Abstract:
Здійснено теоретико-правовий аналіз правового механізму захисту жертв домашнього
насильства в умовах воєнного стану з урахуванням міжнародного досвіду та сучасних викликів.
Аналіз проблем та викликів, зі якими стикаються жертви домашнього насильства в умовах
воєнного стану, дозволив сформулювати висновки та пропозиції для вдосконалення
законодавчого, соціального та психологічного підходів. Запропоновано комплексні зміни,
зокрема, розширення визначення поняття «насильство», розкрито механізми відповідальності та
підвищення ефективності судового захисту. Акцентується увага на важливості соціальної
підтримки та реінтеграції жертв, а також на питаннях освіти та інформування громадськості.
Аналіз міжнародного досвіду слугує основою для розробки стратегій та заходів, спрямованих на покращення ситуації жертв домашнього насильства в умовах воєнного стану в Україні. Зважаючи
на сучасні виклики та необхідність адаптації до специфіки воєнного стану, необхідно сприяти
реальному покращенню захисту прав жертв домашнього насилля і створенню гуманного та
ефективного правового середовища. Важливість правового захисту жертв домашнього насильства
в умовах воєнного стану визнається в контексті не лише суспільної безпеки, але й забезпечення
фундаментальних прав та гідності особи. У статті детально розглянуто існуючі прогалини у
законодавстві та виклики, з якими стикаються жертви домашнього насильства в умовах воєнного
конфлікту, з урахуванням уже наявного міжнародного досвіду. Окреслено оптимальні шляхи
удосконалення правового захисту, а також створення ефективних інструментів для виявлення,
реагування та запобігання домашньому насильству в умовах конфлікту. Зокрема, розглянуто
можливості розширення відповідальності для забезпечення покарання винних, встановлення
механізмів психосоціальної підтримки жертв та розвиток освітніх ініціатив для формування
гендерно чутливого суспільства. Аналітичний підхід та конструктивні пропозиції створюють
підґрунтя для подальших обговорень та розробки ефективних стратегій у боротьбі з цією
соціальною проблемою. The article is devoted to the theoretical and legal
analysis of the legal mechanism for the protection of victims of domestic violence under martial law,
taking into account international experience and modern challenges. Carrying out an in-depth
examination of the problems and challenges faced by victims of this type of violence under martial law,
the article provides conclusions and suggestions for improving legislative, social and psychological
approaches. The need for complex changes in the legal mechanism is considered, in particular, the
expansion of definitions of violence, the creation of mechanisms of responsibility and the improvement of
the effectiveness of judicial protection. Emphasis is placed on the importance of social support and
reintegration of victims, as well as education issues and public awareness. The analysis of international
experience and the conclusions of the article serve as the basis for the development of strategies and
measures aimed at improving the situation of victims of domestic violence in the conditions of martial
law in Ukraine. Considering modern challenges and the need to adapt to the specifics of the conflict, the
article seeks to contribute to the real improvement of protecting victims’ rights and creating a humane and
effective legal environment. The importance of legal protection for victims of domestic violence under
martial law is recognised in the context of not only public safety but also the provision of fundamental
rights and dignity of the individual. The article examines in detail the existing gaps in the legislation and
the challenges faced by victims of domestic violence in the context of military conflict, taking into
account the already available international experience. The main goal is to identify optimal ways to
improve legal protection and create effective tools for detecting, responding to, and preventing domestic
violence in conflict situations. In particular, the possibilities of expanding responsibility to ensure the
punishment of the guilty, establishing mechanisms of psychosocial support for victims, and developing
educational initiatives to form a gender-sensitive society are considered. Therefore, the article highlights not only the problems but also offers concrete solutions, taking into account the global experience and
best practices in the field of protection of the rights of victims of domestic violence under martial law.
Analytical approaches and constructive proposals create the basis for further discussions and the
development of effective strategies in the fight against this social problem.
