Abstract:
Досліджено організаційно-правові гарантії репродуктивних прав людини в Україні, що є
основою для створення демократичної, правової та соціальної держави. Проаналізовано
внутрішньо узгоджену систему інституцій, до якої входять органи публічної влади та інститути
громадянського суспільства, діяльність яких спрямована на забезпечення, реалізацію та захист
репродуктивних прав людини. Запропоновано класифікувати гарантії репродуктивних прав
людини за такими ознаками: рівнем механізму гарантування – на міжнародні та національні, а
національні, у свою чергу, на гарантії, визначені Конституцією України (конституційні), та
гарантії, сформульовані в законах України та підзаконних нормативно-правових актах; способом
дії – на гарантії реалізації, охорони та захисту; характером функціонування – на матеріальні та
процесуальні норми.
Здійснено аналіз статусу окремих провідних міжнародних інституційних гарантів, одним
із видів діяльності яких є реалізація репродуктивних прав і свобод людини. Акцентовано увагу на
тому, що відсутність координації в їхній діяльності не забезпечує досягнення ними єдиної мети, у
зв’язку з чим необхідною є систематизація нормативно-правових актів, що регулюють діяльність
вищезазначених суб’єктів у сфері забезпечення репродуктивних прав людини.
Зроблено висновок, що співпраця держави з громадськими організаціями є ефективною,
оскільки: громадські організації користуються підвищеною довірою у вирішенні їхніх проблем;
таким організаціям притаманний високий рівень мотивації; правозахисні ініціативи громадських
організацій переважно є успішними та ефективними; взаємодія з громадськими організаціями
сприяє відкритості та прозорості діяльності органів публічної влади у реалізації повноважень у
сфері репродуктивних прав людини. This scientific article is devoted to the study of
organizational and legal guarantees of human reproductive rights in Ukraine, which is the basis of the
creation of a democratic, legal and social state. The internally coordinated system of institutions, which
includes state authorities and civil society institutions, whose activities are aimed at ensuring, implementing
and protecting reproductive human rights, is analyzed. It is proposed to classify guarantees of human
reproductive rights: according to the level of the guarantee mechanism, into international and national
guarantees, and national guarantees, in turn, into guarantees defined by the Constitution of Ukraine
(constitutional) and guarantees formulated in the laws of Ukraine and in subordinate legal acts; according to
the method of action regarding the guarantee of implementation, protection and protection; by the nature of
functioning: on material and procedural norms. The scientific article analyzes the state of certain leading
international institutional guarantors, one of the directions of which is the realization of human reproductive
rights and freedoms. Attention is focused on the fact that the lack of coordination in their activities does not
ensure their achievement of a single goal, therefore, it is necessary to systematize the normative legal acts
that regulate the activities of the above-mentioned subjects in the field of ensuring human reproductive
rights. The author concludes that the cooperation of the state with public organizations is effective because:
public organizations enjoy increased trust in solving their problems; they are characterized by a high level of
motivation; human rights initiatives of public organizations are mostly more successful and effective;
interaction with public organizations promotes the openness and transparency of the activities of state
authorities regarding the exercise of powers in the field of human reproductive rights.
