Застосування заходів примусу персоналом установ виконання покарань: необхідна складова професійної діяльності чи застарілий рудимент

Abstract

Здійснено аналіз проблемних питань застосування персоналом установ виконання покарань вогнепальної зброї, спеціальних засобів, заходів фізичного впливу та службових собак. Визначено, що серед заходів примусу, які найчастіше застосовувалися персоналом відносно засуджених, є кайданки та фізична сила. Здебільшого вказані заходи застосовувались у випадках припинення фізичного опору персоналу установ та перешкоджання виконання заходів процедурної безпеки, а також спроб самопошкодження засуджених. Найбільше рішень Європейського суду з прав людини постановлено щодо порушення вимог статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при застосуванні персоналом установ виконання покарань вказаних заходів примусу, що містили ознаки катування та нелюдського поводження. Розглянуто питання невідповідності превентивній меті виконання покарання типу вогнепальної зброї, що використовується при виконанні завдань з охорони установ, переміщення засуджених і ув’язнених осіб, як засобу попередження вчинення ними та іншими особами кримінальних правопорушень. Обґрунтовано доцільність обмеження використання персоналом установ довгоствольної зброї військового типу, виключити можливість застосування вогнепальної зброї з метою припинення втечі засуджених та ув’язнених, і законодавчо передбачити можливість її застосування на ураження виключно з метою самозахисту та захисту інших осіб від явного нападу, коли виникає загроза життю та здоров’ю. Запропоновано шляхи вирішення висвітлених у публікації проблем застосування вогнепальної зброї персоналом установ виконання покарань. Обґрунтовано необхідність існування права у осіб рядового та начальницького складу з числа персоналу установ застосовувати заходи примусу відносно правопорушників, що обумовлено рядом факторів, зокрема: криміногенним складом осіб, які тримаються в установах, кількістю вчинених на їх території злочинів, погроз та нападів на персонал, злісних непокор законними вимогам персоналу, втеч, наявністю у заборонених зонах значної кількості заборонених предметів, у тому числі і колючо-ріжучих.