Короткий опис(реферат):
Кожен знає, що одне з найжорстокішого й найнебезпечнішого, що може настигнути людство, це
війна. Не було в історії такого, щоб війна не несла за собою біль, сльози, страждання. Хоча всі знають про
жахливі наслідки, які вона несе, все одно кожного разу людство повертається до неї і руйнує повсякденне
життя мирного населення. Чи намагалися якось держави об`єднатися, щоб зупинити це насилля та запобігти
його появі в майбутньому, або хоча б скоротити до мінімуму марні втрати та стати разом на захист прав
людей, що страждають від неї? Ці питання хвилюють не тільки тих, хто став жертвою війни, а й тих, хто
ніколи б не хотів нею стати, тому це буде актуально завжди.
Ідеї прав людини особливо отримали свою значимість після Другої світової війни, і після чергового
закріплення важливості прав людини, в 1949 році в Загальній декларацій прав людини ООН були прийняті
норми гуманітарного права щодо конфліктів, які відбуваються всередині держави. Основоположні
гуманітарні принципи були закріплені у багатьох міжнародних документах. Наприклад, Женевські
конвенції, що містять норми, ціль яких захист інтересів не тільки військових, а й тих, що вибули зі строю, і
некомбатантів. Також, іншим кроком гуманізації воєнних дій є «Право Гааги», що визначає права та
обов’язки сторін конфлікту та обмежує їх у виборі засобів і методів нанесення збитків супротивнику.
Крім вищезазначених, особливу увагу захисту прав людини у збройних конфліктах приділяє
Комітет ООН з прав людини. Захисту життя в ситуаціях збройних конфліктів сприяє також Європейський
суд з прав людини, Міжнародний комітет Червоного Хреста та Міжнародний суд
Яскравим сучасним прикладом порушення прав людини шляхом впровадження збройного
конфлікту є агресія Росії проти України. З його початком, остання, задля захисту прав громадян та
державних інтересів й відновлення справедливості, подала низку позовів та звернень на міжнародному рівні
домагаючись притягнення країни-агресора до відповідальності.
