Abstract:
У статті проведено теоретико-правовий аналіз
проблематики впровадження інноваційних методів навчання юристів. Наголошено, що
трансформація політичних, правових, економічних, соціальних, духовно-культурних складових
сучасного конституційного ладу України потребує сучасних підходів до виховання та навчання
майбутнього покоління. Враховуючи високу роль правників у державотворенні та правотворенні,
особливої уваги потребує підготовка висококваліфікованих правників у вітчизняних закладах вищої
освіти, спроможних реалізовувати складні фахові та дослідницькі завдання.
Акцентовано, що сучасна система української вищої правничої освіти в нових реаліях потребує активних змін та оновлення змістовного наповнення на всіх рівнях, враховуючи умови навчання під час
воєнного стану та в післявоєнний період. Пріоритетним завданням є пошук та впровадження
інноваційних методів навчання правників відповідно до нових суспільних потреб та запитів.
Взаємозалежним до ефективного впровадження інноваційних технологій навчання є системне
підвищення та вдосконалення свого рівня знань та навичок науково-педагогічними працівниками.
Зазначено, що в умовах активного розвитку та інформатизації всіх сфер суспільства, все
більшого впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у життя людини, що безперечно
стосується і освітньої сфери, доступність інформації збільшується з неймовірною швидкістю.
Наголошено на перевагах та недоліках цього явища.
Підкреслено, що з метою вдосконалення системи впровадження інноваційних методів та
технологій у закладах вищої освіти важливим є забезпечити підготовку кваліфікованих фахівців у
сфері розробки інновацій для впровадження в навчальний процес, враховуючи фахову специфіку,
на загальнодержавному рівні та на рівні окремих закладів вищої освіти. Окремо слід звернути увагу
на механізм поширення інноваційних методів та технологій серед закладів вищої освіти, їх аналіз,
надання відгуків щодо їх ефективності – цей напрям потребує окремого дослідження та уваги
вчених-правознавців та інших наук. The article provides a theoretical and legal analysis of the problems of implementing innovative
methods of training lawyers. It is emphasised that the transformation of the political, legal, economic,
social, spiritual and cultural components of the modern constitutional system of Ukraine requires current
approaches to the education and training of the future generation. Furthermore, considering the high role of
lawyers in state-building and law-making, training highly qualified lawyers in domestic institutions of
higher education, capable of implementing complex professional and research tasks, requires special
attention. It is emphasised that the modern system of Ukrainian higher legal education in new realities needs
operational changes and renewal of content at all levels, considering the conditions of education during
martial law and in the post-war period. The priority task is to find and implement innovative methods of
training lawyers for new social needs and requests. Systematic improvement and improvement of the
knowledge and skills of scientific and pedagogical workers are interdependent on the practical
implementation of innovative learning technologies.
It is noted that in the conditions of active development and informatisation of all spheres of society,
the increasing introduction of information and communication technologies into human life, which
undoubtedly also applies to the educational sphere, the availability of information is increasing at an
incredible speed. The advantages and disadvantages of this phenomenon are emphasised.
It is emphasised that to improve the system of introducing innovative methods and technologies in
institutions of higher education, it is essential to ensure the training of qualified specialists in the field of
innovation development for implementation in the educational process, taking into account professional
specifics, at the national level and the level of individual institutions of higher education. Furthermore,
particular attention should be paid to disseminating innovative methods and technologies among higher
education institutions, their analysis, and providing feedback on their effectiveness. This direction requires
independent research and the attention of legal scholars and other sciences.
