https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/18 Wed, 13 May 2026 18:57:29 GMT 2026-05-13T18:57:29Z https://localhost:443/jspui/retrieve/c026667f-a3ee-4e8e-80a1-b131851240bd/image1-29 24.jpg https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/18 https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16880 Название: Сучасний стан поширення шахрайства в умовах особливих правових режимів Авторы: Людвік, Валентин; Бідняк, Валентин; Lyudvik, Valentyn; Bidniak, Valentyn Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено сучасний стан поширення шахрайства в Україні в умовах особливих правових режимів, зокрема воєнного стану, а також основні чинники, що сприяють його активізації. Проаналізовано вплив економічної нестабільності, масової внутрішньої та зовнішньої міграції, цифровізації економічних процесів та обмежених ресурсів правоохоронних органів на рівень шахрайських правопорушень. Особлива увага приділена уразливим категоріям населення – людям похилого віку, особам з інвалідністю й внутрішньо переміщеним особам, що підвищує ризик їх потрапляння в шахрайські схеми. На основі аналізу наукових джерел, офіційної статистики та практичного досвіду запропоновано класифікацію шахрайств, яка охоплює як класичні форми обману, так і сучасні прояви, пов’язані з цифровими технологіями й соціально орієнтованими схемами. Дослідження дає змогу оцінити динаміку шахрайських дій, виділити їх основні закономірності та підґрунтя для розробки комплексної системи заходів щодо протидії цьому виду кримінальнопротиправної діяльності. З аналізу статистичних даних убачається збільшення кількості кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 КК України, що свідчить про домінування шахрайства в структурі злочинності проти власності останніми роками. Запропоновані висновки та класифікація створюють основу для розроблення комплексної системи заходів із протидії шахрайству в умовах сучасних соціально-економічних викликів та особливих періодів. Результати дослідження формують основу для вдосконалення законодавства, посилення інституційних можливостей правоохоронних органів і розроблення комплексних превентивних стратегій, спрямованих на захист населення в кризових умовах і мінімізацію соціально-економічних наслідків шахрайських посягань. Обґрунтовано актуальність комплексної міжвідомчої взаємодії, посилення цифрової безпеки, удосконалення кримінального законодавства й необхідність запровадження профілактичних програм, орієнтованих на підвищення рівня обізнаності громадян щодо ризиків шахрайства в умовах кризових періодів. The article examines the current state of the spread of fraud in Ukraine under special legal regimes, including martial law, as well as the main factors contributing to its intensification. The influence of economic instability, large-scale internal and external migration, the digitalization of economic processes, and the limited resources of law enforcement agencies on the level of fraudulent offenses is analysed. Particular attention is given to vulnerable population groups – elderly people, persons with disabilities, and internally displaced persons – whose vulnerability increases the risk of becoming victims of fraudulent schemes. Based on an analysis of scientific sources, official statistics, and practical experience, a classification of fraud is proposed, encompassing both classical forms of deception and modern manifestations associated with digital technologies and socially oriented schemes. The study enables an assessment of the dynamics of fraudulent activities, identification of their key patterns, and the development of a comprehensive system of measures aimed at counteracting this type of criminal behavior. Statistical data analysis indicates an increase in the number of criminal offenses under Article 190 of the Criminal Code of Ukraine, demonstrating the dominance of fraud within the structure of property-related crime in recent years. The proposed conclusions and classification provide a foundation for developing a comprehensive system of measures to combat fraud under contemporary socio-economic challenges and special periods. The research results lay the groundwork for improving legislation, strengthening the institutional capacity of law enforcement agencies, and designing comprehensive preventive strategies aimed at protecting the population in crisis conditions and minimizing the socio-economic consequences of fraudulent encroachments. The article substantiates the relevance of comprehensive interagency cooperation, enhancing digital security, improving criminal legislation, and implementing preventive programs aimed at raising public awareness of fraud risks during crisis periods. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16880 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16876 Название: Використання позапланових ревізій і перевірок у кримінальному провадженні: проблемні аспекти Авторы: Захарко, Андрій; Рогальська, Вікторія; Zakharko, Andrii; Rohalska, Viktoriia Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено стан кримінальної процесуальної регламентації повноваження слідчого, прокурора, слідчого судді, суду призначати позапланові ревізії й перевірки в кримінальному провадженні. Акцентовано увагу на недостатній законодавчій унормованості проведення позапланових виїзних ревізій суб’єктів господарської діяльності за судовим рішенням у кримінальному провадженні. Аналізується судова практика використання в доказуванні в кримінальному провадженні результатів позапланових ревізій і перевірок. Пропонується унормувати в Кримінальному процесуальному кодексі України підстави й порядок прийняття рішення про проведення позапланових виїзних ревізій і перевірок діяльності суб’єктів господарської діяльності. The state of regulation of the powers of investigators, prosecutors, investigating judges, and courts to order unscheduled audits and inspections in criminal proceedings is analyzed. The provisions of the current law on state financial control are compared with criminal procedural law. It has been established that, according to the law on state financial control, it is possible to adopt a court decision in criminal proceedings to conduct an unscheduled on-site audit of a business entity, but criminal procedural law does not establish the grounds and procedure for adopting such a decision. The court practice regarding requests by the prosecution for unscheduled audits and inspections in criminal proceedings is being studied. The analysis of court decisions revealed the following trends: 1) refusal of investigating judges to satisfy the requests of investigators and prosecutors to appoint unscheduled audits and inspections in criminal proceedings, since, according to the provisions of Part 3 of Article 26 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, investigating judges the court in criminal proceedings shall decide only those issues that are brought before them by the parties and fall within their powers under this Code. However, this Code does not contain any provisions granting judges the above powers; 2) the use by judges as evidence in criminal proceedings of the results of unscheduled audits and inspections conducted on the basis of decisions by entities that are not part of the prosecution and appointed in a manner not provided for by criminal procedure law but by other laws; 3) recognizing as inadmissible evidence the conclusions of audits and inspection reports ordered by investigating judges at the request of the prosecution in the absence of such powers of investigating judges in the Criminal Procedure Code, the grounds and procedure for making such a decision. It is proposed to define in the Criminal Procedure Code the grounds and procedure for appointing unscheduled audits and inspections. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16876 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16870 Название: Some aspects of improvement of understanding combat immunity under Ukrainian criminal legislation Авторы: Khashev, V.; Antonyan, R.; Хашев, В.; Антонян, Р. Краткий осмотр (реферат): The full-scale invasion of russian troops caused the immergence in Ukrainian criminal legislation of new rules, aimed at raising the effectiveness of combating this military aggression. Among these rules one of the key ones is the article 43.1 of the Criminal Code of Ukraine, regulating the combat immunity. The research paper’s objective was the development of some suggestions concerning interpretation of combat immunity and the improvement of its regulation under Ukrainian criminal legislation. While conducting this research the authors used in particular the following methods: gnoseological, systemic-structural, dialectical, logic-semantic and comparative-legal. Some proposals to improve regulatory framework of circumstances excluding criminal illegality of action stipulated by the Criminal Code of Ukraine were elaborated, as well as interpretation of its some attributes. The suggestion was to exclude the definitions of “ammunitions” and “explosive materials” from the text of the Criminal Code of Ukraine, because under their content they are covered by the understanding of concepts “weapon” and “armament”. It was found that when repelling and deterring armed aggression of the russian federation or aggression of another country, it is permissible to use not only armed force, but also any other force capable of striking the enemy, and it is important that such use complies with the rules of international humanitarian law. They emphasised that actions of military personnel or civilians who used poison or other items or weapons prohibited by international humanitarian law to repel and deter the armed aggression of the russian federation, despite the fact that their actions were aimed at countering the occupiers, are subject to criminal liability under Criminal Code of Ukraine. The authors suggested to seek ways of legal possibility to use stricter, except treacherous ones, means and methods of conducting war against armies of those countries, whose armed forces do not absolutely respect rules of international humanitarian law during warfare. The practical value of this work lies in the fact that its results can be used in further research on combat immunity in criminal law, as well as in the application of certain provisions of the Criminal Code of Ukraine in the practical activities of law enforcement agencies. Повномасштабне вторгнення військ російської федерації обумовило появу у кримінальному законодавстві України нових норм, які спрямовані на підвищення ефективності протидії цій військовій агресії. Серед цих норм однією з ключових є ст. 43.1 Кримінального кодексу України, що регламентує бойовий імунітет. Метою роботи була розробка окремих пропозиції з тлумачення бойового імунітету та удосконалення його регламентації за кримінальним законодавством України. При проведенні відповідного дослідження використано, зокрема, наступні методи: гносеологічний, системно-структурний, діалектичний, логіко-семантичний та порівняльно-правовий. Напрацьовано окремі пропозиції з удосконалення нормативної регламентації обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння, передбаченої Criminal Code of Ukraine, а також тлумачення її деяких ознак. Пропонується виключити терміни «бойові припаси» та «вибухові речовини» з тексту Criminal Code of Ukraine, оскільки за своїм змістом вони охоплюються розумінням поняттями «зброя» та «озброєння». Встановлено, що при здійсненні відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації або агресії іншої країни, допускається застосовування не лише збройної, але й будь-якої іншої сили, що здатна вразити противника, при чому важливо, щоб таке застосування відповідало нормам міжнародного гуманітарного права. Наголошується, що дії військових або цивільних осіб, які для відсічі та стримування збройної агресії російської федерації використовували отруту або інші заборонені міжнародним гуманітарним правом предмети чи засоби озброєння, незважаючи на те, що їх дії були спрямовані на протидію окупантам, підлягають кримінальній відповідальності за Criminal Code of Ukraine. Пропонується здійснити пошук шляхів правової можливості застосування більш жорстких, крім віроломних, засобів і методів ведення війни проти армій тих країн, збройні сили яких абсолютно не дотримуються норм міжнародного гуманітарного права при веденні бойових дій. Практична цінність роботи полягає у тому, що її результати можливо використовувати при подальших дослідженнях бойового імунітету у кримінальному праві, а також при застосуванні окремих положень Criminal Code of Ukraine у практичній діяльності правоохоронних органів. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16870 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16852 Название: Ідентифікація ракетної та реактивної зброї російської федерації Авторы: Моргунов, О.А.; Коротаєв, В.М.; Бідняк, Г. С.; Пиріг, І.В.; Кірін, Р.С.; Овчаров, О.В.; Ревякіна, Т.О. Краткий осмотр (реферат): У навчальному посібнику наведено порядок ідентифікації ракетної та реактивної зброї з метою виконання основних завдань і формування відповідей на найважливіші запитання під час досудового і судового розслідування в кримінальних провадженнях, відкритих за фактами злочинів, пов’язаних з агресією та воєнними злочинами російської федерації проти України. Для фахівців Експертної служби МВС, експертних служб Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України, які проводять вибухово-технічну експертизу, практичних працівників правоохоронних органів, а також науково-педагогічного складу закладів вищої освіти, здобувачів, курсантів, слухачів. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16852 2025-01-01T00:00:00Z