Abstract:
The study analyzes religious and cultural violence, focusing on the Genocide against Yazidis within the broader Kurdish socio-political framework. The ISIL genocidal intent against Yazidis includes forced relocation and practice attitudes that apply to elitism and sexual violence. It is part of the destruction of the group in terms of destruction of the spirit, will live and life itself (members) of the group. However, it should be noted that such views do not mean the legal argument for recognizing cultural genocide but an attempt to clarify the meaning of physical and biological destruction. Violence committed «in the name of religion» belongs to the dark side of religion. Violence (mostly) does not arise from the moral teachings of religions but from a perverted understanding of religion. The killing of members of a religious group is a form of physical genocide, and the threat of murder to ban religion was a way to commit cultural, that is, religious genocide. Sexual violence is different from all other weapons. The global community needs to be united to protect women and children during the war. Religion is used as an excuse for violence when the struggle is to defend the essential identity, when it is inconceivable to lose the struggle and when the struggle cannot be won. Religious support for violence causes the terrorist policy to become uncompromising. Paradoxically, just as terrorism produces fear of violence, so does the fear of terrorism produce violence.
Description:
Автор аналізує релігійне та культурне насильство, зосереджуючи увагу на Геноциді проти єзидів у ширших курдських соціально-політичних в межах. Геноцидний намір
ІДІЛ проти єзидів включає примусове переселення та практикує відносини, що стосуються елітарності, зґвалтування та сексуального насильства. Це частина руйнування групи з точки зору руйнування духу і самого життя (членів) групи. Однак слід зазначити, що такі погляди не означають аргумент для визнання культурного геноциду, а спробу пояснити значення фізичного та біологічного знищення. Насильство, вчинене «в імʼя релігії», належить до темної сторони релігії. Насильство (здебільшого) походить не від моральних вчень релігій, а від збоченого розуміння релігії. Вбивство членів релігійної групи є формою фізичного геноциду, а
загроза вбивства для заборони релігії була способом вчинення культурного, тобто релігійного геноциду. Сексуальне насильство відрізняється від усіх інших видів зброї. Світова спільнота повинна бути обʼєднаною для захисту жінок та дітей під час війни. Релігія використовується як привід для насильства, коли боротьба полягає у захисті сутності, коли неможливо програти боротьбу і коли цю боротьбу неможливо перемогти. Релігійна підтримка насильства спричиняє терористичну політику безкомпромісною. Парадоксально, але як тероризм породжує страх перед насильством, так і страх перед тероризмом породжує насилля.
