https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16 2026-05-13T19:02:26Z 2026-05-13T19:02:26Z Резворович, Кристина Рудик, Владислав Rezvorovych, Krystyna Rudyk, Vladyslav https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16887 2026-05-12T09:50:18Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Патентний тролінг: виклики сучасної системи інтелектуальної власності та механізми протидії Авторы: Резворович, Кристина; Рудик, Владислав; Rezvorovych, Krystyna; Rudyk, Vladyslav Краткий осмотр (реферат): У науковій статті здійснено комплексний аналіз явища патентного тролінгу як одного з ключових викликів сучасної системи інтелектуальної власності. Розкрито сутність патентного тролінгу як зловживання патентними правами з метою отримання неправомірної вигоди шляхом судових позовів або ліцензійного тиску. Окреслено відмінності між проявами патентного тролінгу у Сполучених Штатах Америки та в Україні, де недобросовісні суб’єкти використовують прогалини в національному законодавстві для блокування імпорту чи виробництва продукції. Досліджено негативний вплив цього явища на інноваційний розвиток, конкуренцію та економічну динаміку, а також визначено його наслідки для стартапів і малих підприємств. Окрему увагу приділено аналізу міжнародного досвіду протидії патентному тролінгу, зокрема реформі патентного законодавства США та запровадженню унітарної патентної системи Європейського Союзу, яка забезпечує гармонізацію правового регулювання та централізований судовий захист. На основі узагальнення зарубіжних практик обґрунтовано необхідність реформування української системи охорони інтелектуальної власності шляхом підвищення якості патентної експертизи, запровадження адміністративних механізмів заперечення заявок і посилення відповідальності за зловживання патентними правами. Зроблено висновок, що подолання патентного тролінгу є важливою умовою забезпечення справедливого конкурентного середовища та сталого розвитку інноваційної економіки в Україні та світі. The article presents a comprehensive and in-depth examination of the phenomenon of patent trolling as one of the most significant challenges to contemporary intellectual property protection frameworks. It focuses on uncovering the essence, structural characteristics, and socio-economic consequences of patent trolling for national and global innovation ecosystems. Patent trolling is interpreted as a form of strategic abuse of patent rights in which entities – commonly referred to as non-practicing entities (NPEs) or patent assertion entities (PAEs) – acquire patents primarily to generate income through litigation, threats of litigation, or coercive licensing practices instead of using these patents for the genuine development, commercialization, or practical introduction of innovative technologies. This behavior, as demonstrated throughout the article, distorts the fundamental purpose of the patent system, which historically has been designed to stimulate innovation by granting inventors temporary exclusive rights in exchange for public disclosure of technological knowledge. The article also examines landmark developments in U.S. law aimed at curbing patent trolling. Particular attention is paid to the Leahy–Smith America Invents Act (AIA), which introduced significant procedural reforms such as the transition to a “first-inventor-to-file” system and the establishment of new administrative review procedures, including inter partes review (IPR). These mechanisms allowed third parties to challenge the validity of patents more efficiently and less expensively compared to traditional litigation. The article emphasizes that for emerging markets like Ukraine, where small businesses and startups form a substantial portion of the innovation economy, the consequences of patent trolling can be particularly destructive. High legal costs, uncertainty, and the risk of business interruption create a climate of instability that discourages investment in research and development. The article concludes that combating patent trolling is not merely a technical matter of improving patent law; it is a foundational prerequisite for sustainable economic development and the formation of a stable, competitive, and innovation-oriented economy. As countries strive to integrate into global technological networks, the importance of ensuring effective and fair intellectual property protection becomes increasingly evident. In this context, addressing the problem of patent trolling requires a balanced approach that strengthens legitimate patent enforcement while preventing misuse of patent rights.

2025-01-01T00:00:00Z Maksymova, Anna Varava, Volodymyr Максимова, Анна Варава, Володимир https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16875 2026-05-07T14:16:14Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Prevention, detection and investigation of criminal offenses as a direction of law enforcement activity: theoretical and legal issues Авторы: Maksymova, Anna; Varava, Volodymyr; Максимова, Анна; Варава, Володимир Краткий осмотр (реферат): It is determined that the detection and investigation of offenses is a type of law enforcement activity. The concept of “law enforcement activity” is considered, which is understood as the activity of specially authorized bodies to protect the rights and freedoms of citizens, law and order and ensure the rule of law, which is implemented in the form established by law and within the powers granted to these bodies. It is determined that the detection and investigation of offenses is carried out in the form of an inquiry, pre-trial investigation and operational-search activities. The legal principles, concepts and content of law enforcement activities for the detection and investigation of criminal offenses are disclosed. The procedure for the detection and investigation of criminal offenses in Ukraine is studied. Pre-trial investigation of criminal offenses (inquiry) is carried out in accordance with the general rules of pre-trial investigation provided for by the Criminal Procedure Code of Ukraine. The completion of the pre-trial investigation of criminal offenses is carried out in accordance with the general rules stipulated by the Criminal Procedure Code of Ukraine, taking into account the features stipulated by Article 301 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. It is proposed to bring the Criminal Procedure Code, the Laws of Ukraine “On the Prosecutor’s Office”, “On Operational and Investigative Activities” into line with the requirements of the Constitution of Ukraine (regarding the new functions of the prosecutor’s office). It is proposed to review the function of prosecution by the investigator, since the current CPC of Ukraine’s imposition on the investigator of the obligation to perform the general procedural function of prosecution is a gross mistake of the legislator. To make amendments to the CPC of Ukraine, in particular, to stop illegal activities aimed at further destroying the prosecutor’s office and law and order through direct intervention by foreign states and their representatives in the selection and placement of personnel in the prosecutor’s office, pre-trial investigation bodies and courts, which contradicts the Fundamental Law of Ukraine; to introduce the latest technologies and innovations into law enforcement activities. The development and use of automated investigator workstations (Insight investigator workstation), forensic experts workstations of various expert specialties (tracer workstation, ballistics workstation, economist workstation, phonoscopist workstation, intellectual property object research workstation, etc.) in the investigation of crimes is noteworthy. У статті визначено, що виявлення й розслідування правопорушень є видом правоохоронної діяльності. Розглянуто поняття «правоохоронна діяльність», під яким розуміють діяльність спеціально уповноважених органів щодо захисту прав і свобод громадян, правопорядку й забезпечення верховенства права, що здійснюється у формах, передбачених законом, і в межах повноважень, наданих цим органам. Установлено, що виявлення й розслідування правопорушень здійснюється у формі дізнання, досудового розслідування й оперативно-розшукової діяльності. Розкрито правові засади, поняття та зміст правоохоронної діяльності щодо виявлення й розслідування кримінальних правопорушень. Досліджено порядок виявлення й розслідування кримінальних правопорушень в Україні. Досудове розслідування кримінальних правопорушень (дізнання) проводиться відповідно до загальних правил досудового розслідування, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Завершення досудового розслідування кримінальних правопорушень здійснюється згідно із загальними правилами, визначеними Кримінальним процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 301 Кримінального процесуального кодексу України. Запропоновано привести Кримінальний процесуальний кодекс України, Закони України «Про прокуратуру», «Про оперативно-розшукову діяльність» у відповідність до вимог Конституції України (щодо нових функцій прокуратури), а також переглянути функцію підтримання обвинувачення слідчим, оскільки покладення чинним Кримінальним процесуальним кодексом України на слідчого обов’язку виконувати загальну процесуальну функцію обвинувачення є грубою помилкою законодавця. Пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема щодо припинення незаконних дій, спрямованих на подальше знищення прокуратури та правопорядку шляхом прямого втручання іноземних держав і їхніх представників у добір і розміщення кадрів у прокуратурі, органах досудового розслідування та судах, що суперечить Основному Закону України; а також запровадити новітні технології та інновації в правоохоронну діяльність. Звертається увага на необхідність розроблення й використання автоматизованих робочих місць слідчих, робочих станцій судових експертів різних спеціальностей (трасологічна станція, балістична станція, економічна станція, фоноскопічна станція, станція дослідження об’єктів інтелектуальної власності тощо) у процесі розслідування злочинів.

2025-01-01T00:00:00Z Rezvorovych, K. Резворович, К. https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16855 2026-04-27T13:58:18Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Civil-law aspects of using deepfake content in the context of copyright and personal data protection Авторы: Rezvorovych, K.; Резворович, К. Краткий осмотр (реферат): The relevance of this study stems from the rapid development of generative technologies that enable the creation of heavily modified or fully synthesised content using artificial intelligence, particularly deepfakes. Such content not only creates an illusion of authenticity but also poses a threat to the protection of intellectual property rights and personal non-property rights, giving rise to significant legal challenges in the digital environment. The aim of the article was to formulate and justify civil-law approaches to the regulation of deepfake content usage in the context of copyright and personal data protection, considering the challenges of society’s digital transformation. The study employed methods of systems analysis, legal-logical generalisation, formal legal method, and comparative legal research, considering international norms and doctrinal sources. It was established that current Ukrainian legislation does not define deepfake content as a separate legal category, and existing legal mechanisms are fragmented and do not cover all aspects of responsibility for its creation and distribution. Gaps were identified in the regulation of derivative digital works, the protection of biometric features of individuals, and the procedures for identifying violators in the context of automated content generation. The study proved that without proper regulatory response, deepfake technologies may be used as tools of manipulation, identity forgery, and digital defamation. The research emphasised the need for an interdisciplinary approach that integrates legal, technical, and ethical aspects of deepfake regulation. Special attention was given to legal liability in cases of automated content creation without direct human authorship. The importance of digital transparency and informed consent was highlighted as key principles of legal regulation. The results of the study can be used to improve national legislation and to develop international legal mechanisms in the field of artificial intelligence. Актуальність дослідження зумовлена нестримним розвитком генеративних технологій, що дають змогу створювати глибоко змінений або повністю синтезований контент за допомогою штучного інтелекту, зокрема deepfake. Такий контент не лише створює ілюзію достовірності, а й ставить під загрозу дотримання прав інтелектуальної власності й особистих немайнових прав, викликаючи суттєві правові виклики в цифровому середовищі. Мета статті полягала у формулюванні й обґрунтуванні цивільно-правових підходів до врегулювання використання deepfake-контенту в контексті авторського права та захисту персональних даних з урахуванням викликів цифрової трансформації суспільства. У межах дослідження використано методи системного аналізу, логіко-юридичного узагальнення, формально-юридичний метод, а також метод порівняльного правознавства з урахуванням міжнародних норм і доктринальних джерел. Установлено, що чинне українське законодавство не містить окремого поняття deepfake-контенту, а наявні правові механізми є фрагментарними й не охоплюють усіх аспектів відповідальності за його створення та поширення. Виявлено прогалини в регулюванні статусу похідних цифрових творів, захисту біометричних ознак особи, а також у процедурі встановлення правопорушника в умовах автоматизованої генерації контенту. Доведено, що без належного нормативного реагування deepfake-технології можуть використовуватися як інструмент маніпуляцій, підміни ідентичності й цифрової дискредитації. Дослідження підкреслило необхідність міждисциплінарного підходу, що поєднує юридичні, технічні й етичні аспекти регулювання deepfake. Особливу увагу приділено проблематиці юридичної відповідальності в разі автоматизованого створення контенту без безпосередньої участі автора. Акцент зроблено також на важливості цифрової прозорості й інформованої згоди як ключових принципів правового врегулювання. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення національного законодавства та розроблення міжнародних правових механізмів у сфері штучного інтелекту.

2025-01-01T00:00:00Z Резворович, К. Толмачова, Ю. Rezvorovych, K. Tolmachova, Yu. https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16836 2026-02-16T09:46:40Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Цифрові ризики для людських прав: штучний інтелект між прогресом і безвідповідальністю Авторы: Резворович, К.; Толмачова, Ю.; Rezvorovych, K.; Tolmachova, Yu. Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовано цифрові ризики для прав людини в епоху інтенсивного впровадження штучного інтелекту, оцінено вплив ШІ на приватність, свободу вираження, ризики дискримінації та нерівність. Висвітлено проблему правової невизначеності щодо відповідальності й авторства результатів машинної творчості. Запропоновано гібридну модель регулювання з уведенням категорії «електронний агент» і надано рекомендації до змін національного законодавства. Проаналізовано практичні заходи: ідентифікацію, підзвітність систем, механізми ліцензування даних і заходи для захисту прав людини в цифровому середовищі.

2025-01-01T00:00:00Z