Удосконалення підходу до державного управління в сфері освіти України з урахуванням передового досвіду країн ЄС

Abstract

У статті здійснено аналіз проблем розвитку галузі освіти в Україні, серед яких особливу увагу приділено питанням державного фінансування галузі. Установлено міру пріоритетності розвитку галузі освіти в Україні крізь призму її фінансового забезпечення. Визначено, що за підсумками 2019 року система освіти не входить до ключових пріоритетів державної підтримки, що віддзеркалюється часткою витрат на неї у структурі ВВП України в обсязі, меншому за аналогічні показники провідних країн ЄС. Зазначено, що недостатня увага уряду України до питання фінансування освіти, системних реформ, інвестування бюджетних коштів у якість людського капіталу через цю галузь призводить до загострення проблеми невідповідності рівня знань випускників закладів вищої освіти та недостатньої їх кореляції із актуальними потребами вітчизняного та європейського ринку праці. Така ситуація веде до зростання рівня безробіття серед молоді та, як наслідок, відтоку молоді закордон, що означає вимивання найпродуктивнішого людського капіталу з країни. У контексті порівняння української моделі державного управління галуззю освіти із моделями, прийнятими у країнах ЄС, які нині характеризуються, зокрема, високим рівнем державного фінансування поряд із приватним, а також орієнтацією на ринок праці в Україні, автором запропоновано забезпечити узгодження потреб внутрішнього ринку праці та діяльності закладів освіти, як професійно-технічної, так і вищої; оновити зміст і здійснювати контроль якості діяльності в сфері освіти; забезпечити прямий взаємозв’язок між заробітною платою працівників освіти і рівнем якості і результативності їх діяльності; забезпечити спрямування інвестицій держави у людський капітал через систему освіти. У статті наголошено, що належне регулювання та повноцінне фінансування освітньої сфери має виконувати функцію живлення та стимулювання розвитку системи освіти. Визначено, що за прикладом країн ЄС Україні також варто ширше використовувати різноманітні методи розвитку людський ресурсів при поєднанні форм ефективного навчання кадрів протягом життя та дієвої та прозорої системи мотивації кадрів освіти.