Abstract:
Висвітлено питання режиму надзвичайного стану як об’єкта адміністративно-правового
забезпечення.
Здійснено аналіз наукових публікацій учених, які досліджували правові режими, зокрема,
правовий режим надзвичайного стану. Розглянуто законодавство, що регулює запровадження
правового режиму надзвичайного стану.
Установлено, що за допомогою правових режимів вирішується низка важливих для
суспільства і держави завдань, наприклад, забезпечення територіальної цілісності держави,
боротьби з тероризмом та усунення наслідків різних надзвичайних ситуацій.
Проаналізовано поняття адміністративно-правового забезпечення в різних сферах
суспільних відносин в інших наукових працях та виокремлено такі особливості: діяльність
суб’єктів адміністративно-правового забезпечення правового режиму регламентована нормами
адміністративного права; суб’єктом адміністративно-правового забезпечення правового режиму є
суб’єкт публічної адміністрації; мета адміністративно-правового забезпечення – захист суспільних
відносин та цінностей у визначеній сфері.
З’ясовано, що законодавством України передбачено три основні різновиди надзвичайних
режимів: надзвичайний стан, надзвичайна екологічна ситуація, воєнний стан. Визначено, що
правовий режим надзвичайного стану має обмежений час дії і його введення повинно бути
обґрунтованим необхідністю забезпечення безпеки і порядку в державі.
Запропоновано власне визначення поняття «адміністративно-правове забезпечення
правового режиму надзвичайного стану», а саме: це діяльність суб’єктів адміністративноправового забезпечення правового режиму надзвичайного стану, регламентована нормами
адміністративного права для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян,
нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів
місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також самостійний різновид
діяльності органів державної влади, що передбачає втілення в правореалізацію охоронних,
захисних, регулятивних та організаційних дій, спрямованих на виконання завдань правового
режиму надзвичайного стану. This article highlights the issue of the state of emergency as an object of administrative and
legal support.
The analysis of scientific publications of scientists who researched legal regimes and, in
particular, the legal regime of the state of emergency, was carried out. The legislation regulating the
introduction of the legal regime of a state of emergency is considered.
It has been established that with the help of legal regimes, a number of important tasks for society
and the state are solved, for example, ensuring the territorial integrity of the state, fighting terrorism, and
eliminating the consequences of various emergency situations.
The concept of administrative-legal support in various spheres of social relations was analyzed in
other scientific works and the following features were singled out: the activity of subjects of
administrative-legal support of the legal regime is regulated by the norms of administrative law; the
subject of administrative and legal support of the legal regime is the subject of public administration; the
purpose of administrative and legal support is the protection of social relations and values in a certain
area.
It was found that the legislation of Ukraine provides for three main types of emergency regimes:
state of emergency, environmental emergency, and martial law. It was determined that the legal regime of
the state of emergency has a limited period of validity and its introduction must be justified by the need to
ensure security and order in the state.A proper definition of the concept of administrative-legal support of
the legal regime of emergency has been proposed, which can be distinguished as the activity of the
subjects of administrative-legal support of the legal regime of emergency, which is regulated by the
norms of administrative law to avert the threat and ensure the safety and health of citizens, the normal
functioning of the national economy, of state authorities and local self-government bodies, protection of
the constitutional order, as well as an independent type of activity of state authorities, which involves the
implementation of protective, protective, regulatory and organizational actions aimed at fulfilling the
tasks of the legal regime of emergency.
