Abstract:
Досліджено правові питання щодо формування та закріплення у нормативних
правових актах права на належне врядування. Окрім того, що стаття 41 Хартії Європейського Союзу
про основні права певним чином містить авторитетне визначення права на належне врядування,
вона не є нововведенням. Ні мета, ні зміст принципу належного врядування не є новими для
адміністративного права. Новаторська цінність статті 41 полягає, серед іншого, у проголошенні нею
належного врядування як суб’єктивного права.
Реалізуючи це суб’єктивне право? громадяни можуть покладатися на належне врядування у
своїх відносинах з державними органами так само, як і на інші закріплені в Хартії суб’єктивні права.
Так само, як вони можуть ставитись до права на свободу думки, совісті та релігії, вони можуть
претендувати на право отримати підстави для адміністративного рішення. В обох випадках
громадянам надається інструмент для забезпечення виконання їхніх вимог щодо адміністративних
органів.
Наукова новизна статті пов’язана з вищевикладеним, у тому числі з подальшим розвитком
національного законодавства Азербайджанської Республіки. Визначення належного врядування
надається (хоч і не вичерпним чином) пунктами 2-4 статті 41 так: право бути заслуханим до вжиття
будь-якого індивідуального заходу, який торкнеться сторони; право кожної особи мати доступ до
свого досьє з урахуванням законних інтересів конфіденційності та професійної і ділової таємниці;
обов’язок органу надати підстави для прийняття рішень щодо тієї чи іншої особи. Результати статті
можуть бути використані у майбутніх наукових дослідженнях, у тому числі при подальшому
розвитку міжнародних та національних нормативно-правових засад стосовно права на належне
врядування. The article deals with the study of the legal issues of the formation and consolidation of the right to
good governance in regulatory legal acts. Apart from the fact that Article 41 of the Charter of Fundamental
Rights of the European Union contains, to a certain extent, an authoritative definition of the right to good
administration, it is not new.
The scientific novelty of the article is directly related to the above, including the further
development of the national legislation of the Republic of Azerbaijan. Good governance is defined
(although not exhaustively) by paragraphs 2-4 of Article 41 as follows: the right to be heard before taking
any individual measure that affects a party; the right of every person to have access to his file, taking into
account the legitimate interests of confidentiality and professional and business secrecy; the obligation of
the body to give grounds for making decisions in relation to a particular person. The results of the article
can be used in future scientific research, including in the further development of the international and
national normative-legal foundations of good governance.
