Abstract:
У дослідженні розглянуто актуальні питання щодо нормативно-правових аспектів
взаємодії і можливостей посилення Національної поліції України щодо забезпечення громадської
безпеки в екстремальних умовах, наприклад, воєнного стану, представниками добровольчих
формувань територіальних громад, які є військово-цивільною складовою територіальної оборони
України. Наголошено, що на територіях, де немає активних бойових дій, можуть залучатися до
забезпечення громадського порядку добровольці, однак їх участь у забезпеченні порядку повинна
перебувати під контролем Національної поліції України, оскільки така діяльність передбачає
можливість застосування примусу, навіть вогнепальної зброї, а в представників добровольчих
формувань здебільшого відсутній досвід поводження в умовах забезпечення громадського
порядку на відміну від професіоналів-поліцейських, які мають досвід. Висвітлено норми Закону
«Про основи національного спротиву», «Положення про добровольчі формування територіальних
громад» щодо завдань із забезпечення громадської безпеки силами територіальної оборони,
добровольчими формуваннями територіальних громад, розглянуто нормативі акти щодо порядку
взаємодії Національної поліції та, наприклад, Національної гвардії України. Констатовано
наявність такого недоліку у нормативно-правому забезпеченні, як відсутність актів, які
визначають порядок взаємодії між Національною поліцією та територіальною обороною, її
військово-цивільною складовою. Запропоновано розробити і затвердити Порядок організації
взаємодії Національної гвардії України та добровольчих формувань територіальних громад під час
забезпечення (охорони) публічної (громадської) безпеки і порядку в мирний час і в умовах
воєнного стану, де обов’язково зазначити перебування представників добровольчих формувань в
оперативному підпорядкуванні представників поліції під час виконання завдань із забезпечення
громадського порядку.
