Abstract:
Розглянуто та досліджено статтю 173-1 Кодексу України про адміністративні
правопорушення, яка встановлює відповідальність за поширювання неправдивих чуток.
Проаналізовано судові рішення, винесені за результатами розгляду справ, порушених за даною
статтею, та встановлено низку недоліків під час її застосування в сучасних умовах.
З‟ясовано, що дані проблеми спричинені визначенням об‟єктивної сторони
правопорушення через ряд оціночних категорій таких як «неправдиві чутки», «паніка» та
«громадський порядок». Зроблено висновок про невідповідність розуміння поняття «неправдиві
чутки» та його тлумачення в судових рішеннях сучасним тенденціям розвитку суспільства та
сформульовано проблеми із кваліфікацією діянь як таких, що можуть спричинити паніку та
порушення громадського порядку.
Запропоновано замінити визначення діяння з «поширювання неправдивих чуток» на
«поширення недостовірної інформації». Висловлено пропозицію додати формування уявлення про
подію, що відбувається, яке не відповідає дійсності, як один із кваліфікуючих наслідків даного
правопорушення.
Description:
The purpose of the article is to explore the issue of administrative liability for
the dissemination of inaccurate information on social networks.
The methodology includes a comprehensive analysis and generalization of available scientific and
theoretical material, case law and the formulation of relevant conclusions and recommendations. Such
methods of scientific knowledge were used: terminological, logical-semantic, functional, systemstructural and logical-normative.
Article 173-1 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses was considered and
investigated. Besides, the court decisions made as a result of consideration of cases initiated under this
article were analysed,
It was found that these problems are caused by the definition of the objective side of the offense
through a number of evaluation categories such as «false rumors», «panic» and «public order». Besides, it
was concluded that the understanding of the concept of «false rumors» and its interpretation in court
decisions to modern trends in society and formulated problems with the qualification of acts as such that
can cause panic and public disorder. At the same time, it was proposed to replace the definition of the act
of «spreading false rumours» with «dissemination of inaccurate information», where inaccurate information should be understood as any factual information or data that does not correspond to reality,
events or phenomena that did not exist or existed, but due to violation of the principles of completeness
and accuracy do not correspond to or contradict the actual circumstances that occurred. A proposal is
made to add the formation of an idea of the event that is happening, which does not correspond to reality,
as one of the qualifying consequences of this offense.
The results of the research can be used as a basis for improving Article 173-1 of the Code of
Ukraine on Administrative Offenses.
