Адміністративне судочинство щодо розгляду справ про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України в умовах воєнного стану

Abstract

Із початку збройної агресії та ведення правового режиму – воєнного стану дедалі більше в адміністративних судах порушується питання щодо примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України. У статті розглянуто питання щодо підстав та процесу прийняття адміністративними судами рішень, які ухвалюються за результатами розгляду адміністративних позовів органів Державної міграційної служби України, Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. Досліджений матеріал, який міститься у статті, дає підстави дійти висновку, що рішення про примусове видворення вищезазначених осіб відбувається здебільшого внаслідок порушення ними законодавства з прикордонних питань та міграційного законодавства. Проте видворення є також наслідком учинення іноземцями та особами без громадянства адміністративних правопорушень, які мають негативні наслідки. Окрім того, у статті приділено увагу такому питанню, що у зв`язку з актом відкритої військової агресії російської федерації проти України та запровадженням правового режиму воєнного стану дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією розірвано, а діяльність посольства та консульських установ держави-агресора на території України припинена з вини РФ. З огляду на зазначене та той факт, що на території України перебувають громадяни країни-агресора, вони позбавлені можливості звернення до посольства та консульських установ країни громадянства та оформлення належних документів, які надають право на перебування на території України. Проте примусове видворення за межі України передбачає низку таких підстав, як виявлення порушника (що буває доволі складно, коли особа перебуває нелегально на території України або відмовляється від співпраці під час процедури його ідентифікації); можливість поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України; документальне оформлення примусового видворення (законодавством України передбачено, що примусове видворення іноземців до країни походження чи третьої країни здійснюється як на підставі рішення суду про примусове видворення з України іноземця та особи без громадянства, ухваленого за результатами розгляду позову органу ДМС України, органу СБУ або ДПС України, так і на підставі рішення центрального органу виконавчої влади – ДМС України або, у деяких випадках, за рішенням органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону); подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження. Тобто для видворення таких осіб за межі країни необхідно пройти чималий процес, який визначено законодавством, із чітким покроковим планом та його реалізацією. Дані процеси є важливими інструментами державного регулювання у сфері міграції, які забезпечують передусім безпеку країни і підтримання правопорядку задля захисту національних інтересів. Водночас, незважаючи на внутрішній емоційний стан співробітників ДМС України, СБУ та інших державних структур через воєнне вторгнення до нашої країни, вони дотримуються норм під час процедури депортації (повернення) та видворення усіх прав людини, гарантованих національним та міжнародним законодавством. Аналіз статистичних даних щодо примусового видворення за межі країни іноземців та осіб без громадянства за наслідком їх порушення законодавства з прикордонних питань дає підстави дійти висновку щодо здійснення таких заходів примусу органами охорони державного кордону або міграційною службою на підставі судового рішення, що приймаються на основі адміністративного позову. Водночас судами приймаються рішення на підставі законів, які передбачають адміністративне видворення або вчинення особою адміністративного проступку, який серйозно порушує правопорядок. Тобто в судовому порядку досліджуються такі випадки, як, наприклад, невиконання рішення органу міграційної служби про примусове повернення особо протягом установленого строку без поважних причин; обґрунтована підозра відносно іноземця або особи без громадянства, яка може ухилятися від виконання такого рішення у разі нелегального перебування її на території України, спроби незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску, відсутність необхідних документів для в’їзду або виїзду з України, відсутність родичів в Україні, намір нелегальним шляхом потрапити до країни, відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації, а також неможливість отримання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства тощо. Проте чинним законодавством виокремлено деякі випадки, коли примусове повернення не застосовується до неповнолітніх іноземців та осіб без громадянства, тобто які не досягли 18-річного віку. Також не застосовується до тих осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Даний Закон передбачає, що іноземці або особи без громадянства не можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, яка вчинила акт агресії проти України, або в країну, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй про територіальну цілісність України від 27 березня 2014 р. № 68/262. Since the beginning of armed aggression and conducting the legal regime – martial law, more and more in the administrative courts the issue of forced expulsion of foreigners and stateless persons outside Ukraine is raised. The article deals with the grounds and process of decision -making by the administrative courts, which are made on the basis of consideration of administrative claims of bodies of the State Migration Service of Ukraine, Security Service of Ukraine or the State Border Protection Body. The studied material contained in the article gives grounds to conclude that the decision to compulsory expulsion of the above persons is mostly due to their violation of the legislation on border issues and migration legislation. However, the expulsion is the result of committing foreigners and stateless persons of administrative offenses that have negative consequences. In addition, the article pays attention to such a matter that in connection with the act of open military aggression of the Russian Federation against Ukraine and the introduction of a legal regime of martial law, diplomatic relations between Ukraine and the Russian Federation were torn apart, and the activities of the embassy and consular institutions of the state-aggressor state. In view of the above, the fact that there are citizens of the aggressor country in the territory of Ukraine, they are deprived of the opportunity to apply to the Embassy and Consular Institutions of the country of citizenship and registration of proper documents that grant the right to stay in the territory of Ukraine. However, forced expulsion outside Ukraine provides a number of grounds such as the detection of the offender (which is quite difficult when a person is illegally in the territory of Ukraine or refuses to cooperate during the procedure of its identification); the possibility of placing it at the point of temporary stay of foreigners and stateless persons who are illegally in the territory of Ukraine; Documentary registration of forced expulsion (by the legislation of Ukraine provides that the forced expulsion of foreigners to the country of origin or third country is carried out, as on the basis of a court decision on enforcement of a foreigner and a person of statelessness from Ukraine, approved by the results of consideration of the claim of the SBU of Ukraine or the State Statistics Committee of Ukraine, and on the basis of state border protection body); Further support of the foreigner to the checkpoint across the state border of Ukraine or to the country of origin. That is, in order to expel such persons outside the country, it is necessary to go through a considerable process, which is defined by law, with a clear step -by -step plan and its implementation. These processes are important tools for state regulation in the field of migration, which ensure the first security of the country’s safety and support law and order to protect national interests. At the same time, despite the internal emotional state of the employees of the LCA of Ukraine, the SBU and other state structures, through military invasion of our country, they comply with the norms during the deportation (return) procedure and the expulsion of all human rights guaranteed by national and international legislation. The analysis of statistics on forcible expulsion outside the country of foreigners and stateless persons as a result of their violation of the legislation on border issues gives grounds to conclude on the implementation of such measures of coercion by the state border protection authorities or the migration service on the basis of a court decision made on the basis of administrative claim. At the same time, the courts make decisions on the basis of laws that provide for administrative expulsion or committing a person of an administrative misconduct, which seriously violates the rule of law. That is, the court examines such cases as, for example, the failure to comply with the decision of the migration service on the forced return, personally within the prescribed period without valid reasons; A substantiated suspicion of a foreigner or a stateless person who may evade the implementation of such a decision in the case of illegal stay in the territory of Ukraine, attempts to illegally cross the state border outside the established checkpoints, lack of necessary documents for entry or departure from Ukraine, lack of relatives in Ukraine, and a person, or from the country of civil affiliation of a foreigner or country of origin of a stateless person, etc. However, the current legislation identifies some cases where compulsory return does not apply to minor foreigners and stateless persons who have not reached the age of 18 years. Also, it does not apply to those persons covered by the Law of Ukraine “On Refugees and Persons in need of additional or temporary protection”. This law stipulates that foreigners or stateless persons cannot be forcibly returned to the country of origin or a third country that committed an act of aggression against Ukraine, or to a country that does not recognize the territorial integrity and sovereignty of Ukraine or refuses to recognize the unlawfulness Ukraine dated March 27, 2014 No. 68/262.