Короткий опис(реферат):
У статті розглядаються проблемні питання, пов’язані з тлумаченням, застосуванням і
вдосконаленням ст. 201-2 Кримінального кодексу України (КК) «Незаконне використання з метою
отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги».
При висвітленні питання про предмет цього кримінального правопорушення критично
оцінюється поширений на практиці підхід, згідно з яким самодостатнього (вирішального)
значення при інкримінуванні ст. 201-2 КК набуває задокументований факт митного оформлення
вантажу як гуманітарної допомоги. Аргументовано, що для кримінально-правової оцінки
зловживань із предметами, які ввозяться в Україну під виглядом гуманітарної допомоги, однак не
є такою з огляду на Закон України «Про гуманітарну допомогу», можуть застосовуватися ст. 222
КК «Шахрайство з фінансовими ресурсами» і 212 КК «Ухилення від сплати податків, зборів
(обов’язкових платежів)». З’ясовано неузгодженості понятійного апарату кримінального і
регулятивного законодавства й запропоновано шляхи їх усунення. Відображено контраверсійність закріплення у ст. 201-2 КК як криміноутворювальної такої ознаки, як вчинення відповідних дій з
метою отримання прибутку.
З урахуванням положень регулятивного законодавства, здобутків кримінально-правової
науки і напрацювань правозастосовної практики піддається критичному аналізу ст. 6.1.7 проєкту
нового КК «Правочини щодо розпорядження гуманітарною допомогою чи благодійними
пожертвами». Наведено недоліки цієї потенційної заборони та аргументи на користь її
виключення з проєкту КК.
У постановочному плані розглянуто питання про виокремлення заборони, присвяченої
відмінному від кримінальних правопорушень проти власності використанню не за цільовим
призначенням гуманітарної допомогу у вигляді товару, роботи чи послуги або предмета
благодійної пожертви чи благодійного гранту. The article deals with
problematic issues related to the interpretation, application and improvement of Art. 201-2 of the Criminal Code
of Ukraine (CC) «Illegal use for profit of humanitarian aid, charitable donations or free aid».
When elucidating the issue of the subject of the analyzed criminal offense, the approach
common in practice is critically evaluated, according to which the self-sufficient (decisive) value in the
incrimination of Art. 201-2 of the Criminal Code acquires a documented fact of customs clearance of
cargo as humanitarian aid. It is argued that for the criminal-legal assessment of abuse of objects that are
imported into Ukraine under the guise of humanitarian aid, but are not such in the sense of the Law of
Ukraine «On Humanitarian Aid», Art. 222 of the Criminal Code «Fraud with financial resources» and
212 of the Criminal Code «Evasion of payment of taxes, fees (mandatory payments)».
Inconsistencies in the conceptual apparatus of criminal and regulatory legislation are clarified
and ways to eliminate them are proposed.
The controversial nature of the fixation in Art. 201-2 of the Criminal Code as a crime-forming
feature such as the commission of relevant actions for the purpose of obtaining profit.
Taking into account the provisions of regulatory legislation, the achievements of criminal law
science and the development of law enforcement practice, it is subject to a critical analysis of Art. 6.1.7 of
the draft of the new Code of Criminal Procedure «Legal acts regarding the disposition of humanitarian aid
or charitable donations.» The disadvantages of this potential ban are shown. Arguments are presented in
favor of its exclusion from the CC project.
In the legislative plan, the issue of distinguishing the prohibition dedicated to the use of
humanitarian aid in the form of goods, work or services, or the subject of a charitable donation or a
charitable grant, other than criminal offenses against property, is not intended for its intended purpose.