Короткий опис(реферат):
This paper examines the role of international norms in shaping the gender
vector of Ukraine in the post-war period, with a focus on analyzing the social, economic, and
political aspects. The study highlights the significance of international norms in influencing
gender equality policies and practices in Ukraine and explores the implications of these norms
on various dimensions of Ukrainian society.
The analysis begins with an overview of the post-war period in Ukraine, highlighting the
challenges and opportunities faced by the country in terms of gender equality. Then it delves into
the role of international norms in shaping the gender agenda in Ukraine, in particular those
established by international agreements and conventions. The article analyzes how international
norms have influenced the legislative and political framework, institutional mechanisms, and
public discourse on gender equality in Ukraine. Furthermore, the study explores the social
aspects of the gender vector in Ukraine, including changes in societal attitudes and cultural norms
toward gender roles and expectations. It investigates the impact of international norms on
empowering women, promoting gender mainstreaming, and combating gender-based violence
in Ukrainian society.
The economic dimension of the gender vector is also analyzed, focusing on the influence
of international norms on women’s participation in the labor market, access to economic
opportunities, and the gender wage gap. The paper examines the role of international norms in
promoting gender-responsive budgeting, entrepreneurship, and women’s empowerment through
economic initiatives. Finally, the political aspect of the gender vector is explored, examining the
impact of international norms on women’s political representation, participation in decisionmaking processes, and the creation of gender-sensitive governance structures. The study assesses
the extent to which international norms have influenced political reforms and the integration of
a gender perspective in political institutions and practices.
Overall, this analysis demonstrates the significant role played by international norms in
shaping the gender vector of Ukraine in the post-war period. It underscores the importance of
aligning national policies and practices with international standards to achieve gender equality.
The findings of this study contribute to a better understanding of the complex interplay between
international norms and the gender dynamics in post-war societies, offering insights for policymakers, researchers, and advocates working towards advancing gender equality in Ukraine
and beyond. В цій роботі розглядається роль міжнародних норм у формуванні
ґендерного вектора України в післявоєнний період з акцентом на аналізі соціальних,
економічних і політичних аспектів. Дослідження підкреслює значення міжнародних норм
для впливу на політику й практику ґендерної рівності в Україні й розглядає питання, як ці
норми відбиваються на різних аспектах життя українського суспільства.
Аналіз починається з огляду повоєнного періоду в Україні, з висвітлення викликів
і можливостей, з якими стикається країна у сфері ґендерної рівності. Потім ми
заглиблюємось у роль міжнародних норм у формуванні ґендерного порядку денного в
Україні, зокрема тих, що встановлені міжнародними угодами й конвенціями. В статті
проаналізовано, як міжнародні норми вплинули на законодавчу й політичну базу,
інституційні механізми й публічний дискурс про ґендерну рівність в Україні.
Крім того, дослідження вивчає соціальні аспекти ґендерного вектора в Україні, в
тому числі й зміни ставлення суспільства й культурних норм, в яких зафіксовано ґендерні
ролі й очікування. Відстежується вплив міжнародних норм на розширення прав і
можливостей жінок, просування ґендерного мейнстримінгу й боротьбу з ґендерним
насильством в українському суспільстві.
Проаналізовано також економічний вимір ґендерного вектора з акцентом на впливі
міжнародних норм на участь жінок на ринку праці, на доступ до економічних
можливостей і ґендерний розрив в оплаті праці. Досліджується їхня роль у просуванні
ґендерно-орієнтованого бюджетування, підприємництва й розширення прав і
можливостей жінок завдяки економічним ініціативам.
Насамкінець розглядається політичний аспект ґендерного вектору – вплив
міжнародних норм на політичне представництво жінок, їхню участь у процесах прийняття
рішень і створення ґендерно-чутливих управлінських структур. У розвідці оцінюється
ступінь впливу міжнародних норм на політичні реформи й інтеграцію ґендерної
перспективи в політичні інститути і практики.
Загалом цей аналіз демонструє значну роль міжнародних норм у формуванні
ґендерного вектору України в післявоєнний період. Він підкреслює важливість
погодження національної політики й практик з міжнародними стандартами для досягнення ґендерної рівності. Результати цього дослідження сприяють кращому
розумінню складного взаємозв’язку між ґендерною динамікою й міжнародними
нормами в повоєнних суспільствах, пропонуючи інформацію для політиків,
дослідників й активістів, які працюють над просуванням ґендерної рівності в Україні
й за її межами.