Короткий опис(реферат):
The article deals with the judicial practice of the qualification of leaving a
newborn child in danger by the mother, which caused the death of this child. It has been
established that there are no uniform approaches to determining whether the mother has a
condition caused by childbirth, since the conclusions of a complex forensic psychological and
psychiatric examination do not always give a clear answer to this question. Analysis of court
verdicts under Art. 117, ch. 2, 3 Art. 135 of the Criminal Code of Ukraine indicates that it is not
mandatory to appoint a complex forensic psychological and psychiatric examination for this
category of criminal proceedings, which does not contribute to proving the circumstances that
affect the degree of severity of the committed criminal offense, and allows to distinguish the
components of the specified criminal offenses.
In the case of leaving a newborn child in danger by the mother, if the mother was not
in a state determined by childbirth, which caused the death of this child, the subjective part
consists only in the direct intention of the act. The mental attitude of the mother to the death
of her newborn child when left in danger is characterized by criminal wrongful self-confidence
or criminal wrongful negligence. If the mother has an indirect intention to cause the death of
her newborn child, her actions must be qualified according to clause 2, part 2 of Article 115
of the Criminal Code of Ukraine. It is proposed to enshrine in the conclusion of the Grand
Chamber of the Supreme Court of Ukraine the provision according to which the intentional
killing by the mother of her newborn child should be qualified under Art. 117 of the Criminal
Code of Ukraine, if it is committed in the presence of a special mental and physical condition
of a woman, which reduces her ability to manage her actions during childbirth or immediately
after it. У статті розглядається судова практика кваліфікації залишення
матір’ю новонародженої дитини в небезпеці, що спричинило смерть цієї дитини.
Встановлено, що єдиних підходів до визначення наявності у матері пологового стану
не існує, оскільки висновки комплексної судової психолого-психіатричної експертизи
не завжди дають чітку відповідь на це питання. Аналіз судових вироків за ст. 117,
гл. 2, 3 ст. 135 КК України вказує на необов’язковість призначення комплексної
судової психолого-психіатричної експертизи за цією категорією кримінальних
проваджень, що не сприяє доведенню обставин, що впливають на ступінь тяжкості
вчиненого кримінального правопорушення, та дозволяє виділити склади вказаних
кримінальних правопорушень.
У разі залишення новонародженої дитини матір’ю в небезпеці, якщо мати не
перебувала в стані, обумовленому пологами, що спричинило смерть цієї дитини,
суб’єктивна сторона полягає лише в прямому умислі діяння. Психічне ставлення матері
до загибелі новонародженої дитини в умовах небезпеки характеризується злочинною
неправомірною самовпевненістю або злочинною недбалістю. У разі наявності у матері
непрямого умислу на спричинення смерті новонародженої дитини її дії мають
кваліфікуватися за п. 2 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України. Пропонується
закріпити у висновку Великої Палати Верховного Суду України положення, згідно з яким
умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини має кваліфікуватися за ст. 117 КК
України, якщо воно вчинене за наявності особливого психічного та фізичного стану
жінки, що знижує її здатність керувати своїми діями під час пологів або безпосередньо
після них.