Короткий опис(реферат):
У статті надано увагу проблемам виконання домовленостей, що стали результатом застосування позасудових процедур врегулювання спорів. Визначено основні причини правових спорів та умови, за яких вірогідність виконання досягнутих домовленостей між сторонами буде максимальною. Зауважено, що мета позасудового врегулювання спору полягає у формуванні переконань сторін, які б відповідали вже сформованим їхнім цінностям й життєвому досвіду й були результатом їх особистих міркувань і висновків. Зроблено висновок про те, що медіатору необхідні особисті якості та вміння, що дозволяють не тільки розуміти інших людей, а й управляти процесом комунікації та формувати чи змінювати переконання осіб з різним світосприйняттям та цінностями.