновок про необхідність доктринального та нормативного уточнення меж допустимості факультативних умов трудового договору з метою недопущення зловживань свободою договору, посилення гарантій захисту трудових прав працівника та забезпечення реального, а не декларативного балансу інтересів сторін трудових правовідносин. The article is devoted to a comprehensive legal analysis of optional (facultative) terms of the employment contract as an instrument for balancing the interests of the employee and the employer in modern labor relations. The relevance of the study is determined by the growing role of individual contractual regulation in labor law, especially under conditions of labor market flexibility, digitalization of work processes, and the functioning of labor relations during extraordinary legal regimes, including martial law. In Ukrainian labor law doctrine, the issue of the content of the employment contract has traditionally been considered through the prism of mandatory (essential) terms established by legislation. At the same time, optional terms of the employment contract, which arise from the agreement of the parties and specify or supplement statutory provisions, remain insufficiently systematized and conceptually underdeveloped. This situation creates legal uncertainty both for employees, who may face unjustified restrictions of their labor rights, and for employers, who risk having such contractual terms declared invalid by courts. The purpose of this article is to determine the legal nature of optional terms of the employment contract, to identify their place in the structure of contractual regulation of labor relations, and to assess their role in ensuring a fair balance of interests between the parties to the employment contract. The study also aims to formulate proposals for improving labor legislation in terms of regulating optional contractual conditions. The methodological basis of the research includes general scientific and special legal methods, in particular: dialectical, formal-logical, systemic-structural, comparative-legal, and doctrinal analysis. Judicial practice of the Supreme Court of Ukraine, acts of international organizations, and foreign legal doctrine are used as empirical and comparative material. The article substantiates that optional terms of the employment contract should not be perceived solely as a manifestation of contractual freedom. Instead, they represent a specific legal mechanism that operates within the limits of labor law principles, primarily the principle of protection of the employee as the weaker party to labor relations. It is argued that optional terms may perform both a positive and a negative function: on the one hand, they allow adapting labor relations to the individual needs of the parties; on the other hand, they may serve as a tool for shifting entrepreneurial risks to the employee or for indirectly limiting statutory labor guarantees. Particular attention is paid to the analysis of judicial practice of the Supreme Court of Ukraine, which demonstrates a tendency to assess optional terms of employment contracts through the criterion of admissibility of restriction of labor rights. The article analyzes court decisions in which contractual clauses concerning probation periods, non-compete obligations, additional grounds for dismissal, and extended working time regimes were evaluated. It is emphasized that the Supreme Court consistently proceeds from the priority of labor legislation over contractual terms and invalidates provisions that worsen the employee’s legal position compared to statutory standards. The article also examines international approaches to regulating optional terms of employment contracts. In particular, reference is made to the standards of the International Labour Organization, which emphasize the inadmissibility of contractual clauses that undermine decent work standards. The experience of European Union countries and the doctrine of European labor law are analyzed, where optional terms are allowed only within clearly defined legal boundaries and under effective judicial control. The works of leading labor law scholars highlight that the expansion of individual contractual regulation must be accompanied by enhanced protective mechanisms for employees. Based on the conducted analysis, the author concludes that Ukrainian labor legislation lacks a clear conceptual framework for regulating optional terms of employment contracts. This gap leads to inconsistent application of the law and increases the number of labor disputes. It is argued that the legislator should move from a fragmented regulation of individual contractual clauses to a systematic approach that would define the legal nature, limits, and criteria of admissibility of optional terms. The article formulates author’s conclusions and practical recommendations aimed at improving labor legislation. In particular, it is proposed to establish at the legislative level the concept of optional terms of the employment contract, to establish a general prohibition on including contractual clauses that worsen the employee’s position, and to define a list of criteria for assessing the validity of such terms. It is also recommended to strengthen the role of judicial review in evaluating optional contractual clauses, especially in conditions of increased contractual flexibility. The scientific novelty of the research lies in the comprehensive doctrinal understanding of optional terms of the employment contract as an independent legal category and in substantiating their role as a balancing mechanism between the interests of the employee and the employer. The practical significance of the article consists in the possibility of using its conclusions in legislative activities, judicial practice, and further scientific research in the field of labor law. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16963 2026-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16960 Название: Щодо окремих питань оплати праці в Україні під час воєнного стану Авторы: Бордиченко-Стеблюк, Ірина; Киян, Володимир; Bordychenko-Stebliuk, Iryna; Kyian, Volodymyr Краткий осмотр (реферат): Існуюча проблематика питань оплати праці, зокрема в умовах воєнного стану, викликає необхідність наукового дослідження правового регулювання цього питання. Оскільки від належного правового врегулювання істотних умов трудового договору, до яких відносять і оплату праці, будуть залежати стабільність трудових відносин та їхній тривалий характер. Проаналізовано правові питання щодо оплати праці окремих категорій працівників, досліджено механізм застосування цієї інституції в умовах воєнного стану. Водночас проведено порівняльний аналіз трудового законодавства та окремих спеціальних нормативно-правових актів, що тимчасово запроваджені у вітчизняне законодавство для стабілізації трудових відносин. Визначено, що зміни у чинному трудовому законодавстві відбулися внаслідок початку військової агресії з боку російської федерації та введення воєнного стану, що призвело до необхідності застосування тимчасових конституційних обмежень прав працівників, зокрема у сфері праці. Установлено, що трудове законодавство потребує оновленого Трудового кодексу України, адаптованого до норм міжнародного права, що сприятиме зменшенню правової невизначеності та забезпечить виведення зайнятості з тіні. Throughout the period of the Russian Federation’s ongoing military aggression, Ukraine’s legal framework has been undergoing continuous transformation, necessitated by the imperative to refine the national body of laws in general and labor legislation in particular. The article analyzes legal issues regarding the remuneration of specific categories of employees and examines the mechanism for applying this legal institution under the conditions of martial law. Furthermore, a comparative analysis is conducted between labor legislation and particular special regulatory acts temporarily introduced into domestic law to stabilize employment relations. The article provides a legal analysis regarding the remuneration of specific categories of employees and examines the mechanisms for applying this legal institution under the conditions of martial law. A comparative analysis has been conducted between general labor legislation and specific special regulatory acts temporarily integrated into domestic law to stabilize employment relations. High unemployment rates and the mass migration of the working-age population are factors that adversely impact the national economy and diminish the state’s defense capacity. Numerous employers are compelled to terminate employment relations, place employees on mandatory unpaid leave, delay wage payments, and resort to violations of labor law provisions. To stabilize labor relations, the state has implemented a series of extraordinary measures, including the restriction of certain constitutional guarantees for citizens. A number of temporary laws governing the organization of labor relations under martial law have been enacted, introducing a mechanism for the suspension of employment relations and a reduction in liability for the non-fulfillment of contractual obligations by the parties to an employment contract. It is determined that the military aggression by the Russian Federation and the subsequent imposition of martial law necessitated changes to the current labor legislation, leading to the required application of temporary constitutional restrictions on employees’ rights, particularly in the sphere of labor. It is established that labor legislation currently requires an updated Labor Code, harmonized with the norms of international law. Such a reform would facilitate the reduction of legal uncertainty and ensure the transition of employment from the informal economy (de-shadowing of employment). It is proposed that upon the termination of martial law, the restoration of employee confidence in the remuneration system shall become a key objective for the state. This entails not only a return to fundamental social guarantees but also the construction of a modern model of labor relations characterized by transparent wage calculation rules, stable indexation, and robust protection against abuses. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16960 2026-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16953 Название: Забезпечення стабільності трудових відносин під час воєнного стану: практичні аспекти, пропозиції змін до законодавства Авторы: Кондратенко, Богдан; Kondratenko, Bohdan Краткий осмотр (реферат): Досліджено особливості правового регулювання трудових та соціально-економічних прав людини в умовах дії воєнного стану в Україні. Зазначено, що воєнний стан зумовлює можливість тимчасового обмеження окремих прав і свобод, однак такі обмеження мають відповідати принципам законності, необхідності та пропорційності. Проаналізовано конституційні гарантії трудових і соціально-економічних прав, а також спеціальне законодавство, прийняте у зв’язку з упровадженням воєнного стану, зокрема Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Акцентовано на проблемних аспектах реалізації права на працю, відпочинок, оплату праці, соціальний захист, а також на ризиках зловживань із боку роботодавців у зв’язку з розширенням їхніх дискреційних повноважень. Окремо проаналізовано становище внутрішньо переміщених осіб та мобілізованих працівників у контексті забезпечення трудових гарантій. Наголошено на необхідності вдосконалення законодавства з метою забезпечення балансу між інтересами держави, роботодавців і працівників, а також приведення національного правового регулювання у відповідність до міжнародних стандартів у сфері прав людини. Зокрема, обґрунтовано доцільність нормативного закріплення принципу пріоритетності збереження зайнятості працівника, встановлення обов’язку документального обґрунтування призупинення трудового договору та запровадження компенсаційних механізмів на період такого призупинення. Запропоновані підходи можуть бути використані як підґрунтя для подальшої нормотворчої діяльності та вдосконалення правозастосовної практики у сфері трудового права в умовах воєнного стану. This article analyzes the peculiarities of legal regulation of labor and socio-economic human rights under martial law in Ukraine. It is substantiated that the introduction of martial law objectively leads to the expansion of state and employer powers and to temporary restrictions on certain labor rights; however, such restrictions are permissible only if they comply with the principles of legality, necessity, proportionality, and legal certainty. The research is based on the analysis of the Constitution of Ukraine, the Labor Code of Ukraine, the Law of Ukraine «On the Organization of Labor Relations under Martial Law», as well as international human rights standards and the case law of the European Court of Human Rights. Special attention is paid to problematic issues of exercising the right to work, the right to rest, fair remuneration, and social protection in wartime conditions. The article reveals systemic risks associated with the expansion of employers’ discretionary powers, including the lack of clear criteria for defining critically important employees, the extensive use of the suspension of employment contracts, and the absence of effective compensation mechanisms for employees during such suspension. The legal status of internally displaced persons and mobilized employees is analyzed separately, taking into account existing enforcement problems and gaps in state supervision. The author substantiates that the stability of labor relations under martial law should be considered not merely as an economic or administrative objective, but as an element of the state’s positive obligations in the field of human rights. On this basis, specific proposals for improving labor legislation are formulated, aimed at strengthening procedural guarantees for employees, introducing compensation mechanisms, prioritizing the preservation of employment, and ensuring a fair balance between public interests, employers’ needs, and employees’ rights. The results of the study may be used in law-making activities and in improving law enforcement practice in the field of labor law under martial law. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16953 2026-01-01T00:00:00Z