Короткий опис(реферат):
The article considers the problems of the methodology of providing
psychological assistance in conditions of war from the socio-cultural point of view. The main
task of the study is to analyze the culture of using psychological techniques in wartime and
detailing the necessary assistance for psychological trauma.
The study highlights the achievements of the team of specialists of the Lviv regional
branch of the Society of Psychologists of Ukraine together with the Department of Psychology,
Psychological Service of Lviv National University named after Ivan Franko, colleagues from
Kharkiv National University named after GS Frying pans and Dnipropetrovsk State University
of Internal Affairs.
The article unifies and develops the advice of experts. The authors try to overcome the
fear of war with a sense of faith in victory, regulation of information flows of news, filling
themselves with positive, prayer, healthy lifestyle (water balance, sports, physical activity,
physical labor, vitaminization, sleep normalization). The second way is to provide psychological support, help others, develop a sense of humor, playing techniques, peace slogans, planning for
the future. The article argues that spirituality, as an integrative quality, is one of the most
fundamental characteristics of the individual as an open system.
It is a complex mental phenomenon, a manifestation of the inner world of man, the energy
information structure of the individual. Spirituality is a specific personality trait in meeting two
fundamental needs: the ideal need for knowledge and the social need to live and function for
others. Under the spiritual formation of the individual means the acquisition of spiritual values,
religious consciousness and self-consciousness of the individual; development of her spiritual
priorities; substantiation of the system of values that should form the basis of life in order to
come to the forefront of the whole process of life. The sources of spirituality are science, culture,
religion and art. The experience of spiritual education is summarized, its growing importance in
Ukrainian society within the framework of a holistic system of spiritual formation of human
personality on the example of students.
Суть розробки, основні результати:
У статті розглядаються проблеми методики надання психологічної
допомоги в умовах війни з соціокультурної точки зору. Основним завданням дослідження
є аналіз культури використання психологічних прийомів у воєнний час та деталізація
необхідної допомоги при отриманні психологічної травми. У дослідженні висвітлено
досягнення колективу фахівців Львівського обласного осередку Товариства психологів
України спільно з кафедрою психології, психологічної служби ЛНУ імені Івана Франка,
колегами з Харківського національного університету та Дніпропетровського державного
університету внутрішніх справ.
У статті уніфіковано та розвинуто поради експертів. Автори намагаються подолати
страх війни почуттям віри в перемогу, регулюванням інформаційних потоків новин,
наповненням позитивом, молитвою, здоровим способом життя (водний баланс, спорт,
рухова активність, фізична праця, вітамінізація, нормалізація сну). Другий спосіб –
психологічна підтримка, допомога іншим, розвиток почуття гумору, техніки гри, гасла
миру, планування майбутнього.
У статті доводиться, що духовність, як інтегративна якість, є однією з
найфундаментальніших характеристик особистості як відкритої системи. Духовність – це
складне психічне явище, прояв внутрішнього світу людини, енергоінформаційної
структури особистості. Духовність – це специфічна риса особистості, яка відповідає двом
фундаментальним потребам: ідеальній потребі в знаннях і соціальній потребі жити й діяти
для інших. Під духовним становленням особистості розуміється набуття духовних
цінностей, релігійної свідомості та самосвідомості особистості; розвиток її духовних
пріоритетів; обґрунтування системи цінностей, які повинні лягти в основу життя, щоб
вийти на перший план усього процесу життєдіяльності. Джерелами духовності є наука,
культура, релігія та мистецтво.
Узагальнено досвід духовного виховання, зростання його значення в українському
суспільстві в рамках цілісної системи духовного становлення людської особистості на
прикладі студентства.