Abstract:
Процес удосконалення
законодавства складний і тривалий. Формулювання нових правових норм, а також внесення змін і
доповнень до чинних нормативно-правових актів, як правило, базується на глибоких теоретичних
дослідженнях питань і зроблених на їх основі аргументованих висновках. Результатом такого
багатоетапного процесу, до якого поряд із законодавцями залучаються науковці та фахівці
відповідних галузей права, є прийняття нормативно-правових актів, які відповідають не тільки
вимогам нормотворчої техніки, але, перш за все, потребі демократичної та правової держави.
Наведені міркування набувають важливого значення при перенесенні їх на процес удосконалення
цивільного процесуального законодавства, яке регулює конкретну сферу суспільних відносин, що
потребує максимально продуманого прийняття законодавчих рішень за результатами досліджень
вчених-процесуалістів, які беруть участь у нормотворчій діяльності. процес.
Незважаючи на високий рівень розвитку цивільно-процесуальної науки, багато проблемних
питань не отримали свого однозначного вирішення. Серед останніх привертає увагу питання
теоретичного осмислення стадії провадження у справах за нововиявленими обставинами, зокрема
проблема визначення ключового терміну стадії цивільного процесу «Провадження у цивільних
справах у зв’язку з нововиявленими обставинами» відповідно до законодавства України – поняття
нововиявлених обставин.
Справа в тому, що незважаючи на значну роль цього терміна в характеристиці стадії
провадження у цивільних справах за нововиявленими обставинами, у цивільному процесуальному
законодавстві його визначення відсутнє. Крім того, у науковій, навчальній та навчальній літературі даному питанню не приділяється належної уваги, досі немає єдиної думки щодо змісту поняття
«нововиявлені обставини». Для достатнього аналізу та дослідження даної теми необхідно звернути
значну увагу на розвиток інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, а саме
відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практика
Європейського суду з прав людини щодо права на справедливий розгляд цивільних справ. The article pays attention to the issue of theoretical understanding of the stage of proceedings in
cases on newly discovered circumstances, in particular the problem of definition and the key term of the
stage of civil process "Proceeding in civil cases in connection with newly discovered circumstances" in
accordance with the legislation of Ukraine – the concept of newly discovered circumstances.
The fact is that despite the significant role of this term in characterizing the stages of civil
proceedings on newly discovered circumstances, its definition is absent in civil procedural legislation. In addition, in the scientific, educational and methodological literature this issue is not given the necessary
attention, there is still no consensus on the content of the concept of “newly revealed circumstances”. For
sufficient analysis and study of this topic, we paid considerable attention to the study of the institute for the
review of judicial decisions on newly discovered circumstances, in accordance with the requirements of the
Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and the practice of the
European Court of Human Rights regarding the right to a fair hearing in civil cases.
