Короткий опис(реферат):
Розвиток міжнародно-правового, економічного, фінансового, банківського, культурного,
правоохоронного та інших форм співробітництва, що передбачає вільний рух інформаційних
ресурсів про товари, капітал і послуги за умов використання інформаційно-комп’ютерних
технологій і телекомунікаційних мереж, збільшення потоку персональних даних і збереження
суверенітету держави, визначають об’єктивну необхідність захисту персональних даних.
Закони, основною метою яких є упорядкування інформаційних відносин громадськості
щодо невтручання в особисте життя та розрахункових процесів експорту-імпорту персональних
даних, ухвалювалися з кінця 1960-х років. У зв’язку з різними рівнями національного захисту
персональних даних та з метою уніфікації законодавства Радою Європи було ухвалено Конвенцію
№ 108 «Про захист фізичних осіб у зв’язку з автоматичною обробкою» від 28.01.1981 року.
Проаналізовано відповідність українського законодавства європейським стандартам,
оскільки це є однією з головних умов вступу України до Європейського Союзу.